Виноградна колекція Богдана Дорошенка

За двадцять кілометрів від Франківська, у тисменицькому Сільці є незвичайний виноградник. Від шосе вдалеч виструнчилися рівні ряди лози. І хоч ягоди з кущів уже зібрані, де-не-де збереглися великі грона. Лоза відпочиває від тягаря щедрого врожаю й готується до зимового сну. А от у її господарів якраз гаряча пора. Час винограду - це час соків і вина, родзинок і бекмесу. Це час праці і радості. «Така краса не залишить байдужим», - переконаний господар виноградної плантації Богдан Дорошенко.

Зібрати найкраще

П’ятнадцять років тому чоловік, як годиться, посадив кілька кущів винограду біля своєї хати. Хотів, щоби той тішив око й смак, тому шукав особливі сорти. Вирішив закласти класичний виноградник наперекір поширеній думці, що такий - не для нашого клімату. «Як подивився на ту красу, що виросла, - розповідає пан Богдан, - то не втримався: посадив ще і ще. Потім захотілося іншого та ще іншого. Так досі не можу зупинитися. Просто кінця-краю цьому збиранню немає. Зараз буду домовлятися по телефону про купівлю двох нових сортів. Рожевий виноград «Парижанка» і білий «Юліана» - надранні, мають дуже цікавий смак, дають кілограмові й більші грона…»

Виноградник Богдана Дорошенка поділений на дві частини. В одній він вирощує технічні сорти, які йдуть на сік і вино. Тут же знаходиться «дитсадок» - ряди із саджанцями. Більше 80-ти кущів - це сорти, зібрані з усієї України. Призвичаїлася до місцевого сонця й ґрунтів лоза з Молдови, Білорусі та Угорщини. «Особливих прийомів садіння і догляду немає, - каже господар. - Немає й істотної різниці у поводженні виноградів з різних регіонів та різних країн. Хіба що угорські трохи інші - ніжні, нестійкі до холодів і хвороб. Їх якраз і вивчаю».

Угорські сорти винограду, продовжує пан Богдан, особливо добрі для виноробства. Серед його улюбленців - сині «Гриф», «Ізабела Баньйа», а також «Менделеум», «Цимлянський темний» та «Голубок». Останні виведені в Українському науково-дослідному інституті ім. Таїрова, «примандрували» на Франківщину з Одеської області. Дуже врожайні. Мають високу цукристість ягід, дають солодкий густий сік. Рекомендовані саме для виготовлення червоних вин.

Знати про кожного

Богдан Дорошенко призвичаїв до Сільця і рідкісні столові сорти, які повертають на свої виноградники в околицях Берегового закарпатські угорці. Один із фаворитів осіннього столу - «Матяш Янош», високоврожайний мускатний сорт із червоними ягодами. У десятку найкращих в Україні за смаковими якостями входить синій «Надєжда АЗОС», що походить з російського курорту Анапа. Пан Богдан зрізує з куща останнє гроно. Розповідає, що це виноград середнього терміну дозрівання, достигає в середині серпня. Має довгасті ягоди, грона зазвичай важать 800 грамів і більше. Трапляються і двокілограмові китиці, зауважує виноградар. Дивує господаря велетенськими кетягами й дніпропетровський «Довгожданий». «Торік він видав рекорд, як для нашого виноградника - гроно вагою 2170 грамів», - чоловік демонструє, якого розміру була ця дивовижа. Ну а цього року рекордсменами серед столових сортів були херсонські «Лора» й «Талісман», «Ювілей Новочеркаська», «Плєвен», «КарМаКод», «Аркадія», «Білий КоКл».

Весь виноград, який іде в їжу, росте у пана Богдана поблизу дому. В цій частині виноградника є також понад 80 кущів, усього більше 50-ти сортів лози. «Виходить така собі виноградна колекція», - жартує чоловік. І додає, що це аж ніяк не межа його хобі. Попереду, впевнений він, ще багато відкриттів. «Ентузіазму в мене досить, - сміється виноградар. - Хочу ще поїхати до колег. Подивитися. Навчитися. Привезти цікаві сорти, яких ще не маю».

Чоловік веде нас виноградником. Зупиняється, щоби показати особливі за смаком та величиною ягоди, розповісти про неочікувані врожаї, поскаржитися на примхливий характер окремих підопічних. Він знає напам’ять історію кожного куща, може розпізнати їх за формою листя і малюнком кори, за слідами від обрізувань. Каже, що до нього часто приїздять люди, які не вірять, що на Франківщині можна повноцінно культивувати добірний столовий виноград. І що він тішиться тим, як цих людей змінює його лоза. Мало хто повертається від Богдана Дорошенка без саджанців. Його захоплення вирощуванням винограду передається кожному, хто бачить результат цієї клопіткої щоденної праці.

Вміти і ділитися

У сезон, тобто від кінця серпня й до жовтня, господарі збирають урожай і переробляють його. Частину столового винограду сушать на родзинки. «До речі, висушені натуральним чином - на сонці впродовж 14-16 днів - родзинки зі світлих сортів винограду мають світло-коричневий колір. Але чорний ізюм з синього винограду вважається більш корисним», - зі знанням справи розповідає пан Богдан.

Виноградний сік на зиму родина готує з допомогою соковарки. «Така технологія дозволяє отримувати сік з найменшими втратами вітамінів і мікроелементів, - зазначає виноградар. - Сік, який стікає в стерилізовані трилітрові слоїки, закатуємо вже без додаткової стерилізації. Охолоджуємо банки, перевертаючи їх на бік, накриваючи ковдрою. Зберігаємо у пивниці».

