Різдво в християн за своїм значенням таке ж велике свято, як і Великдень. Різдвяні дні відзначають навіть невіруючі: чудовий приклад того, як ідеологія поступається перед людським прагненням добра. Адже добро і любов є основою християнства і йдуть від серця. Тому-то різдвяні свята — одні з найлюдяніших.
6 січня, у святвечір, усе, що на столі, пройняте сакральним змістом, і сама вечеря підпорядкована особливим правилам. До сімейної трапези спеціально готують пісні страви. Порядок їх зміни визначено: спочатку — другі страви, потім — борщ, причому не гарячий, а лише теплий (господині під час такого серйозного частування не годиться крутитися біля плити), потім — випічка. На святий вечір вживати алкоголь традиція забороняє, оскільки душа повинна радіти іншому. Кількість страв — 12. Це визначено за кількістю святих апостолів. От ці страви: грибний борщ, вареники, гречана каша або картопля, риба, млинці, пироги, гриби, голубці, капусняк, горох, узвар і, звичайно, кутя. Саме на ній варто зупинитися окремо. Це цариця споконвічної української кухні, її смак одночасно так само простий і серйозний, як і назва. У куті кожна складова має своє значення: мак — це зорі на небі, молодість; пшениця — це життя; мед — здоров’я; горіхи — багатство; родзинки — життя та любов, Боже провидіння.Класичною вважається кутя із зерен пшениці, маку, меду і горіхів. Втім, її нерідко готують з перловки, рису, пшона і навіть бобальок — кульок з тіста.
Традиційна кутя: 2 склянки зерен пшениці, 200 г волоських горіхів, 200 г маку, 3 ст. ложки меду, цукор — до смаку.
Зерна слід стовкти у дерев’яній ступі дерев’яним товкачиком, час від часу додаючи воду. Товкти треба не дуже дрібно. Після цього просіяти й кілька разів промити і висушити.
Отримані крупи помістити в каструлю, а краще — у глиняний горщик. Залити гарячою водою так, щоб вона ледь покривала вміст. Варити на маленькому вогні (якщо в глиняному горщику, — то в духовці), додаючи час від часу гарячої води. Кутя має бути розсипчастою. Після приготування остудити.
Мак промити, на дві-три години залити гарячою водою і накрити кришкою. Воду злити, мак розтерти (у макітрі або ручній кавомолці). До нього додати меду, трохи теплої води і добре перемішати. Отриману суміш додати до куті.
Ядра волоських горіхів злегка обсмажити, подрібнити й також додати до куті.
Страва готова. Кожен за столом має скуштувати хоча б ложку куті: нехай зійде на нього благодать і не покине весь рік.
Кутя по-рівненськи: Пшеницю замочують на ніч. Вранці воду зливають, залишаючи лише на два пальці над зерном. Відтак пшеницю варять до готовності. До неї додають горіхи, курагу, родзинки, мак і заправляють розтопленим медом до смаку. Мак не труть і не замочують.
На Рівненщині готову кутю кладуть на покут — місце під образами. Під горщик кладуть пучок сіна, складений хрест-навхрест і перев’язаний. На кожен кут столу під скатертину кладуть по зубкові часнику для захисту від нечистої сили.
Кутя по-полтавськи: Пшеницю (або пшеничні крупи) заливають на ніч холодною водою в пропорції один до двох, опісля варять на повільному вогні. Зварену кашу заливають узваром до консистенції густої юшки. Узвар повинен бути концентрованим і солодким — з яблук, груш і чорносливу. і жодних родзинок, маку та інших компонентів.
Раніше на стіл ставили два горщики: один з узваром, а другий з незаправленою кутею, сьогодні ж два компоненти змішують відразу.
На Полтавщині в старовину кутю з печі діставала жінка, відтак передавала її до рук чоловіка або дитини, які й ставили цю страву на покут. Там вона повинна була стояти до 14 січня, причому щодня кутю варили свіжу. Вважалося, що впродовж тижня душі померлих предків можуть спостерігати за живими. Саме для них і готували свіжу страву.
Кутя по-лемківськи (з бобальок): Спершу роблять самі бобальки. Для цього готують прісне дріжджове тісто, розгортають його і вирізують маленькі кульки (можна скористатися кришечкою від пляшки газованої води). Коли бобальки підійдуть, їх кладуть на змащеному маслом деко в духовку. Пекти бобальки слід за день до Різдва, щоб вони встигли настоятися. Саму кутю готують з бобальок, попередньо скроплених водою, тертого маку, горіхів і меду.
Кутя по-донецьки: Відварити склянку рису. Зварити компот з вишень або ж взяти вишні, консервовані у власному соку (іноді компот замінюють узваром). Готовий рис змішують з ягодами з компоту, додають горіхи, заправляють вишневим соком або узваром. Головне не перестаратися: кутя не повинна «плавати».