Причому FATF, якщо мали на увазі «матрац»?

Після 23 вересня, відколи Нацбанк запровадив нові правила обміну валют, в інтернеті з’явився жарт про те, що відтепер в Україні діють аж чотири курси валют — НБУ, «нал», «безнал», а до них на додачу ще й «безпаспорт».

Проте далеко не всі українці поставилися до «новели» голови НБУ Сергія Арбузова схвально або ж, принаймні, з легким гумором. Переважна більшість учасників он-лайн-опитування на веб-сайті Dengi.ua розцінила нові правила обміну валют, як недолуге і зумисне рішення чиновників, яке на порожньому місці породило численні проблеми. Власне 41,8 відсотка учасників опитування побачили за ним саме спробу ускладнити життя українців. Ще 33,4 відсотка переконані, що ця вимога служить доказом того, що нинішнє керівництво Нацбанку нездатне утримати курс гривні з допомогою ринкових інструментів. А майже кожний п’ятий — 19,4 відсотка респондентів — впевнений, що уряд просто не розуміє, як йому вивести економіку з «тіні», а тому й вдається до таких невиважених рішень. І лише 5,4 відсотка учасників он-лайн-опитування відповіли, що вважають дії чиновників правильними і висловили свою згоду з ними.
 
На чиїй вулиці свято?

Мабуть, у державі й справді щось не зовсім гаразд, якщо, судячи з оцінок, висловлених у пресі та електронних ЗМІ, після 23 вересня свято, образно кажучи, прийшло лишень на дві вулиці — самого Нацбанку і, що дуже дивно та не може не викликати подиву і запитань, валютних «міняйлів» і навіть шахраїв.

«На відміну від клієнтів «обмінників», НБУ першими результатами тотального контролю задоволений, — пише журналіст газети «Известия в Украине». Він цитує директора генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олену Щербакову: «Попит на іноземну валюту знизився в чотири рази. Це свідчить про те, що фактично ми відрізали псевдовалютно-обмінні операції. Тобто залишився валютно-обмінний ринок у тому вигляді, в якому він є».

Тим часом тихо і без переможних реляцій розгортаються у робочому порядку на вулицях міст не лише «міняйли», котрі чесно, хоча й за власним курсом, без паспортів та ксерокопій міняють людям гроші, а й валютні «кидали» та шахраї, яких Україна за останнє десятиріччя, здавалося, вже позбулася назавжди. На жаль, ні. У Києві, як пише газета «Сегодня», вони навіть повернулися на старі улюблені місця.

— В обміннику стояла велика черга і я пішов далі. Та буквально відразу ж мене наздогнав чоловік інтелігентного вигляду і запитав, що мені потрібно. Паспорт, до речі, у мене з собою був. Але якось несподівано для самого себе вперше у житті став міняти гроші на вулиці, — написав у своєму «Живому журналі» один із користувачів Інтернету. — Він дав мені перелічити свою пачку: багато «двохсоток», дві купюри по 50 гривень і купу дрібних. Я перерахував — бракувало чотирьох гривень. Чоловік став перераховувати гроші у своїх руках. Потім додав чотири гривні, вручив мені цю купу, взяв мої гроші і пішов. Ось лише потім у цій купі не вистачало найголовнішого — «двохсоток».

«Чимало підозрілих людей з’явилося біля метро «Шулявська», — розповіли тамтешні продавці кіосків та ринкових лотків журналістам газети «Сегодня». А працівниця місцевого обмінника додала: «Крутяться підозрілі чоловіки тут постійно — мало того, що клієнтів стало менше разів у десять, так і вони ще людей відлякують. Довелося повісити оголошення: «Не міняйте валюту з рук».

Арбузов підвів земляка з Донецька

Складна процедура оформлення обміну валют із записуванням у квитанції прізвища, ім’я та по батькові особи, а також копіюванням сторінок її паспорта, забирає час, створює в банках черги і, зрозуміло, викликає в людей лише роздратування. Та українці, думається, зрештою це б пережили, якби не страх. Страх того, що їхні прізвища та паспортні дані з домашніми адресами можуть потрапити до бандитів. Ще частина боїться того, що їхні особисті відомості з банків перекочують до податкових.

