Михайло Вишиванюк: Допоможемо селу, і це відчують в місті

Посівна кампанія ще триває, але, за попередньою інформацією, ярих культур на Івано-Франківщині вже посіяли на три тисячі гектарів більше, ніж торік.

Причому рекордно наростили площі ярини — по тисячі з гаком гектарів — у Тлумацькому й Галицькому районах, трохи менше — у Снятинському та Коломийському. І хоча подекуди, навпаки, допустили скорочення порівняно з 2010-м обсягів весняної сівби, все одно, приміром, сукупний зерновий клин в області сягнув 136 тис. га проти торішніх 122 тис. Скажімо, озима пшениця достигає нині на 57,8 тис. га, тоді як торік вона колосилася на 51 тис. га. Посіяли прикарпатські аграрії і вдвоє більше цукрових буряків. На 10,3 тис. га зросла плантація овочів. Триває сівба гречки, хоча й так її насіння вже заробили у грунт на 4000 га…

Таку інформацію озвучив заступник голови облдержадміністрації Василь Брус на понеділковій колегії ОДА, що розглянула питання завершення весняних польових робіт в області та хід підготовки до жнив. Правда, керівника облдержадміністрації Михайла Вишиванюка, котрий головував на засіданні колегії, зацікавили не стільки ці показники, скільки результати масового опитування жителів сіл, яке триває вже кілька тижнів, щодо ймовірної реалізації ними восени лишків сільськогосподарської продукції. Скільки й чого зможуть запропонувати на продаж наші селяни, запитав він. Однак з’ясувалося, що інформація про це надійшла наразі не з усіх районів. Тому М.Вишиванюк одразу зажадав пояснень від голів відповідних РДА й нагадав, що саме керівники районів персонально відповідальні як за формування банків тих пропозицій тепер, так і за купівлю пізніше у власників особистих селянських господарств лишків продукції й постачання її на споживчі ринки.

Рівнобіжно розглянули  на засіданні й діяльність у тому ключі структур облспоживспілки, до якої в обласного керівництва є претензії. Порушили на колегії й питання формування в регіоні мережі аграрних гуртівень, на які, власне, і збуватимуть придбану в селах продукцію. Стосовно зведення, наприклад, обласного оптового ринку у Драгомирчанах на Тисмениччині, то, як категорично підкреслив М.Вишиванюк, до завершення вже цього тижня всі відповідні служби мають дати свої погодженння й дозволи на таке будівництво. За його словами, спорудження такого об’єкта є «надважливим для влади». Адже на цьому ринку сільгосппродукції ціни диктуватимуть не посередники, а виробники, тому тут пануватиме цінова рівновага.

«Маємо допомогти селянам продати вирощене за нормальною вартістю, — закликав присутніх голова ОДА, — і цим «зіб’ємо» ціни на городину та іншу сільгосппродукцію, які накручує «продовольча мафія» в області. Підтримаймо село, й це відразу відчують і жителі міст, оскільки ціни на продукти харчування знизяться». Михайло Васильович також висловив упевненість, що, постійно постачаючи на споживчі ринки доброякісну і свіжу аграрну продукцію, вдасться й істотно обмежити експорт продуктів з Польщі й інших країн. Таку свою позицію М.Вишиванюк підтвердив і на прес-конференції, що відбулася відразу після засідання колегії. «існує змова торгових ділків тримати ціни на продовольчі товари на спекулятивно високому рівні. «Збити» їх буде непросто. Ми розуміємо, що ймовірні всілякі диверсії проти наших намірів. Але прорвемося», — заявив він.

Cтосовно ж підготовки до жнив, то колегія констатувала передусім, що система кредитування аграріїв залишає бажати кращого. Точніше, як з’ясувалося, до спеціально створеної при ОДА комісії зі сприяння хліборобам в одержанні позик ніхто й не звертається. Бо що з її допомогою, що без неї, а одержати кредит однаково складно. Не квапляться банки йти назустріч фермерам та агроформуванням. А якщо й погоджуються, то процедура оформлення певної документації така громіздка, що, по суті, унеможливлює проведення кредитної операції.

