Інвестори Івано-Франківська тепер віддають перевагу готелям, ресторанам і селу

Головне правило інвесторів не передбачає жодних винятків — свої капітали вони спрямовують туди, де, як припускають, їм «світять» найбільші прибутки. Якщо саме крізь цю призму поглянути на оприлюднені Головним управлінням статистики в області дані про інвестиційне забезпечення Івано-Франківська в січні-вересні ц. р., то можна говорити зокрема про те, що будівництво житла перестало бути для приватних інвесторів найпривабливішим сегментом вкладання коштів. Тепер у місті серед грошовитих людей пішла мода на готелі, ресторани, а ще — на сільське господарство та мисливство.

Якщо говорити про конкретні цифри, то за дев’ять місяців капіталовкладення у будівництво житла скоротилися порівняно з аналогічним періодом минулого року майже на чверть — на 22,2 відсотка і становили 222,1 млн. грн. Це, зрозуміло, не тому, що всі жителі Івано-Франківська забезпечені комфортним житлом. Воно вкрай потрібне багатьом сім’ям, передусім молодим. Але через невеликі зарплати, некомфортні умови іпотечного кредитування та відсутність ефективної державної й регіональної політики у цій соціально значимій сфері квартири у вже зведених будинках виходять, як дуже дорогі буханці, — забудовники неспроможні їх продати, а іванофранківці, більшості з яких цей товар першої необхідності не по кишені, — купити.

Власне, ще на початку року почали надходити сигнали про те, що окремі підприємці та місцеві компанії, які до цього часу спеціалізувалися на житловому будівництві, виводять свої капітали і починають активно вкладати їх в інші сфери підприємницької діяльності. Зокрема, у відкриття магазинів та створення невеликих торговельних мереж з продажу продуктів харчування. Останні дані Головного управління статистики в області це не просто підтверджують, а й дають картину масштабів переорієнтації фінансових потоків. Зокрема, порівняно з січнем—вереснем 2010 року обсяги інвестицій в основний капітал у розвиток готелів та ресторанів зросли у 6,6 раза, сільського господарства, мисливства та лісового господарства (і це в межах Івано-Франківська) — у 4,4 раза. У 3,5 раза збільшилися капіталовкладення й у будівництво. Але не житла, а інших об’єктів. Тобто сама галузь і надалі залишається привабливою для інвесторів.

До речі, найбільше за масштабами зростання обсягів інвестицій у готельний і ресторанний бізнес із наближенням «Євро-2012» видається цілком логічною реакцією людей з грошима — вже нині і під час міжнародного інвестиційного економічного форуму «Партнерство та перспектива» в івано-Франківську, і в ході численних ділових зустрічей іванофранківці запрошують зарубіжних гостей на час матчів європейського футбольного чемпіонату, що проходитимуть у Львові, розташуватися в готелях обласного центру.

Доречно буде ще зазначити, що за три квартали також значно — у 2,1 раза порівняно з відповідним періодом минулого року — зріс обсяг коштів, які було вкладено у розвиток закладів освіти Івано-Франківська.

Якщо на статистичні дані про інвестиційне забезпечення обласного центру поглянути під дещо іншим кутом, зокрема крізь призму того, які перспективи — робочі місця, зарплати, нові споживчі товари чи послуги через деякий час принесуть громаді обласного центру вкладені інвесторами кошти, то тут вимальовується достатньо дивний і до кінця не зрозумілий розклад пріоритетів, який можуть проаналізувати хіба що фахівці. Зокрема, левову частку — 41,8 відсотка загальної суми коштів інвестори вклали у розвиток організацій, які здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг і надання послуг підприємцям. Якщо ж взяти до уваги, наприклад, одну з рис ментальності вітчизняних бізнесменів, котрі, на відміну від своїх зарубіжних колег, не готові платити консультантам за поради, навчання та консалтинг, то віддача від вкладень фінансових ресурсів у розвиток цієї сфери, принаймні в найближчій перспективі, видається доволі-таки примарною.

Реальні сектори міського господарства — промисловість та транспорт і зв’язок у пріоритетах інвесторів опинилися на другому й третьому місцях. У їх розвиток вони спрямували відповідно 22,5 та 13,2 відсотка загальної суми капіталовкладень. Але обсяги цих інвестицій є не аж такими великими — це на 14,2 відсотка менше, ніж було асигновано за січень—вересень післякризового 2010 року в промисловість Івано-Франківська, та аж на 38,2 відсотка менше, ніж торік, інвестори вклали за дев’ять місяців у розвиток транспорту і зв’язку обласного центру.

З-поміж інших даних, які, на наш погляд, є значимими насамперед для міської громади, є деяке, на 2,7 відсотка порівняно з минулим роком, скорочення обсягу інвестицій в сферу охорони здоров’я та надання соціальної допомоги іванофранківцям.

Загалом, як підкреслено в інформаційному повідомленні Головного управління статистики, на Івано-Франківськ наразі припадає 26,9 відсотка загального обсягу інвестицій, які нинішнього року було вкладено у розвиток економіки Прикарпаття.