Р.Говдяк: Вже 11 рік у столиці діє «Земляцтво івано-франківців у м.Києві»

Доповідь Романа Михайловича Говдяка:

Всечеснійші отці!

Вельмишановні пані та панове!

Дорогі Земляки!

Я радий вітати усіх Вас на нашому спільному святі! Я радий бачити голову Івано-Франківської обласної державної адміністрації пана Михайла Вишиванюка, до речі, уродженця Коломийського району, голову Івано-Франківської обласної ради пана Олександра Сича, Коломийського міського голову пана Ігоря Слюзаря, голову Коломийської районної державної адміністрації пана Михайла Негрича та решту гостей з Прикарпаття! Особливу подяку за наші відвідини хочу сказати представникам земляцтв України!

Коротко нагадаю про нас. Вже одинадцятий рік у столиці діє громадська організація «Земляцтво івано-франківців у м. Києві». Це організація, що об’єднує людей різних професій і уподобань, політичних і релігійних поглядів. Але всі ми закохані у рідний край – Прикарпаття, і, живучи в Києві, не тільки не забуваємо свою батьківщину, але й гідно представляємо її традиції і звичаї киянам.

За весь час свого існування Земляцтво стало своєрідним містком між Західною Україною і столицею нашої держа­ви задля реалізації добрих справ у галузях культури, освіти, економіки й охорони здо­ров’я як на користь співвітчизників у Києві і на Івано-Франківщині. Більше того, за роки функціонування Земляцтво збільшилось кількісно, визріло для розширення своєї діяльності. Відрадно зауважити, що Земляцтво має великі потенційні можливості для свого розвитку, адже воно згуртувало видатних вчених і державних діячів, лікарів і письменників, інженерів і вчителів, юристів і військових, художників і бізнесменів.

Ідея об’єднання за ознакою малої батьківщини не нова. Наприклад, багато земляцьких утворень українців виникло в часи СРСР і вони в більшості існують до цього часу у регіонах Сибіру. Проголошуючи позапартійну позицію, земляцтва заявляють відданість рідній землі. І ми не виняток. І владні атрибути навіть маємо: я про наш герб та гімн, слова якого написав наш земляк Петро Осадчук. Сподіваюся, всі ми його знаємо не гірше Державного.

Мушу нині казати що зроблено, і де немає результату. Ще. Не виправдовуюся, бо почасту очікуваний результат від мене як голови, чи від Ради земляцької зовсім не залежить. Всі ми разом мусимо працювати!

Як і годиться для будь-якої солідної організації, наше Земляцтво свою роботу планує. Регулярно на початку року Рада Земляцтва складає План роботи. Як правило, до переліку відносять засідання Ради Земляцтва, спільні зустрічі Земляцтва із областю, представництво Земляцтва у всеукраїнському земляцькому об’єднанні. Вагомим чинником нашої роботи є інформаційна складова, яка виражається через оновлення нашої бази земляків. І звісно, всіляка допомога нашим землякам, зокрема молоді, яка виражається найбільше у сприянні працевлаштування, у вирішенні нагальних проблем зі здоров’ям. Бо люди - найбільша гордість Івано-Франківщини. Ми раді, що вихідці з Івано-Франківської землі достойно примножують її славу в науці, освіті, культурі, економіці та інших сферах життя столиці України.

За всі роки своєї діяльності Земляцтво не вперше проводить такі заходи, як нинішній. Родзинкою нашою вже стало проведення в Українському домі Свята Карпатського вбрання. Ми буквально випрошували у своїх рідних на Прикарпатті, пошукати в старих скринях старовинну одіж! Спробуйте в інший час (якщо знайдете!) одягнути стару мамину чи татову домоткану сорочечку, і стає відразу зрозуміли, чого позбавлено молоде покоління! Візитівкою дійства став національний костюм. В той день ми ворохнули, ні – підняли цілий пласт забутої культури, спогадів і цінних реліквій перед киянами! Це було справді свято національної сам ідентифікації! Навіть Коломийський музей «Гуцульщина» до такого долучився і надав кращі взірці національного одягу.

Почин нашого земляцтва про Толоку на території Національного музею архітектури і побуту в Пирогово було підтримано представниками Асоціації Земляцтв України. Зокрема, 17 квітня 2010 року, за два тижні до величного свята Воскресіння Христового була проведена загальноукраїнська Толока. Спочатку було вияснено із господинями своїх будинків потреби в конкретній роботі. Після роботи – невеличкий концерт та традиційний спільний обід. І обмін думками. Більше того, Земляцтва виступили із ідеєю укладення Угоди про співробітництво із музеєм.