З виноградного соку роблять «виноградний мед» - бекмес. Готують його так: щойно відтиснутий сік фільтрують через подвійний шар марлі, зливають в емальовану каструлю і ставлять на водяну баню. Слідкують, щоби дно каструлі постійно було в окропі. Коли сік у каструлі закипить, його безперервно помішують. Так сік уварюють до половини об’єму. Він стає густим і тягучим. Готовий бекмес розливають у банки, закривають щільними кришками і зберігають у холодному місці.

Стосовно вин, Дорошенки надають перевагу сухим і напівсухим. «Роблю переважно сухі вина, - каже пан Богдан. - Не використовую винні дріжджі. Готую натуральну закваску. За два тижні до збирання винограду відбираю найкращі і найбільш стиглі грона. Роздушую їх, складаю в бутлю і закорковую. Додаю цю суміш до виноградного соку з розрахунку 2% від загальної кількості. Він виброджує природнім чином». Невже не треба цукру? Пан Богдан розповідає головне правило виноградарів-виноробів. Якщо кущ не виснажувати надмірним врожаєм і залишати на лозі не більше п’яти кілограмів ягід, всі вони удаються великими і солодкими. А добра цукристість винограду, як відомо, дає добре вино.

Богдан Дорошенко зауважує, що відкритий як для колег, так і для виноградарів-початківців. Готовий розповідати. Готовий показувати. «Кажу всім: робіть так, як я. І робіть краще за мене! - говорить чоловік. - Бо виноградна лоза - то є дар Божий. То є радість і здоров’я для людей».

Наталія КУШНІРЕНКО

До теми: Час пити вино

Ягоди винограду, а також сік і вино із них є лікувальними продуктами. Лікування виноградом і виноградним соком називається ампелотерапією. Лікування вином відоме як енотерапія. Обидві методики оздоровлення широко застосовуються на курортах Середземномор’я, в санаторіях чорноморського узбережжя України, Росії, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Молдови. Енотерапію практикують приватні клініки Німеччини, Швейцарії, Франції та Італії.

В Україні є два спеціалізовані центри, де лікують виноградом і вином, - в Одесі та Ялті. Розроблено більше двадцяти методик такої терапії. Кожна призначається індивідуально і має бути узгоджена з лікарем. Але є загальні принципи використання свіжих ягід, виноградного соку та сухого вина для оздоровлення.

Отже, ампелотерапія. Ягоди й сік винограду активізують процеси обміну, посилюється моторна функція кишечника, нормалізується секреторна функція шлунка, активізується видільна здатність нирок, з організму швидше й активніше виводяться токсичні продукти обміну речовин. Ампелотерапія рекомендована при захворюваннях серця, бронхів, нирок, печінки, шлунково-кишкових розладах (зокрема, при закрепах), при недокрів’ї, подагрі, хронічних формах туберкульозу легенів, виснаженні нервової системи, а також при будь-яких тривалих хворобах.

Найбільш цілющими вважаються сорти винограду «Щасла», «Рислінг», «Семільйон», «Чауш», «Мускат». Найчастіше застосовується така методика. У перші три дні приймають по 200-300 г винограду. Після чого кожного дня дозу збільшують на 100 г. На четвертому тижні лікування вживають до двох-трьох кг на день. Денну дозу ділять на три прийоми. Час між їжею і прийомом винограду - 1,5-2 год. Курс лікування - 1,5-2 місяці. В останні два тижні кількість винограду поступово зменшують. На додачу до ампелотерапії лікарі призначають плавання чи годинні піші прогулянки.

Лікування соком починають зі 100-150 мл на день. Щоденну дозу збільшують на 60-70 мл, доводячи до максимуму - п’ять склянок на день. Сік-фреш приймають тричі за 1,5-2 год. до їжі. Вечірній прийом доцільно провести не перед вечерею, а через 2 год. після неї. Така методика, зауважує Популярна Медична Енциклопедія, є спрощеною, але цілком безпечною, якщо суворо дотримуватися поступового збільшення і зменшення щоденної дози «виноградних ліків». Видання не рекомендує при самостійному, без нагляду лікаря, оздоровленні з’їдати на день більше кілограма ягід чи випивати більше 500 мл свіжого соку.

Енотерапія - використання виноградних вин з лікувальною метою - передовсім курортна «фішка». Наголошують, що вина мають бути виключно натуральними. Тобто приготовленими бродінням чистого виноградного соку без додавання будь-яких сторонніх речовин. Вино за своїм хімічним складом та дієтичними властивостями зміцнює організм, збагачує його мікроелементами, вітамінами, амінокислотами, відновлює тонус. Перешкоджає розвитку атеросклерозу. Сприяє уповільненню старіння клітин. Запобігає виникненню онкологічних захворювань. Перешкоджає відкладенню солей у суглобах.

Вино має виразні антибактеріальні властивості. Досліджено, що воно пригнічує розвиток бактерій туберкульозу, холери, малярії. Цікаво, що наполовину розбавлене водою, не втрачає цієї здатності. Також сухе вино нормалізує обмін речовин, виводить з організму шлаки й токсини, знижує рівень холестерину в крові.

Щоби вино приносило користь, варто знати, скільки його доцільно вживати. Точні дані залежать від статі, віку, зросту, ваги тощо. Загалом, вважається, що нормою є один-три бокали вина під час їжі. Для здорового чоловіка денна норма сухого вина - 300-350 мл, для жінки - до 150 мл.