Ключі до успіху видають у бізнес-інкубаторі

Запровадження на Прикарпатті такої європейської методики підтримки малого підприємництва, як бізнес-інкубування, дало доволі перспективні плоди, причому в стислі терміни. Це констатував міжрегіональний форум «Практика бізнес-інкубування. Досвід України та міжнародний досвід», що відбувся, як «Галичина» повідомляла, на Яремчанщині.

Він підсумував результати першого року виконання в нашому регіоні дворічного проекту «Підвищення підприємницького потенціалу прикордонного регіону шляхом створення інституцій підтримки підприємництва», який здійснює Регіональний фонд підтримки підприємництва (РФПП) в Івано-Франківській області у партнерстві з Регіональним консультаційно-інформаційним центром (РКіЦ) міста Пряшева у Словаччині в рамках Програми прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства «Угорщина—Словачччина—Румунія—Україна 2007—2013».

Головним підсумком першого року «життя» проекту стало створення спеціалізованих інноваційних інституцій підтримки підприємництва, інакше кажучи, бізнес-інкубаторів: обласного — в івано-Франківську та районних — у Городенці й Рогатині. Ці структури розпочали свою діяльність відповідно 14 і 27 жовтня та 21 листопада, і нині в їхніх стінах «вирощують» півсотні підприємців-початківців, надаючи їм безплатно повний спектр консультаційних, офісних та інших послуг, необхідних для ефективної роботи заради успішної реалізації своїх задумів.

Як розповіла координатор проектів та програм РФПП Уляна БЕРЕЖНИЦЬКА, більшість бізнес-інкубантів уже пройшли місячний курс навчання і розпочинають працювати. Активна ж фаза їхньої діяльності припаде на 2012-й. За її словами, під дахом бізнес-інкубаторів зібралися ділові люди, котрі за сферами своєї діяльності не є конкурентами. І це було однією з умов конкурсного відбору претендентів на бізнес-інкубування. А ще перевагу віддавали «носіям» ідей, які стосуються пріоритетних для розвитку регіону галузей економіки чи сфери послуг.

«У тому, що зроблено, вагома роль належить нашим словацьким партнерам, — підкреслила У.Бережницька, — оскільки запозичуємо їхній досвід. Правда, ми не копіюємо сліпо ту практику, а, сказати б, творчо переймаємо. Приміром, коли були у Пряшеві, то ознайомилися з роботою різного роду бізнес-інкубаторів. і в кожному почерпнули дещицю цінного. На цій основі й розробили свою концепцію бізнес-інкубування, яка адаптована до умов Прикарпаття і яка враховує специфіку вітчизняного законодавства. Відтак створили і власну модель бізнес-інкубатора».

Прикарпатську концепцію бізнес-інкубування, яку на форумі представила експерт проекту з економічних і фінансових питань Олена ЗВАРИЧ, ще розвиватимуть. Можливо, й у напрямі не стільки інноваційного підприємництва, скільки молодіжного бізнесу, як запропонував, приміром, Микола ДАНИЛЮК, завідувач кафедри економіки підприємства іФНТУНГу, одного з асоційованих учасників проекту. Але й без того ця концепція може слугувати базовою і для інших регіонів держави.

Втім, в Україні ще з кінця 90-х років минулого століття чи не в кожній області постали було бізнес-інкубатори. Проте з різних причин вони загалом не прижилися, вижили лише окремі з них. Щоби відновити ці інституції чи створити на їхньому місці нові, й потрібне, образно кажучи, свіже повітря. Тож цілком можливо, як зазначила голова Українського фонду підтримки підприємництва Любов СТАСІВ, що, впроваджуючи бізнес-інкубування за прийнятими в Європі стандартами, Івано-Франківський РФПП разом зі своїм партнером виконує місію локомотива євроінтегрування українського малого підприємництва. Адже наразі лише на Буковині пробують теж робити щось таке спільно з закордонними фахівцями. (Детальніше про проблеми й перспективи вітчизняного малого і середнього бізнесу читайте в інтерв’ю з Л.Стасів в одному з наступних випусків «Галичини»).

