Паспортизований долар

Все розпочалось із постанови правління НБУ, прийнятої ще в серпні цього року і зареєстрованої у Мін’юсті на початку вересня. Нею було внесено зміни до інструкції щодо порядку організації та здійснення валютообмінних операцій  на території України.

Ця постанова, яка набула чинності 23 вересня, наробила багато галасу. і небезпідставно. Чимало українців розцінили спробу ідентифікації особи під час операції з купівлі-продажу валюти як прояв нездорової цікавості держави до справ приватних. Додайте до цього абсолютну відсутність довіри до благих намірів, якими виправдовуються чиновники, і підозри щодо того, що українців хочуть укотре «розвести» на гроші, тож матимемо завершений малюнок нинішньої валютної ситуації в країні.

Постанова передбачає, що банк має право здійснювати операції «на суму, що не перевищує 50 000 гривень, за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу». Під час проведення таких операцій на суму, що перевищує 50 000 гривень, банк зобов’язаний зазначити у довідках та квитанціях прізвище, ім’я, по батькові особи, серію та номер паспорта, дату видачі й орган, що його видав, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків. Крім того, працівник банку зобов’язаний забезпечити зберігання копій сторінок документа, що посвідчує особу, які містять дані, на підставі яких здійснено ідентифікацію особи, у банківських документах дня.

Найперше дивує те, що такі підозрілі кроки НБУ проводить на тлі запевнень про загалом позитивний валютний баланс країни. За інформацією того ж центрального банку, взагалі за рік очікується, що за рахунок прямих та портфельних іноземних інвестицій негативний торговий баланс країни дасть у підсумку профіцит (перевищення надходжень валюти над відпливом. — О. П.) валютних надходжень у межах до 450 мільйонів доларів. Подібний до цього сценарій з навіть дещо вищими показниками експерти фінансового ринку передбачають і на наступний рік.

На цьому тлі спроба контролювати покупців валюти та радість керівника НБУ Сергія Арбузова з приводу того, що у перший день, коли змінився порядок придбання валюти, її було куплено у чотири рази менше, ніж напередодні, виглядають дещо суперечливими. Як зазначив з цього приводу глава НБУ: «Вжиті заходи дозволять нам згладити наслідки погіршення ситуації на світових фінансових ринках, зменшити попит на готівкову валюту з боку «тіньового» сектору і населення і не допустити коливання курсу гривні».

Також він послався на практику інших країн (італія, Угорщина, Греція, Китай, Японія, Росія, Болгарія), які також мають вимогу обов’язкового пред’явлення паспорта при обміні валюти. Мовляв, це шлях протидії легалізації і відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом.

Очевидно, що приймаючи таку постанову НБУ, цілився найперше в «тіньовий» ринок для здійснення розрахунків за імпорт. Оскільки нелегальний імпортер спочатку купує валюту на легальному готівковому ринку. Відтак, за словами головного банкіра країни, надходження готівкової валюти на нелегальний ринок через банки різко скоротилося. Напевно, наступним має бути скорочення і «тіньового» експорту, який ще треба придумати, чим замінити.

Крім хвалебних самооцінок, більше до позитивів згаданої на початку постанови правління НБУ наразі зарахувати нічого. Як вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин: «Найближчі наслідки не забаряться, сьогодні — вуличні міняйли, зростання фальшивої валюти, «кидання» простих громадян. Завтра — відновлення так званих конвертаційних центрів з підвищенням «тінізації».

За словами Юрчишина, незабаром українці відчують більш системні наслідки, які проявляться насамперед у вигляді прискореної або навіть шокової інфляції. Оскільки та частина заощаджень, які населення зберігало у вигляді готівкової іноземної валюти, тепер вимушено піде на ринки споживчих товарів і товарів тривалого користування. Відтак, за його словами, наступною «жертвою» валютного голоду можуть стати валютні депозити банків.

Що стосується ситуації в обмінних пунктах та в банківських установах івано-Франківська, то нам не вдалося знайти підтвердження слів головного банкіра країни про багаторазове зменшення купівлі валюти. Так, певне зменшення обсягів є. Але сама процедура з пред’явленням паспорта особливих проблем у клієнтів банків не викликає. Тим більше, що деякі з них вирішили цю процедуру спростити і дозволяють обмін за пред’явлення пластикової картки цього банку (власники карток для банку повністю ідентифіковані).

Інша річ, що ситуація на валютному ринку значно ускладнюється тим, що світові інформаційні агенції щодня повідомляють невтішні новини про економіку як США, так і ЄС. Тож нині найбільша проблема не в тому, щоб поміняти валюту (тим більше, що колоритні міняйли біля входу до продовольчого базару нікуди не зникали і паспорта не вимагають), а в тому, щоб обрати ту валюту, яка дає хоча б примарні надії на стабільність.