Наприклад, керівник сфери житлової нерухомості консалтингової компанії «Українська торгова гільдія» (УТГ) В’ячеслав Савченко вважає, що запроваджені НБУ нові правила можуть призвести до зменшення кількості угод на ринку житлової нерухомості. «Сьогодні потенційні покупці змушені або зважитися розкрити в обміннику свої паспортні дані і координати, або йти на чорний ринок. В обох випадках для покупця нерухомості існують ризики», — цитує прес-служба компанії Савченка.

Ризики виникли нині і у людей, які тримають у банках валютні депозити. «Мені нескладно пред’явити у банку паспорт. Але частину своєї офіційної зарплати я щомісячно міняю і кладу на давно відкритий валютний депозит. Зрозуміло, що гривні міняю не у своєму банку, а там, де вищий курс. Майже щоразу — в іншому місці. За нових правил копії мого паспорта будуть у всіх прилеглих до мене банках і обмінниках, — пише на інтернет-форумі один з киян. — Навіщо їм знати, де я живу? Мої побоювання зрозумілі?».

Невдовзі після запровадження нових правил голова НБУ заявив, що банки й обмінні пункти не зможуть просто так видати податківцям паспортні дані українців, які купують валюту. «Згідно з Законом «Про банки і банківську діяльність ця інформація є банківською таємницею і розкривається у порядку, передбаченому законом. Податкова служба або Держфінмоніторинг зможуть витребувати ці дані тільки за рішенням суду», — цитує слова С.Арбузова газета «Сегодня».

Але вже 30 вересня донеччанин Олег, до речі, земляк Сергія Геннадійовича, зателефонував на місцеве радіо «Ера-FМ», де в прямому ефірі йшла програма «РозворотUA», і розповів свою історію: невдовзі після того, як придбав дві тисячі доларів, отримав з Державної податкової інспекції листа. В обов’язковому порядку його викликали у податкову, аби він задекларував дохід у сумі 16 тис. грн. «Якщо я цього не зроблю, мене погрожують притягнути до кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством», — розповів він у радіоефірі.

Газета «Дело» намагалася з’ясувати обставини цього виклику. Вдалося встановити, що Державна податкова служба України справді безпосередньо не була причетна до цього інциденту. Проте чия це була ініціатива та яким чином дані про купівлю донеччанином доларів з банку потрапили у податкову — поки що загадка.

Що і куди «відсік» НБУ?

Необхідність запровадження вимоги про надання фізичними особами паспортів при валютно-обмінних операціях НБУ пояснив виконанням рекомендацій Міжнародної організації з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, отриманих злочинним шляхом (FATF). Проте всі без винятку вітчизняні експерти одностайні в тому, що справжня причина «паспортного екстріму» зовсім інша. Нацбанк цим відчайдушним кроком прагне послабити тиск на валютний ринок.

Ця проблема й справді серйозна. Українці, налякані чутками про другу хвилю світової фінансової кризи, а ще — не впевнені у спроможності уряду справитися з економічними проблемами, стали жваво скуповувати іноземну валюту. Зрештою, щомісячні обсяги закупівель досягли психологічної планки — мільярда доларів. А у вересні, за даними газети «Дело», наші співвітчизники придбали в банках і обмінниках аж на 2,1 млрд дол. більше, ніж продали.

Також, судячи з усього, НБУ не дає спокою й думка про «матраци». О.Щербакова з НБУ так і сказала, що Нацбанк оцінює валютні запаси, які лежать поза банками і державою на руках в українців, тобто «під матрацами», приблизно у 70 мільярдів. А це річний обсяг експорту металу, хімії, машин і продовольства разом узятих.

Але велике питання в тому, що, а головне — куди саме, «відсік» НБУ новими правилами. Перші переможні реляції про чотирикратне зниження попиту на валюту наразі ще ні про що не свідчать. Бо, по-перше, частина комерційних банків відразу після 23 вересня взялася ревно виконувати постанову регулятора і копіювати чи не весь паспорт у тих, хто продавав або купував валюту. Тому багато українців почали вичікувати. А по-друге, велика кількість людей, які хотіли продати або придбати валюту, зокрема іноземні студенти в Україні, були захоплені зненацька новацією НБУ і або теж узялися вичікувати, або ж, загнані у безвихідь, пішли до вуличних «міняйлів», які не вимагають паспортів.