«Коли ж так, — задумався вголос голова ОДА, — то який сенс у тому, що на території області діє понад шість десятків фінансово-кредитних установ чи їхніх філій, якщо вони не допомагають регіонові?». «і чи не виграв би край, якби тих установ удвоє поменшало?» — риторично запитав М. Вишиванюк переповнену залу, запевнивши, що домогтися того цілком можливо. Таки виграв би, погодилися присутні. «Є державна програма, є урядові завдання і, зрештою, громадянський обов’язок забезпечити країну продовольством, — нагадав тоді голова ОДА. — Отже, не просити банкірів треба, а вимагати. А тим із них, хто не дослухатиметься до державницьких потреб, дякуватимемо за працю, й — до побачення».

Ще одним каменем спотикання з проблеми гарантування продовольчої безпеки краю стало на колегії й питання заготівлі збіжжя, якого потрібно засипати в регіональні засіки 51 тис. тонн. Як висловився В.Брус, згідно з законом про ринок землі цю закупівлю належить здійснити, хоч би й частково, коштом обласного бюджету. Тим-то в головному управлінні агропромислового розвитку ОДА вже підготували відповідні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до головного фінансового документа області. Проте М.Вишиванюк не погодився з тим і заявив, що подбати про закупівлю продовольчого зерна про запас мають міські голови й керівники РДА, які мусять і самі вишукувати у місцевих бюджетах фінансові резерви на те. Втім, голова обласної ради Олександр Сич, який взяв участь у колегії, запропонував подавати на розгляд сесії всі питання, які стосуються роботи АПК. Тим паче, за його словами, що з ініціативи окремих депутатів у 20-х числах червня відбудеться спеціальна виїзна сесія обласної ради, присвячена саме проблемам села й аграрного виробництва.

*     *     *

На пропозицію О.Сича, колегія також застановилася було й на тих екологічних проблемах, що останнім часом з’явилися в області, — як пов’язаних зі скиданням шкідливих речовин у потічок Буркач у с.Сівці Войнилівській на Калущині, що призвело до загибелі риби, так і тих, що виникли внаслідок діяльності ТзОВ «Даноша», зокрема через будівництво компанією нового свинокомплексу в Галицькому районі, проти чого виступає громада села Ланів. М.Вишиванюк повідомив, що в ОДА створено відповідну комісію, яка займатиметься цими питаннями, й що він сам планує особисто побувати найближчим часом на місці конфлікту, аби з’ясувати, де тут правда й чия кривда.

На колегії також розглянули питання про стан підготовки установ освіти до нового 2011-2012 навчального року, про здійснення протипожежних заходів у лісах області та про хід реформування житлово-комунального господарства області й встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги ЖКГ. Результати розгляду останнього питання голова ОДА так прокоментував журналістам одразу після колегії: «Ряд організацій ЖКГ встановив необґрунтовані тарифи на послуги водопостачання, водовідведення тощо. Тож постало питання про наведення порядку в цьому ділі, щоби наших краян не дурили комунальники, щоби люди не переплачували… Тарифи мають бути вмотивовані. Тож ми, з одного боку, закликали до совісті керівників низки профільних підприємств, а з другого — доручили правоохоронним органам долучитися до роботи зі з’ясування, наскільки ціни на те чи інше обслуговування відповідають його нормам і затратам і хто винен у їхньому зростанні».

До речі, питання штучного завищення тарифів на комунпослуги голова обласної ради Олександр Сич принагідно назвав на колегії серед тієї першої трійки-п’ятірки чинників, які зумовлюють соціальну напругу в українському суспільстві. А тим часом, за його словами, вину за посилення громадського неспокою і протистояння владний Олімп намагається перекласти на політичні сили патріотичного спрямування…