Квитки на новорічні потяги перепродують вдвічі дорожче

“Укрзалізниця” з 14 листопада розпочала продаж квитків на передноворічні дні – 29-31 грудня. На 30 грудня квитків нема у жодну напрямку. У касах кажуть, їх продали за один день.

“Я у серпні купив путівку на Новий рік в Карпати, – розповідає киянин 29-річний Олексій Гаврилюк, який стоїть у тій же черзі п’ятим. – Ще тоді білети на поїзд купити хтів, але вони раніше, ніж за 45 днів, продавати не хотіли. 14 листопада вийшов з дому о 6.20. На метро з Нивок до Вокзальної доїхав за 20 хвилин. Поки до кас добіг, до Львова і Франківська вже білетів не було. Хто їх до семи ранку міг викупити, коли всього 4 каси на весь Київ працювало?”

Торік з дружиною на “Віз Еєр” літав у Львів. Квитки купив за півроку по 120 грн.

“А тепер у них рейсу Київ-Львів немає. А інші авіакомпанії деруть по 100 баксів в один напрямок. Автолюкси дешевше, ніж 400 гривень не знайдеш. Мені дорога обійдеться дорожче, ніж весь відпочинок. Зараз в Єгипет дешевше поїхати, ніж у Львів чи Франківськ. Вже третій раз приходжу. Може додатковий поїзд дадуть чи вагони дочеплять”.

Звертаюся в одну з довідок на вокзалі. Цікавлюся, чи є квиток до Луцька на 30 грудня.

“Нє, ви шо? На 30 грудня білєтиків уже давно немає. Їх ще в перший день розкупили, – каже, не дивлячись у комп’ютер жінка з коротким кучерявим волоссям. – Беріть на 27-28. Виїдете на тиждень раніше і без проблем.

Пояснюю, що з роботи мене раніше 30 грудня не відпустять.

“Тоді під’їжджайте на Центральний вокзал після обіда. Там один хлопець Володя білетики продає. У нього будуть трохи дорожчі, але зможете і плацкарт, і купе вибрати. Навіть нижню полку, якщо дуже попросите, він знайде”.

Цікавлюся, де цей Володя стільки квитків набрав.

Касирка нервує, розуміє, що наговорила зайвого.

“Ну, я вам нічого не казала. Він просто має свою фірму з продажу квитків в інтернеті. Забронював білєти наперед. Це ж бізнес, самі понімаєте. Но він работає тільки по заподному направлєнію – Львов, Ужгород, Карпати”.

О 15.00 біля кас на центральному вокзалі стоїть по 20 людей. Я у черзі 5.

“Передайте усім, що до Львова білетів на Новий рік немає, і після Різдва на 8-9 тоже уже закінчилися, – гукає через віконечко молода працівниця сусідньої каси. – Хай даремно в очереді не стоять. 30-те – це ж останній робочий день перед Новим роком, ще й п’ятниця. Білетів нема і не буде.”.

Дихати нічим. Під однією з колон на підлозі сидить розхристаний безхатченко. Від нього тхне за 100 м. Два міліціонери, які чергують у залі, роблять вигляд, що його не помічають.

Поміж черг ходить високий чоловік у дутій куртці. Капюшон обшитий штучним хутром.

“Поезда во Львовськом направлении – на Львов, Ужгород, Ковель, Черновцы. Подходите, не стесняйтесь, – ховає руки у кишені, ходить поміж чергами. – Билетики во все направления на новогодние празники. Спрашивайте. Во Львов, Франковск, Луганск, на Крим”.

На нього міліціонери теж не реагують. Олексій Гаврилюк купує у спекулянта два квитки до Львова на 30 грудня за 500 грн – плацкартний вагон, бокові верхні полиці. Такі у касах котують до 100 грн/квиток. Домовляється про квиток на 8 січня.

“Подходите сюда завтра. На 8 января билетики тоже есть. Посмотрю вам две нижние полки”.

Натомість у касах на 8 січня квитків з Ужгорода, Львова та Франківська теж нема. Баригу обступають люди з черги. Дівчина у рудій дублянці купує за 250 грн квиток до Чернівців. За 320 виторговує квиток до Ужгорода чоловік у дутій куртці.