Замість 45 хвилин уроку – година в Інтернеті

Цієї статті могло б і не бути, якби випадково я не стала свідком телефонної розмови двох хлопців-школярів у одному з інтернет-клубів міста Коломиї.

«- Дімо, де ти зараз є? – Я у школі. – А ти ще довго там будеш? – Ну не знаю, Юро, у мене зараз контрольна з біології. А що таке? – Та, розумієш, я зараз сиджу у комп’ютерному клубі, гру граю і у мене вже закінчилися гроші, а мені треба накинути хоча б ще п’ятнадцять хвилин, щоб я купив собі «життя». Чуєш, будь другом, - ходи сюди, позичиш мені гроші, а я тобі завтра віддам. За контрольну не переживай – вчителька дасть її тобі наступного разу переписати. – Зараз щось придумаю. Будь там, я через пару хвилин прийду».

Здавалось би, нічого такого у цьому телефонному діалозі немає, ну не вистачило Юрі грошей, ну з ким не буває. Можливо, ця розмова так би й залишилась поза увагою, якби не проста людська цікавість і одне «але»: на годиннику 11 година дня. Одразу ж подумки ставлю хлопцеві питання: «А чому ти, Юро, не у школі на уроках о цій годині?» Щоб побачити, що буде далі, залишаюся в інтернет-клубі і прошу менеджера дозволити мені покористуватися послугами Інтернету. Плачу 4 гривні/годину, сідаю навпроти Юри і чекаю з ним його рятівника. Поки Діма десь там у якійсь школі вагається, що вибрати: врятувати «віртуальне життя» друга чи піти писати контрольну з біології, рахую, скільки у приміщенні є комп’ютерів. Виявляється, 28. І майже за кожним сидять учні шкіл, які, як і Юра, мали би бути у школі. Звертаю увагу і на вивіску, що стоїть при вході: «Увага! З 1 вересня учням вхід до 12 години заборонений». Як то кажуть, папір усе витримає. І байдуже, що ще тільки 11 година, а весь зал уже заповнений школярами. Не минуло й півгодини, як до закладу вбігає, як я зрозуміла, Діма і одразу ж до Юри – вивертає кишені і зичить гроші. Ощасливлений «спасінням», хлопець прямує до каси і просить накинути йому ще півгодини. Не опускає можливості і Діма – раз пропустив уже контрольну з біології, то і собі «бере» годину для ігор. Через хвилину хлопці уже на пару грали в якусь гру.

Протягом години, яку я провела серед учнівської братії, зауважила, що жоден комп’ютер навіть не мав часу «відпочити», бо одні виходили (або до школи, або ж за черговою сумою грошей, щоб продовжити комп’ютерні забавки), другі – заходили, ще інші – висіли у своїх товаришів над душею і кричали, мовляв, будь нормальний, ти вже годину граєш, звільни комп, бо я теж хочу пограти. Так, до 12 години, коли заклад «офіційно» дозволяє заходити учням, їх уже було більше, ніж тих комп’ютерів. Дивно, але суб’єкти підприємницької діяльності мали б знати, що у загальноосвітніх закладах міста навчання завершується о 14.15 годині (6 урок) та о 15.50 годині (8 урок); у природничо-математичному ліцеї та гімназії – о 14.20 годині (6 урок) та о 16 годині (8 урок) і аж ніяк не о 12 годині.

