«Ікарам космосу – 50!»

У Львові, з нагоди 50-ї річниці польоту людини у космос відкрито виставку під символічною назвою «Ікарам космосу – 50!». Її організаторами виступило «Галицьке авіаційне історико-технічне товариство» за підтримки Львівського історичного музею. Активну участь в обробці та підготовці матеріалів взяли, власне, члени історико-технічного товариства, Олександр Аляб’єв, Володимир Гнєзділов, Володимир Комар, Руслан Рейд на чолі з ініціатором цього мистецького проекту Ярославом Янчаком.

Організаційно експозиція вибудувана із трьох самодостатніх блоків. У першому з них – висвітлено матеріали, присвячені 50-й річниці польоту Юрія Гагаріна в космос. На стендах демонструються документи, що включають повідомлення ТАРС про перший політ людини від 12 квітня 1961 року, світлини космічного корабля та капсули, в якому розміщався космонавт, перші наземні зустрічі, а у сувенірній упаковці навіть є земля з батьківщини космонавта.

Наступний блок знайомить львів’ян та гостей міста з експонатами, що розповідають про вклад Львівщини у розвиток космічних програм. Адже завдяки високотехнологічним виробничим потужностям та науковому потенціалу в області багато працювали і навіть тепер працюють над окремими космічними програмами. Цікавими є факти про те, що саме львівські підприємства розробляли і впроваджували пульт для Центру управління космічними польотами, системи спостереження за космічними апаратами, металокераміку для «Бурану» та «Енергії», підйомні механізми для обслуговування космодромів тощо. Мало хто знає, що саме у Львові було забезпечено технічне обґрунтування Місячної програми (матеріали на цю тему й досі не підлягають опублікуванню). Вагомих результатів у розвитку космічного меню досягла й харчова промисловість, фахівці якої не лише склали щоденний раціон космонавтів, а ще й розробили специфічні упакування для їжі. А науково-дослідні інститути Львівщини постійно брали активну участь у стратегічних космічних дослідженнях, більшість з яких і сьогодні використовуються.

За словами Ярослава Янчака основний акцент в експозицій зроблено на постаті льотчика-космонавта, двічі Героя СРСР Георгія Тимофійовича Берегового, якому 15 квітня цього року виповнилося б дев’яносто років.

– Ми спеціально присвятили третій, заключний, блок Георгію Береговому. На наш погляд його особистість та життєвий шлях заслуговують гідної оцінки сучасників, – розповів Ярослав Ярославович.

Георгій Тимофійович народився 15 квітня 1921 року в селі Федорівка, нині Карлівського району Полтавської області. Батько – Тимофій Миколайович, зв’язківець залізничного транспорту перевіз сім’ю у м. Єнакієве, коли Георгій, найменший з трьох синів був ще немовлям, тож дитячі та юнацькі роки його пов’язані з Донеччиною. Після закінчення восьми класів середньої школи у 1938 році працював на місцевому металургійному комбінаті і одночасно навчався в аероклубі разом з Федором Януковичем, батьком нинішнього Президента України – Віктора Федоровича Януковича. Того ж року він був призваний на строкову службу.

У 1941 році закінчив Ворошиловоградську школу військових льотчиків імені Пролетаріату Донбасу і був направлений на Калінінський фронт. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1942 року. Льотчик, командир ланки, командир ескадрильї 90-го гвардійського штурмового Старокостянтинівського Червонопрапорного авіаційного полку (4-а гвардійська штурмова авіаційна дивізія, 5-й штурмовий авіаційний корпус, 5-а повітряна армія, 2-й Український фронт). Довелося йому воювати й на Воронезькому, Степному, 1-му і 2-му Українських фронтах. Льотчик-штурмовик, брав участь у боях за Київ. А також в атаках по німецьких військових об’єктах у Львові. Після закінчення Львівсько-Сандомирської операції, за героїзм, мужність і відвагу, проявлені в повітряних боях, 26 жовтня 1944 року гвардії капітан Г.Т.Береговий удостоєний звання Героя Радянського Союзу. За роки війни зробив 185 бойових вильотів.

Після завершення війни в 1948 році закінчив вищі офіцерські курси і курси льотчиків-випробувачів. В період 1948-1964 років працював льотчиком-випробувачем, освоїв десятки типів літаків. Паралельно, у 1956 році закінчив Військово-повітряну академію (нині імені Ю. А. Гагаріна). 14 квітня 1961 року був удостоєний звання заслужений льотчик-випробувач СРСР. У 1963 році, у 40-річному віці, зарахований до загону радянських космонавтів (група ВПС № 2 (додатковий набір). Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях типу Союз. 26-30 жовтня 1968 року зробив космічний політ на космічному кораблі Союз-3. У польоті була перша в історії спроба стиковки з безпілотним кораблем Союз-2 в тіні Землі. Політ продовжувався 3 доби 22 години 50 хвилин 45 секунд. За здійснення космічного польоту 1 листопада 1968 року Георгія Тимофійовича нагороджено другою «Золотою Зіркою» Героя Радянського Союзу.

Загалом проект «Галицького авіаційного історико-технічного товариства» складає цільне й позитивне враження, хоча, як зізнався Ярослав Ярославович, експозиція могла б бути представлена набагато ширше, але через брак виставкового місця організатори були змушені обрати найоптимальнішу її форму.

Адреса експозиції: філіал Львівського історичного музею, площа Ринок, 6.