“Гуцули” під охороною держави

22 січня в оновленій залі Івано-Франківської обласної філармонії розпочався новий концертний сезон. Відкрив його найстаріший народний колектив краю — Національний академічний ансамбль пісні і танцю «Гуцулія». Блискуча програма улюбленого народного колективу зібрала аншлаг.

В Україні є три найвідоміші мистецькі колективи, котрі пропагують народну культуру: ансамбль ім. Павла Вірського, хор ім. Григорія Верьовки та «Гуцули», як у народі називають гуцульський ансамбль пісні і танцю.

Державний гуцульський ансамбль пісні і танцю 1939 року створив відомий український композитор та культурний діяч Ярослав Барнич. Сьогодні ансамбль налічує 100 осіб і активно пропагує гуцульську народну творчість, створює нові театралізовані картини з життя Гуцульщини, а також має в репертуарі твори української та зарубіжної класики.

Два роки тому, в листопаді 2009-го, указом президента України професійний вокально-хореографічний ансамбль пісні і танцю здобув статус національного, тобто став культурним надбанням України і потрапив під охорону держави. А також дістав нове ім’я — «Гуцулія», коротке, звучне, таке, що відповідає вимогам сьогоднішнього часу, бо може стати впізнаваним мистецьким брендом держави.

У День Соборності та Свободи генеральний директор ансамблю, народний артист України професор Петро Князевич одержав з рук начальника обласного управління культури Володимира Федорака пакет відповідних документів.

«30 грудня 2011 року завершилася процедура передачі колективу в державну власність, і маю надію, що це дасть можливість більше гастролювати й отримати більші перспективи. Наш колектив, я переконаний, впорається з цією почесною місією — збереження, відродження, популяризації української культури та національних традицій нашого краю», — сказав В.Федорак.

На жаль, з 2005 року гуцульський ансамбль не мав сольного концерту.

Колектив гідно пережив не найкращі часи і ось презентував своїм краянам нову унікальну концертну програму — «Вечорниці» Петра Ніщинського, музичну картину, що є самостійною вставною частиною до драми Тараса Шевченка «Назар Стодоля». Ця своєрідна хорова опера — її виконавцями і дійовими особами є хор — мало знана глядачеві, хоч вона надзвичайно оригінальна і за жанром, і за змістовим наповненням, бо презентує багато забутих різдвяних колядок, особливо галицьких, як-от «Вселенная веселися» — для жіночого дуету, хору й оркестру.

Також усі, хто прийшов того дня до філармонії, насолодилися обрядом Маланки, побачили автентичний гуцульський «плєс». Унікальна програма від «Гуцулії» направду створила всім присутнім свято душі.