Щоб з’ясувати, чому у комп’ютерному клубі така «годинна політика» для школярів, звертаюся до менеджера. Запитую дівчину, чи в курсі вона, що о цій годині у школі триває навчання, і чи якось можна було би по-іншому врегулювати час відвідування закладу учнями. Дівчина виявилась небалакучою, мовляв, не висувайте мені ніяких претензій, я тут просто працюю, виконую свою роботу, усі питання до власника, але його зараз немає. І зопалу кинула одну фразу: «На цих дітях ми заробляємо, бо саме вони є засідателями нашого закладу - як не соціальні мережі, то ігри». Ну звісно ж, що заробляють, та ще й як, адже тут не складна арифметика: якщо одну годину школярами зайняті усі двадцять вісім комп’ютерів, а година користування коштує 4 гривні, то протягом цього часу інтернет-клуб заробляє на учнях 112 гривень. А якщо він працює 12 годин, то наприкінці дня сума становить 1344 гривні, тобто, за весь день учні поповнюють казну у межах 1200 – 1280 гривень (бо ще є і студенти). Ось куди пливуть гроші, які батьки дають щоранку своєму чадові на шкільні обіди. В цілому, середньостатистичний коломийський учень тратить на послуги Інтернету у комп’ютерних клубах близько 40 гривень у тиждень. Звичайно, власники подібних закладів не можуть категорично заборонити дітям відвідувати інтернет-клуби, бо у вільний від навчання час вони мають право на відпочинок, який на сьогодні вбачається лише в Інтернеті, але перші повинні обмежити час перебування дітей. Та й більшість батьків, мабуть, і не здогадуються, що їхні діти часто-густо сидять не за шкільною партою, а за комп’ютером далеко не у школі.

Коли я вийняла фотоапарат, щоб зафіксувати «учнівський бум» в інтернет-клубі, до мене підбіг хлопчик років дванадцяти і почав просити, щоб я нікому не показувала світлини, бо якщо його мама десь побачить, то він буде сварений. Цікавлюся в учня, як його звати, в якому він класі і у якій школі навчається. Проте хлопчисько мовчав, як партизан. Змінюю хід питань, мовляв, чи часто приходиш посидіти в Інтернеті, скільки разів на тиждень, по скільки годин сидиш. Тут хлопець розговорився: «Якщо маю лишні гроші, які зекономив на шкільних обідах, то приходжу щодня. Коли ж не маю – два рази на тиждень. Зазвичай сиджу годину, граю в різні ігри». Отак сьогоднішні школярі воліють просидіти годину в Інтернеті, аніж сорок п’ять хвилин на уроці. Та й таких інтернет-клубів у Коломиї чимало.

Після побаченого і почутого звернулася до Марії Грицан, начальника управління освіти Коломийської міської ради, з питанням, чи школи якось контролюють відвідуваність учнів. Пані Марія запевнила, що це перший тривожний сигнал про те, що коломийські школярі у навчальний час відвідують інтернет-клуби. В Управлінні освіти на наше звернення відреагували швидко. Тут вирішили створити комісію із заступників директорів шкіл з виховної роботи і зробити рейд по таких закладах міста з метою виявлення там учнів під час уроків. Пані Марія пообіцяла, що обов’язково проконтролюють цю ситуацію. Тож як запевнили в управлінні освіти, незабаром цю проблему буде вирішено і усунено, а ми, у свою чергу, і надалі стежитимемо за ситуацією.

Звернулись ми і до міської ради. Як повідомив Ігор Івахнюк, тут створено комісію з контролю за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності часових обмежень перебування дітей у розважальних закладах. Очолює її Ігор Граділь, заступник міського голови з гуманітарних питань. Комісія мала б контролювати недобросовісних підприємців, які під час уроків пускають школярів до Інтернет-клубів. Але, як бачимо, поки що дещо недопрацьовує.

Прокоментували цю ситуацію і в коломийській міліції. Вадим Василецький, начальник сектору кримінальної міліції у справах дітей, капітан міліції, розповів, що час від часу проводяться рейдові перевірки комп’ютерних клубів, інтернет-кафе та інших розважальних закладів у місті з метою виявлення фактів порушення законодавства України у частині обмеження перебування дітей у вказаних закладах у навчальний період та вечірній час. У ході проведення рейдових перевірок працівниками кримінальної міліції у справах дітей у січні 2012 року виявлено факт перебування п’ятьох неповнолітніх осіб у одному із комп’ютерних клубів міста по вулиці Театральній.