Лише половина озимини на Прикарпатті в доброму стані

Понад 82 тисячі гектарів озимих посіяли восени на Прикарпатті. Та якщо сходи озимого ріпаку зійшли було на всій його 21 400-гектарній площі, то хлібних культур агарії «недорахувалися» на 1 200 га. Але і з тих посівів пшениці та ячменю, які зійшли, лише 51 відсоток — у доброму стані, а слабких і зріджених — майже п’ята частина.

Приблизно така сама картина — і з ріпаком. Не викликає побоювань лише 47 відсотків його, тоді як решта — в задовільному або ж у слабкому і зрідженому (15 відсотків) стані. Словом, нинішня озимина ввійшла в холодну пору року загалом у не вельми доброму стані, гіршому, ніж торік. і це може негативно позначитися на умовах перезимівлі культур та формуванні майбутнього врожаю.

Проблема — в особливостях цьогорічної осені з надміру високими, нетиповими для вересня й початку жовтня денними температурами, холодними останніми декадами другого місяця осені й аномально сухим листопадом. Саме брак вологи у ґрунті в різні періоди осені найбільше й спричинився до такого стану озимих. Утім, перед самою посівною склалися було добрі агрометеорологічні умови. Внаслідок значних опадів протягом першої-другої декади серпня на 8 і 18 серпня запаси продуктивної вологи у орному шарі ґрунту становили відповідно 30-52 і 38-49 мм, тоді як норма — 36-44 мм. Це й зумовило те, що сходи ріпаку, який саме й сіють останнього місяця літа, пізніше так дружно зійшли.

Однак уже 17 серпня розпочався тритижневий бездощовий період, протягом якого через спекотні дні волога інтенсивно випаровувалась, і її запаси знизилися до 24 мм. А з 16 вересня по 11 жовтня знову не було дощу. Через те, скажімо, на 28 вересня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту становили 20-22 мм, чого явно замало для проростання зерна й появи густих сходів. Були доволі складними агрометеорологічні умови для проведення посівних робіт та початкової вегетації посіяної озимини й упродовж першої декади жовтня. Особливо на рівнинній території, де сума опадів за декаду не перевищувала п’ять міліметрів. За таких умов сходи озимої пшениці, посіяної, приміром, наприкінці вересня, появилися зрідженими. Наприкінці ж першої—на початку другої декади жовтня у зв’язку зі зниженням температури вегетація озимих уповільнювалась. Ще істотніше стримувалася вона впродовж останньої третини жовтня, надто прохолодної як зазвичай для цієї пори. А припинилась активна вегетація озимих 26-27 жовтня в рівнинних районах, що на 12 днів раніше середніх багаторічних термінів, та 10 листопада — у передгір’ї, що близько до норми.

Свою лепту в погіршення ситуації вніс і листопад, коли випало тільки до 26 відсотків норми опадів. Отже, зернові культури ввійшли у зиму із запасом вологи у ґрунті, значно нижчим за норму й торішні значення. Більше того, немає і снігу. На початок грудня спостерігаємо запізнення з утворенням стійкого снігового покриву на 10–20 днів. Тому мінусові температури, хоча вони наразі незначні, й далі «висушують» голу землю. Така погода пов’язана з переважанням теплих і сухих повітряних мас з Атлантики й Африканського континенту.

За прогнозом синоптиків Українського гідрометцентру, середньомісячна температура грудня на рівнині та в передгір’ї Прикарпаття сягатиме двох градусів морозу, а в горах та на високогір’ї — до трьох, що є близьким до норми. Проте вже найближчим часом можливі сильні дощі, а надалі — до 12 грудня в окремі дні ймовірний і мокрий сніг. Кількість опадів коливатиметься від 55 мм на рівнинній території до 90 мм в горах, що становитиме 122-134 відсотки місячної норми. Взагалі, агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих протягом першої половини цього місяця мають бути задовільні, а несприятливих погодних явищ не передбачається.