Реформатори різних мастей лише те і роблять, що м’яко стелять, а що пересічним громадянам буде твердо спати, їм абсолютно, даруйте на слові, начхати. Яскравий приклад такого нехлюйства (недбалості у діях і т.ін.) владних чиновників та флюгерних депутатів-пристосуванців — допуск з їх благословення на ринок житлово-комунальних послуг обласного центру мало не сучасного месії під назвою «Єдиний розрахунковий центр».
З послання міського голови Віктора Анушкевичуса до громади Івано-Франківська, оприлюдненого днями у ЗМІ:
«Житлово-комунальне господарство — одна з найпроблемніших галузей не лише для нашого міста, а й для держави загалом. Застаріла система управління, висока зношеність інфраструктури, постійний брак коштів — ці та багато інших проблем роками перешкоджають нам з вами жити в комфортних умовах.
Ініційована мною та підтримана депутатським корпусом міської ради реформа покликана гарантувати тепло і затишок наших осель, створити нову якість послуг. Мешканці повинні відчути себе повноправними господарями, відповідальними та компетентними. Ось філософія перетворень, що здійснюються в нашому місті…».
Термінологія того ж ратунку, що й у пенсійного ідеолога віце-прем’єр-міністра Сергія Тігіпка, — мовляв, «зміни неминучі» і в житлово-комунальній сфері. І такі ж улесливі обіцянки — що саме реформа гарантуватиме «тепло і затишок наших осель». А далі надзвичайно оригінальне трактування філософії перетворень: якщо з нашого боку буде «відповідальність і компетентність». За цією грою слів криється не що інше, як намагання спонукати нас до смиренного сприйняття в рази збільшеної квартирної плати, яку, без сумніву, затвердить МВК, та до активної участі кожного мешканця у співфінансуванні поточного та капітального ремонтів.
Стосовно останнього директор КП «ЄРЦ» Вадим Войтик обіцяє поточні ремонти будинку і будинкових мереж здійснювати згідно з планом-графіком і «включати їх вартість до квартплати виключно за фактом виконання та прийняття цих робіт» самими ж мешканцями. Звучить благородно, але насправді вийде так, що мешканці тричі оплачуватимуть одну й ту ж послугу: двічі — як складову постійної квартплати (за 3 і 4 позиціями визначеного переліку послуг), а втретє — вже як скореговану плату «за фактом виконаних робіт».
Що ж до капітального ремонту, то він взагалі залишатиметься мрією для мешканців «хрущовок» чи будинків з плоскими дахами пізнішої забудови. Рішенням міської ради ухвалено обов’язкову умову: ці роботи вони мають співфінансувати в розмірі 15-30 відсотків! Не знаю, чим думали депутати, коли голосували за таке дискримінаційне рішення, — на капремонт пенсіонерам доведеться викладати, за Тарасом Шевченком, «останню свитину», себто мізерну державну подачку. Тим часом далеко не бідні депутати навіть недорогі ремонти сходових кліток у будинках, де вони проживають, проводять за кошти з так званого депутатського фонду. Авжеж, своя сорочка ближче до тіла.
Щойно на сайті КП domivka.if.ua оприлюднено вартість кожної послуги та орієнтований розмір квартплати по кожному будинку. Приміром, на території колишнього ЖЕО-4 (тепер це 19, 20 і 21 округи) вона буде найнижчою — 0,57 грн (і стосовно лише одного будинку №130-а на вул. Коновальця), а максимальною — 2,03 (будинок №21 на цій же вулиці). «Пощастило», якщо з гумором ставитися до шокуючої новації, тим, кому доведеться множити свої квадратні метри на вдвоє нижчий тариф. Але й він великої радості не принесе, бо порівняно з долистопадовим розміром квартплати буде (спокійно!)… уже вдвоє-втроє вищим (залежно від характеристики будинку). Наприклад, власник двокімнатки (45 кв.м) уже платитиме від 50 до сотні грн замість учорашніх 28 з копійками. Багаті, звичайно, плакати не будуть, а от сім’я з двох безробітних, без сумніву, заволає: «Рятуйте! Грабують!». Та чи почує це волання насамперед «ЄРЦ», якому навряд чи вистачить цих платежів, причому лише на утримання чисельного штату (планується до 78 осіб)?
