На Прикарпатті побувала делегація з паризького Лувра

Днями на Прикарпатті побувала делегація з найбільш відвідуваного музею у світі — паризького Лувра, котру очолила генеральний реставратор департаменту скульптури Женев’єва Бреск-Ботьє.

В Музеї мистецтв Прикарпаття відбулася робоча нарада з приводу організації проведення у Франції виставки скульптур Іоана-Георра Пінзеля — майстра, котрий 300 років тому в Галичині різьбив з дерева і каменю скульптури, аналогів котрим сьогодні немає.

Відомо, що до Франції з України повезуть 20 творів Пінзеля. З музеїв Львова, Тернополя й Івано-Франківська. Розмовляємо з начальником обласного управління культури Володимиром Федораком: «25 січня відбулася зустріч з представниками Лувра та представником інституту стратегічних досліджень при Президентові України Оксаною Мельничук в Івано-Франківську в Музеї мистецтв Прикарпаття. Темою зустрічі стало представлення в цьому році робіт Іоана-Георра Пінзеля в Луврі. Йшлося про презентацію трьох ангелів його авторства, котрі є в Музеї мистецтв Прикарпаття, та, звісно, творів з музею у Львові. Фахівці з Лувра зробили обміри, фотофіксацію робіт й інші виміри, передбачені міжнародними методиками. Мова йде про те, що за кілька місяців має початися активна робота з організації виставки. Перший етап — це підписання угоди між міністерствами культури України та Франції про страхування цих робіт. Суму страхових витрат беруть на себе міністерства культури двох наших держав. Виставка творів Пінзеля відбудеться в Луврі у листопаді цього року». З’явилася також неофіційна інформація про те, що після Лувра експозиція з України поїде до Вашингтонського національного музею.

Як повідомив нам директор Музею мистецтв Прикарпаття Михайло Дейнега, вже відомо, що твори Пінзеля виставлять у каплиці часів Людовіка XIV, котра розташована на території палацового комплексу Лувра і має прекрасне освітлення. Фахівці вважають, що в інтер’єрі цієї сакральної споруди експозиція з України виглядатиме найбільш вдало і це дозволить якнайкраще презентувати світові нерозгаданого і містичного Пінзеля.

Нагадаємо нашим читачам, що 2007 рік три західноукраїнські області — терени, де у ХVIII ст. творив цей загадковий майстер, — оголосили роком Пінзеля. А відкрив його Європі й Україні передусім мистецтвознавець Борис Возницький, котрий 1987-го влаштував першу виставку Пінзеля в музеї-заповіднику «Олеський замок», щоб потім відвезти скульптури і в Москву, і в Прагу, і в Варшаву. Почерк невідомого скульптора сколихнув мистецький світ, а ім’я Іоана-Георра Пінзеля, походження якого досі невідоме, — стало сенсацією. Сьогодні найбільша колекція творів Пінзеля, а відомо близько 60 його робіт (за іншими даними — 150), зберігається в Музеї дерев’яних скульптур у Львові, більшість із них відшукав і вберіг від знищення в часи войовничого атеїзму Б.Возницький.

П’ять творів майстра є і в Івано-Франківську, в Музеї мистецтв Прикарпаття. Без перебільшення, мистецька спадщина Пінзеля є грандіозною за культурною цінністю, і виставка в одному з найбільших музеїв світу, яким є Лувр, може утвердити це ім’я у всесвітній культурній пам’яті назавжди. За умови, що Україна гідно поведеться зі спадщиною цього скульптора і не шкодуватиме для його дослідження та промоції ні грошей, ні інтелектуальних ресурсів. Адже історія Пінзеля, коли майже немає відомостей про людину, однак збережено чимало безцінних творів, є досить дивною й водночас виграшною. Можна творити міфи, писати романи, а фахівцям, звісно, варто вивчати спадщину майстра. Деякі мистецтвознавці вважають, що Пінзель ніби творчо змагався з Мікеланджело, котрий жив 300 років до нього, але про котрого є більше відомостей, і називають його «українським Мікеланджело» — за силою таланту. Іоан-Георр Пінзель був неперевершеним у монументальній релігійній скульптурі стилю бароко. Його роботи вражають динамікою, експресією, емоціями. Багато робіт з дерева і каменю було знищено в радянські часи, частину вивезено за кордон у приватні колекції. Наразі відомо, що Іоан-Георр Пінзель різьбив скульптури і вівтарі для храмів Городенки на Івано-Франківщині, Бучача, Монастириська на Тернопіллі, Годовиці й собору Святого Юра у Львові. Зберігся його автограф — на документі про отримання 37 тисяч злотих за створення кам’яних скульптур для собору Святого Юра у Львові. Ще один документально підтверджений факт засвідчує, що «13 травня 1751 року в Бучачі відбувся шлюб між благородним Іоаном-Георром Пінзелем, молодшим скульптором, і Маріанною-Єлизаветою Кейтовою, вдовою, до першого шлюбу — Маєвською. Вінчання відбулося в бучацькому Успенському костелі». Цей документ — старі церковні книги з Бучача — відшукали польські дослідники у варшавських архівах. Як засвідчують ці ж архівні книги, через рік подружжя охрестило сина, назвавши його Бернардом, найімовірніше, на честь товариша Пінзеля — відомого Бернарда Меретина, з котрим вони спільно працювали. Допускають, що саме Меретин рекомендував Пінзеля графові Миколі Потоцькому, котрий не шкодував грошей на мистецтво і при дворі котрого в 1740-1750 рр. працювало багато художників. І ще дві дати, котрі фіксують ті ж церковні книги… 3 червня 1759 року хрестили другого сина Пінзеля, а 4 жовтня 1762–го вдова Єлизавета Пілзнова вінчається утретє. Зрозуміло, що відбувши річний траур по чоловікові, отже, найімовірніше, скульптор помер 1761-го. Однак могили його досі не знайдено.