Рецепт, як бути щасливими, існує

Чи задумувалися ви над тим, чому хворіють наші діти? Чому одні люди хворіють впродовж всього життя, а інші багаті здоров’ям, хоч і не бережуть його? Чому розпадаються шлюби і що зробити, щоб у сім‘ях була злагода, взаєморозуміння, щоб не народжувалися діти з церебральним паралічем, каліки, щоб при живих батьках діти не перебували у сиротинцях?

Саме такими та багато іншими життєво важливими запитаннями цікавляться у городенківському народно-просвітницькому осередку «Дзвін» від Народного просвітницького центру «Факел пам’яті Марії». Його голова Любов Яремович розповідає:

— Кожна людина, особливо, коли до неї прийшла хвороба чи біда, запитує себе, чому і шукає порятунку. Таким шляхом пройшла і вчителька-народознавець з Великого Кучурова Чернівецької області Гарафіна Маковей. Коли ще була атеїсткою і вважала, що віра в Бога принижує гідність, тяжко захворіла її дитина. Два роки безнадії переконали, що може зцілити лише Бог — почала молитися, й дитина одужала. Вона отримала дар яснобачення і допомагала всім — п’ять років, не відаючи втоми, приймала людей, котрі прибували до неї зі всієї України. Але це була крапля у великому морі людських страждань. Тому Г. Маковей вирішила свої рецепти передавати людям у книжках, щоб вони самі змінювали свої думки та життя, самі зцілювали себе, своїх рідних, сім‘ї, природу, Україну, світ.

На своїх зібраннях ми читаємо й обговорюємо її книжки «Прошу прийняти», «Наші обереги», «Скальпель любові», «Народ у народних святах», «Очі згори», «Діалоги з неба», «Затоптаний цвіт», «Золоте віно з бабусиної скрині», «Ситуації», виступи, статті з газети «Економічно-благочестивий вісник», котра виходить двічі на місяць. Їх можна придбати у Чернівцях у товаристві «Факел» та в його осередках у нашій області в Городенці та Коломиї. А тепер пропонуємо ознайомитися з думками Гарафіни Маковей, які вона висловлювала під час спілкування з пресою.

Земні запоруки щастя

— Пані Гарафіно, всі ми прагнемо бути щасливими. Така звичайна людська потреба — і так рідко вдається. Чому?

— А ми й були створені Богом щасливими і вічними. Успадкували гріх від прабатьків. Тут, у земному житті, здаємо іспит на Вічність, на повернення до небесної країни досконалих. Наше щастя чи нещастя залежить від того, як його витримаємо тут.

— Але чому я маю відповідати за зло, кимось скоєне, чому моя дитина нестиме покуту за мене?

— Якби не було цієї застережної умови, стримувальної межі, зло поглинуло б нас повністю. А так, знаючи цей закон, майже кожен зупиниться й поміркує, перш ніж учинити зло: нехай би я був покараний, а якщо моя дитина?.. Зверніть увагу: милість домінує над судом — Господь карає, тобто зупиняє, щоб нас наставити на розум, до третього-четвертого коліна, а милує — до тисячі родів.

— А як позбутися минулих помилок, як стати щасливими?

— Відверненням від гріха і щирим каяттям.

Дистанція лицаря і королівни

— Сьогодні кількість розлучень, особливо серед молодих подружжів, продовжує зростати. Чому ми не можемо зберегти кохання, адже одружуємося переважно з любові?

— Любов зберігає Господь, а там, де нехтують Його заповіді, вона зникає. Сьогодні більшість молодих практикує дошлюбні зв’язки, поспішає спізнати всі принади інтиму. Як наслідок — вичерпують енергію завтрашнього дня, свою гормональну систему. Телебачення постійно виставляє напоказ найпотаємніші сфери людського життя, де має панувати покров таїни і чистоти. Дівочу цноту нині вважають мало не ознакою відсталості і приводом для глуму. Нищиться питома вага духовної чистоти — звідси й порожнеча стосунків.

Тим часом Божі заповіді й їхнє практичне застосування в народних звичаях надійно охороняють святість подружнього життя, а відтак — і кохання. Які були взірцеві звичаї дошлюбних стосунків дівчат і хлопців! існувала дистанція Лицаря й Королівни. і це не ностальгія за давніми звичаями, а неодмінна умова й запорука щасливого сімейного життя.

— Якщо ж цноту втрачено, чистоти стосунків не дотримано, — подружжя припечене на невдале співжиття і Божу кару?