Добре відізвався у цьому ключі про наполегливість галицьких партнерів у здійсненні проекту Євросоюзу і Ян ХАЛАС, керівник Технологічного бізнес-інкубатора м.Пряшева, структурної складової РіКЦ. «Я вражений тим, що їм вдалося зробити так багато за такий малий порівняно з європейськими мірками період часу», — сказав він. За його словами, ідея бізнес-інкубування у світі вже не нова, але все ще прогресивна. Вперше вона з’явилася в США й потім різними шляхами перекочувала до Старого світу. До Словаччини її «завезли» з ізраїлю ще 2001-го. А через два роки за сприяння відомої програми PHARE, через яку на бізнес-інкубування в цій країні виділили мільйон євро, системно взялися за поширення, тож мають чим поділитися з охочими запровадити її.

Як повідав Я.Халас, на території його інституції діє три десятка інноваційних компаній, і чільна послуга з тих, які тут їм надають, — це виділення приміщень під офіси. Власне, контингент бізнес-інкубатора у Пряшеві розподілений на такі категорії: бізнесмени-початківці, на фірмах яких працює не більше десятка співробітників і які можуть перебувати в цій структурі не більше року; асоційовані компанії, що не лише існують, а й, своєю чергою, допомагають інституції юридичними чи бухгалтерськими послугами; комерційні підприємства, які платять за оренду приміщень й завдяки цим коштам початківці розраховуються за надані їм послуги за цінами, нижчими від ринкових.

Розповідь словацього партнера послужила наріжним каменем дискусії на форумі, яку зініціював директор РФПП в Івано-Франківській області Євген МИКИТЮК, стосовно майбутнього бізнес-інкубаторів. Адже в нинішньому статусі громадських неприбуткових організацій вони діятимуть під крилом РФПП до грудня наступного року, коли офіційно завершиться проект «Підвищення підприємницького потенціалу…», а з тим закінчаться й фінансові ресурси, які забезпечували їхнє функціонування. Що ж буде далі з інституціями підтримки підприємництва? Прикметно, що над цим в РФПП задумуються вже тепер і спонукають замислитися й інших.

Отож учасники форуму розглянули в тому річищі зокрема досвід роботи Славутицького бізнес-інкубатора, одного з тих небагатьох перших українських бізнес-інкубаторів, які втрималися на плаву. Він діє з 1999 року, та вже як підприємство комунальної форми власності, в яке його свого часу реорганізували з громадської організації за доброї волі міського керівництва. інший шлях, як міркували присутні, — це трансформація інкубаторів чи то у своєрідні бізнес-центри, чи в інші структури, що надаватимуть підприємцям ті самі послуги, але вже за певну плату. Ймовірно також, що плече бізнес-інкубаторам можуть підставити і з іншого боку.

— Значення того, що на Прикарпатті постали аж три сучасні інституції підтримки бізнесменів-початківців, причому не лише в обласному центрі, як зазвичай, а й у районах, тобто в сільській глибинці, важко переоцінити, — підкреслив у своєму коментарі до форуму начальник головного управління економіки обласної держадміністрації Володимир ПОПОВИЧ. — Внаслідок цьогорічних змін у державі Івано-Франківщина втратила певну кількість платників податків. Але нині вже спостерігається наростання числа реєстрації нових юридичних осіб. Наразі ж в області — 67 тисяч суб’єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб та близько семи юридичних — малих ПП. і немає сумніву, що діяльність бізнес-інкубаторів неабияк сприятиме нарощенню підприємницького потенціалу нашого краю. Й за це, користуючись нагодою, від імені облдержадміністрації висловлюю подяку організаторам такого проекту. Для нас він, повторюю, надзвичайно важливий. Настільки важливий, що ми, сподіваюся, розповсюдимо напрацьований РФПП досвід передусім на Верховинський та Косівський райони. Звісно, вже поза межами дії транскордонної програми.