І вже цілком незрозуміла флюгерна позиція й тих депутатів міської ради, які в попередньому скликанні вилучали з квартплати послугу з вивезення ТПВ, встановлювали обчислення тарифу з розрахунку на одну особу, а тепер знову повернулися до поквадратного нарахування. До речі, обидва варіанти так і не вирішили проблеми засміченості у дворах та на контейнерних майданчиках міста. АТП-0928 не справляється з покладеними на нього обов’язками, посилаючись на надлишкові витрати з появою великогабаритних відходів. Але сумнівно, що й тариф за новою формулою (на дві-п’ять більший за попередній) істотно поліпшить санітарну чистоту в обласному центрі. То чи не краще прислухатися до пропозиції голови ради будинкових комітетів Ольги Бачинської про відродження випробуваної ще в добрі часи процедури вивезення ТПВ «за дзвінком», яка обійдеться дешевше і підприємству-перевізникові, й отримувачам послуги, причому за тим же поквадратним обчисленням, затвердженим урядовою постановою?
На превеликий жаль, у Кабінеті Міністрів, як і у виконкомі Івано-Франківської міської ради сидять чиновники, далекі від реального життя, але здатні фантазувати у творенні організаційних нормативно-правових актів. Вони не проминули включити до переліку послуг навіть таку сміховинну, як експлуатація номерних знаків. Це означає ні менше і ні більше, що «ЄРЦ» забезпечуватиме щоквартальне… протирання номерних знаків та їх заміну (в міру необхідності). Навіть якщо ця послуга копійчана — чи варто нею смішити, а чи й дратувати людей?
Не позбавлене крутої фантазії й рішення Івано-Франківської міської ради від 15 вересня, яким затверджено структуру, періодичність і терміни надання послуг з утримання будинків та прилеглих до них територій. Що не послуга, то цілий набір її складової. Навіть прибирання сходових кліток має аж десять позицій: від дворазового в тиждень вологого (?) підмітання на першому поверсі (вище — одноразовим планується) до обмітання пилу, павутиння зі стель, миття вікон на сходових майданчиках і т.п. Мимоволі подумалось: як же це ми всі 10-15 років обходилися без такого скрупульозного догляду за житловим фондом? і чи не будемо шкодувати за ерою ЖЕО, котрі хоч і не відробляли нараховану квартплату, але й не поспішали до суду з позовами про стягнення заборгованості, яку мали чи мають здебільшого багатодітні родини, немічні та хворі пенсіонери.
Прикро, що міський голова разом із виконкомівською свитою, депутатським корпусом тривалий час (більш ніж цілу каденцію) лише споглядали за тим, як занепадає житлово-комунальна господарка, а тепер кинулися рятувати її за наш з вами рахунок. Несправедливо це, не по-християнськи.
Чи є способи уникнення нав’язуваних ноу-хау по-івано-франківськи надмірних розмірів квартплати? Є. Краще створити ОСББ, аніж підписувати з «ЄРЦ» кабальні договори: кондомініуми самостійно управляють своїм житлом. До такої самоорганізації населення, до речі, закликає профільне міністерство України. Другий спосіб — ініціювати збір підписів власників квартир про відмову від щонайменше половини із 15 послуг, запропонованих іванофранківцям, приміром, від прибирання сходових кліток, обслуговування дитячих майданчиків, тим більше облаштованих за кошт самих батьків, тієї ж експлуатації номерних знаків на будинку тощо. іншими словами, маємо довести, що ми не «лохи», що колишнього «одобрямс» з нашого боку не дочекаються ні влада, ні новостворений посередник — монополіст на ринку житлово-експлуатаційної сфери.
Автор: Михайло ЗАДОРОЖНИЙ