Тричі ювілейний «Перевал»…

Другий-третій номер всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного журналу “Перевал”, засновниками якого є Івано-Франківська обласна рада та обласна організація НСПУ, присвячено одразу трьом знаменним датам — 20-річчю української незалежності, ювілею самого часопису, який є її ровесником, та 40-й річниці створення обласної письменницької організації.

Цей спарений номер вийшов як справді солідний товстий журнал, котрий зробив би честь будь-якому регіонові нашої держави: за змістом, оформленням, зрештою за обсягом — понад півтисячі сторінок. Через останню обставину, власне, і довелося випустити свіже число журналу у двох зшитках.

Відкривається тричі ювілейний “Перевал” есеями і спогадами, які своїм змістом, тональністю налаштовують читача на відповідне сприйняття тих трьох значимих дат. Головний редактор часопису Ольга Бабій розповідає на його сторінках про віхи многотрудної боротьби національно-демократичних сил за проголошення державної незалежності України, до яких і сама була особисто причетна. Яка вона, обласна організація НСПУ, між ювілеями і буднями? Про це веде мову її нинішній голова Євген Баран. Згадують про те, як відбувалися процеси становлення і розбудови організації прикарпатських письменників, її колишні керманичі — письменник-гуморист Павло Добрянський і його молодший однофамілець, перший редактор журналу “Перевал”, прозаїк Василь Добрянський, котрий водночас ділиться своїми “кількома суб’єктивними міркуваннями про об’єктивні процеси” в нинішній Спілці письменників як віддзеркалення суспільно-політичних змін.

Розділ “Сторінки майбутніх книг” часопису широко репрезентує творчість прикарпатських літераторів. Друкуються повість того ж Василя Добрянського “Тріщина”, уривки з повісті Михайла Андрусяка “Богові й Україні” та з роману “Бісеріада, або П’ять грамів душі” Марії Дзюби, образки Марії Вайно, оповідання “Точка неповернення” Ольги Деркачової, етюди Галини Христан, прозові твори о. Романа Паньківа. Представили себе водночас віршами і прозою Ярослав Ткачівський та Ганна Дорошенко. Свій поетичний доробок подали на суд читачів поети Михайло Батіг, Іван Бойчук, Василь Ганущак, Іван Гаврилович, Надія Дичка, Орест Князький, Ірина Лембрик, Любомир Михайлів, Василь Олійник, Володимир Качкан, Нестор Чир, Неоніла Стефурак, Галина Турелик, Василь Рябий, Богдан Радиш. Опубліковано уривок із драматичної поеми Дмитра Гриньківа “Дзвін у камері”, п’єсу Олександра Смоляка, радіоп’єсу Василя Бабія. Іван Павліха прийшов до читачів з віршованими гуморесками, Любов Василик — із поетичними творами для дітей, Віра Багірова — з оповідками-казочками.

Степан Пушик подає в журналі нові розділи “Бусової книги” — свого дослідження прадавньої міфології населення Українських Карпат. Вагомий у цьому числі “Перевалу” пласт публіцистики, есеїстики, літературознавчих статей і рецензій — він представлений іменами Ольги Бабій, Євгена Барана, Степана Процюка, Миколи Васильчука. Тема розвідки Ольги Слоньовської — Росія і росіяни в ліриці Ліни Костенко. Вміщено інтерв’ю Миколи Симчича з відомим літературознавцем доктором філології, професором кафедри україністики Ягеллонського університету (Краків, Польща) та Національного університету “Острозька академія” Ярославом Поліщуком. Стаття Володимира Морозюка та Івана Гавриловича відкриває ще не відоме багатьом ім’я члена ОУН поета із Шевченкового краю Олександра Погорілого (літературний псевдонім — Олесь Весняний).

У розділі “Постаті” опубліковано статті Петра Арсенича та Романа Голода до 140-річчя від дня народження Василя Стефаника.

Матеріали розділу “У пам’яті нашій” тематично пов’язані з тими людьми — неординарними особистостями, хто сприяв становленню і змужнінню обласної організації Спілки, хто своїми творчими здобутками і небайдужістю до суспільних проблем, своїм громадянським неспокоєм приніс всеукраїнське визнання прикарпатському письменству. Думками про Миколу Карпенка як поета і людину, першого керівника цієї організації діляться Дмитро Степовик та Владислав Таранюк із Києва, Дмитро Юсип. Про Ярослава Дорошенка (був “гетьманом” прикарпатських письменників у 1990-2003 роках) згадують на журнальних сторінках його друзі-літератори, вміщено фрагменти інтерв’ю Євгена Барана з талановитим поетом, а також його сонети, які раніше ніде не публікувались. Надруковано спогади про Богдана Бойка, якому теж випало бути редактором “Перевалу”, його сина Романа. Життю і творчості поета Тараса Мельничука присвятили свої публікації Святослав Кут, Василь Карп’юк, Микола Близнюк. Оксана Тебешевська пише про справжнього ювеліра слова Анатолія Онишка, надруковано і його переклади віршів Гайнріха Гайне. Предмет літературознавчого дослідження Григорія Риса — поезія Романа Юзви.

Номер проілюстровано фоторепродукціями картин художника, мистецтвознавця і водночас поета (журнал знайомить читачів з добіркою його верлібрів) Мирослава Аронця.