На Івано-Франківщині створять гуцульський словник

Гуцульщина – незорена цілина в сенсі лінгвістичних досліджень, - переконаний директор Інституту української мови Національної академії наук України Павло Гриценко, який відвідав 25 листопада Прикарпаття з метою участі у круглому столі з проблем дослідження і розвитку гуцульської мови.

Захід відбувся з ініціативи громадської організації «Поклик нації» за підтримки Обласної державної адміністрації та освітянських кіл. Як стверджує пан Гриценко на сьогоднішній день гуцульська мова чи то гуцульський діалект потребує всебічного вивчення на високому академічному рівні. Окремі кроки в даному напрямку робляться, в тому числі і в нашій області, де проблемою мовлення мешканців Українських Карпат всерйоз займається доцент Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника кандидат філологічних наук Михайло Бігусяк. Проте, про повноцінне комплексне вивчення широкого мовного та ономастичного матеріалу Гуцульщини наразі немає.

«Ми постійно говоримо, – розповідає Павло Юхимович, – наступає російська мова, наступає польська мова. Поцікавився: сьогодні в Російській Федерації існує стільки словників діалектів, що не для них не вистачить місця у цій залі. Є словники на 40 томів. Є словник тільки однієї Архангельської області на 14 томів і укладачі дійшли тільки до літери «Н». А в Томську взяли одну жіночку і з нею говорили. Говорили і говорили – декілька років поспіль приїжджали і говорили. І коли склали словник однієї лише жінки – Віри Вершиніної – словник на 4 томи, який виявився в кілька разів більшим, ніж у Пушкіна. Це так званий вершинінський феномен».

При цьому, за словами філолога, сьогодні час грає не на користь науковців, адже чимало тих, хто є носіями унікального мовного матеріалу, відходять у небуття. Натомість ми і досі ще не маємо ані словника гуцульського діалекту, ані лінгвістичного атласу, який би повністю відобразив мовні особливості Гуцульщини. Тож саме на вирішення цих питань, зі слів директора Інституту української мови, повинні сьогодні бути спрямовані об’єднані зусилля науковців Прикарпатського університету, працівників шкіл, громадських організацій, Національної академії наук та усіх небайдужих до долі рідної мови та її унікальних діалектів, а ще на пошуки інформаторів, які можуть надати необхідний лінгвістичний матеріал. «Якщо ми самі не запишемо своїх дідусів, бабусь, близьких і знайомих, то хто за нас зможе це зроби? – запитує П.Гриценко, – І тут на вчителях-україністах лежить значна відповідальність».

Перші результати таких досліджень у вигляді компакт-дисків з записами говірок повинні бути готові вже до серпня 2013 року, коли, за словами науковця, у Мінську зберуться найвідоміші славісти з 60 країн світу на свій 12-й міжнародний з’їзд. «От хай на такому рівні завучить Гуцульщина», – підсумовує вчений.

З його слів, Гуцульщина і Підкарпаття цікаві ще й в тому плані, що не за однією теорією і небезпідставно це є територія, з якої почалася міграція слов’ян на Балкани, а відтак вивчення цього питання має ще й загальнослов’янське значення.

Як стверджує один з ініціаторів проведення круглого столу голова ГО «Поклик нації» Тарас Боднар, результатом зібрання стало рішення про створення за підтримки керівництва Івано-Франківської ОДА спільної робочої групи із створення словника гуцульської мови, до якої увійшли науковці Прикарпатського університету, освітяни, а також волонтери від громадськості. Серед них і активісти ГО «Поклик нації», які, крім того, закупили і передали майбутнім збирачам лінгвістичного матеріалу десяток цифрових диктофонів, необхідних для такої роботи.