— Незлагоду й непорозуміння в родині можна відвернути щирим каяттям у гріхах перед Богом. Живімо надалі свято. І більше не жбурляймо у розіп’ятого за нас Спасителя своїми гріхами.

Що робити, аби налагодити родинне щастя? Спочатку — добре усвідомити, що вас зв’язали на віки-віків, стулили двох в одне родинне дерево, і якщо ви розчахнете його зрадою чи розлукою — не буде на ньому далі доброго плоду: дітей, онуків та правнуків будете прирікати на лихо. Терміново очищайте свій рід чистотою своєї душі, дайте оминути безліч непередбачуваних хвороб, катастроф і катаклізмів.

…І такого полюби

— Пані Гарафіно, а якщо заповіді жінкою виконано, а чоловік — ой як далеко не ангел?

— Виробіть собі постійне твердження: «Маю те, що заслужила, бо якби заслужила ліпшого, то мала б його. Господи, допоможи мені нести хрест свій». Тоді він не буде вам таким безкінечно важким, а стане терпимим. Й моліться за протверезіння душі і тіла, щоб він став добрим чоловіком і батьком для дітей. Висвячуйте його терпінням і розумінням, власним прикладом. Не дорікайте йому, кажіть: «Такого мені тебе Бог дав, буду за тебе молитися, бо ти не винен — то родовий гріх на тобі». Візьми, Єво, гидкого вужа, сотвори з нього Івана Царевича — і такого — полюби. Піднімай свого Адама до неба — у тому, жінко, твоя місія і спасіння.

Не заздріть і прощайте

— Секрет щастя в тому, щоб дотримуватися добропорядності й духовних чеснот. А якщо не виходить, хоч як старалася?

— Просіть у Бога сили й бажання виконувати святі заповіді. Бог — наша сила, запросіть Його в своє серце, Він змінить його, наповнить святістю. Багато може щоденна вранішня молитва. А ти встав, знехтував Богом — Йому не поклонився. Пішов до своїх справ. Чи буде в тих справах Господь з тобою? Ти пройшов мимо руки, що благословляє, лишився немічним і слабким, і зло радо обійме тебе своїми лапищами, стрімко й підступно ведучи на свої манівці.

— А як у цьому бурхливому житейському морі зберігати рівновагу духу, спокій, який є основою здоров’я духовного і фізичного?

— Не реагуйте на дрібниці й спокійно виходьте з будь-яких складних ситуацій, усвідомлюючи, що неврівноваженість не дасть нічого доброго. Все здавайте на волю Отця Небесного і просіть у Нього помочі. Не заздріть нікому — ви маєте власну визначену дорогу. Тому й благоденствують здебільшого зловмисники, бо ми своїми заздрощами перетягуємо з них їхні гріхи на себе. Не переймайтеся надто ні минулим, якого вже не зміниш, ні майбутнім, яке поки що не в нашому розпорядженні, — ловіть радість сьогоднішнього буття. Цінуймо те, що маємо, велике надбання — бути ним задоволеним.

Обираймо правильні пріоритети в житті, дбаймо насамперед не про матеріальне, хоч і це потрібно, а про духовні цінності. І, найголовніше, — прощайте, щоб і самим бути прощеними. Що означає: не можу простити? А те, що мій біль настільки великий, що не можу його знести. «Я не може зносити болю, але я прощаю», — скажи собі. Спробуйте — і станете щасливими.

Рецепти здоров’я від Гарафіни Маковей

*  Усе, що людина думає, готуючи їжу, їй передається. Коли будете готувати з молитвою, у злагоді з Богом, ваша їжа набиратиметься позитивної сили, що буде теж ліками для вас та сім’ї.

* Фрукти з рідної землі мають більш цілющі властивості, ніж екзотичні:  яблука краще за апельсини очищують дітородну систему; порічки краще за лимон оновлюють кровоносну систему; гранат замінюють відваром кореня лободи для очищення лімфи та крові. Кожна клітиночка фруктів з рідної землі дихає любов’ю і турботою про нас.

* Набагато корисніші рослини, висіяні у грунт. Рослини, що виросли під плівкою чи в теплиці, — обділені сонячним духом, мають лише земну енергетику. Після їх споживання людина стає роздратованою, понурою та хворобливою.

*Велика користь від ходіння босоніж — тоді відбувається контакт із землею, що очищує організм від шкідливих впливів та наповнює його позитивом від землі, тобто силою і здоров’ям.

* Не говоріть необдуманих слів, якщо хочете бути довгожителем і не передати нащадкам негативу, що також укоротить їм життя.