Також поки що не факт, що НБУ, як стверджує О. Щербакова, вдалося відрізати псевдовалютно-обмінні операції. Дуже ймовірно, що та їх частина, яку «відсік» Нацбанк, просто переміститься на нелегальний ринок. На одному з інтернет-форумів читаємо обурений відгук: «Попит у них зменшився! Так немає ж валюти у банках. Купити нереально. А у «міняйлів» є, але по 8,20 грн за долар».

Думається також, що якби НБУ просто «відсік» псевдовалютно-обмінні операції і після цього рішення регулятора нічого нікуди, образно кажучи, не перетекло, то, по-перше, самому регуляторові не довелося б тут же змінювати свої ж правила. Вже 10 жовтня С. Арбузов зробив заяву, що НБУ, начебто через «технічну неготовність окремих банків» та враховуючи наближення «Євро-2012», тимчасово відмовляється від вимоги копіювати паспорти. Але тільки у тих людей, які продають валюту, що вигідно урядові і є винятково важливим для самого НБУ. «Ми дозволяємо купувати валюту у фізичних осіб при пред’явленні ними будь-якого документа, що посвідчує особу. При цьому копіювання документів не здійснюється», — пояснив Сергій Геннадійович зміну правил.

Також якби нічого нікуди не перетікало, то, мабуть, не виник би прецедент у новітній історії — до народного депутата України і екс-голови НБУ Арсенія Яценюка, за позовом якого Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження у справі щодо скасування постанови Нацбанку про паспортизацію валютно-обмінних операцій, приєдналася Асоціація українських банків, яка представляє інтереси 107 комерційних банків. А, як відомо, значну частину своїх доходів банки отримують саме від купівлі та продажу валюти населенню і підприємствам. і кому як не банкірам краще знати, чи не «відпливуть» тепер до «тіньовиків» їхні легальні доходи.

Про розміри прибутків, які можуть осісти в кишенях «тіньовиків», опосередковано свідчить такий факт. В останні дні у пресі з’явилася інформація про те, що С.Арбузов готовий піти на поступки і дозволити обмінювати людям невелику суму без паспортів і посвідчень. Це, знову ж таки, було б вигідно самому НБУ: мовляв, почули співвітчизників і йдемо їм назустріч. Однак сума — вісім тис. грн, на яку начебто пристають в НБУ, ніяк не влаштовує комерційні банки. Відстоюючи свої доходи, вони наполягають на тому, щоб регулятор дозволив безперешкодно обмінювати щонайменше 50 тис. грн.

І насамкінець про відправну точку валютно-обмінної епопеї. Її, можливо, взагалі б не було, або ж принаймні зміни правил обміну були б іншими і не викликали б такого резонансу в суспільстві, якби людям говорили правду, а не діяли за одним з ще радянських пропагандистських принципів. Казали FATF, а насправді мали на увазі тиск на валютний ринок та приватний валютний «матрац».

Справді, особисті валютні запаси українців — це величезний резерв, який дозволив би розв’язати багато нинішніх економічних і соціальних проблем. Та є одне «але». Українські уряди, бо це стосується не лише уряду Миколи Азарова, поки що не спромоглися запропонувати співвітчизникам привабливі й надійні умови інвестування цих 70 млрд дол. у розвиток власної держави. Та й ще велика проблема — немає до урядовців наразі достатньої довіри. Тому й доводиться НБУ придумувати «безпаспорт» — четвертий, як жартують, курс для гривні, щоб стримати тиск на валютний ринок. Проте довіру й не заробиш ніколи, якщо власне «ноу-хау» пояснювати людям російським прикладом. Авторові цих рядків доводилося бути в Москві і, звісно, купувати рублі. Справді, там вимагають показати паспорт. Але ніхто його не копіює й не записує у квитанцію прізвищ клієнтів.