Можемо пишатися проведеною 21 січня 2007 року у столиці святом гуцульської розкколяди. Розколяда - є звичаєм, який підводить підсумок циклу різдвяних свят, які тривають з 7 по 19 січня. До нього долучаються жінки і діти, всі бажаючі, щоб разом з гуртами колядників розділити велику радість освячення Йорданською водою, яке переростає в масовий карнавал, супроводжується співами та розвагами. У той день у центрі Києва зазвучали гуцульські трембіти і Верховинська коляда як щось справді свіже і сенсаційне, як лавина незайманого снігу, яка сходить з верховинського хребта. Цей свіжий подих карпатських гір принесли до столиці колядницькі гурти з найбільш віддалених куточків Гуцульщини. На запрошення Земляцтва івано-франківців до Києва вирушала тоді з Колядою сотня верховинських колядників з серйозним наміром розворушити серця тих, хто ніколи ще не чув справжньої гуцульської коляди.

Восьму річницю Земляцтва відзначали у «Червоній калині» восени 2006 року. У березні 2009 року у профспілках відбулося ще одне наше зібрання.

Наше Земляцтво активно було долучилося до підготовки гурту «Гринджоли», до складу якого входять наші земляки, до участі у пісенному конкурсі «Євробачення-2005». По-перше, ми виходили з того, що така участь є надзвичайно відповідальною і важливою для України справою і, розуміючи, що держава обмежена у фінансових можливостях щодо забезпечення належної підготовки гурту до конкурсу, Рада нашого Земляцтва про організацію фінансової підтримки гурту «Гринджоли». З такою метою при Земляцтві було відкрито благодійний рахунок.

Підтримали ми і виступ в Національному палаці культури і мистецтв «Україна» Гуцульського ансамблю пісні і танцю. На щастя, вже національного. Долучилися дуже активно і до організації творчого вечора Остапа Гавриша.

Вже традицією стала травнева поїздка до Канева з нагоди перепоховання праху Тараса Шевченка.

Наші земляки взяли участь в презентації книги Дмитра Павличка «Ялівець». Без ще одних наших не було би ще однієї книжки. Я про книгу пана Михайла Гринишина «Арканове коло», яка побачила світ завдяки фінансовій підтримці банку «Хрещатик».

Земляцтво івано-франківців активно співпрацює із львівським товариством «Гуцульщина», зокрема підтримуємо їхній суспільно-політичний та історико-краєзнавчий журнал «Гражда», зокрема орієнтуємо наших земляків на його підтримку.

Нещодавно Земляцтво долучилися до проведення гастролей із театральним диптихом-виставою «Солодка Даруся» та «Нація» Івано-Франківського обласного академічного музично-драматичного театру ім. І. Франка. Сказати, що на сцені Київського національного театру ім. Івана Франка з величезним успіхом завершилися дводенні гастролі Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Івана Франка, - це мало сказати, або промовчати взагалі, - такий резонанс вони сприйняли.

Планувався ще один наш празник на 21 листопада 2009 року на честь вшанування Архистратига Михаїла, але через оголошену тоді епідемію грипу в державі довелося його скасувати.

Для повного відтворення чарівного прикарпатського краю потрібне хоча б часткове відтворення їхньої чарівної землі. Такі заходи були б ще більш перевершеними, якщо б вони відбувалися просто на землі, серед води і лісу. Самі розумієте, що це набагато краще, ніж навіть найпрезентабельніший столичний культурний центр. Земляцтво івано-франківців у місті Києві планує спорудити біля столиці оригінальну архітектурну пам’ятку в їхньому стилі - Прикарпатський культурний центр, де представить особливість кожного району, із музеєм, бібліотекою та іншими архітектурними рішеннями та мистецькими родзинками.

Але ми починали з меншого. Зокрема, Земляцтво звернулося 11 вересня 2008 року до Київського міського голови з великим проханням посприяти у виділенні приміщення в центральному районі міста Києва для розміщення офісу нашої організації, в якому ми хотіли би створити Прикарпатський центр. Планувалося, що у Прикарпатському центрі, який ми бачили ще й представництвом області у столиці, будуть розміщені зібрані за роки нашої роботи історичні реліквії, створено буде музей та відкрито бібліотеку. Вважаємо за обов’язок передати історичну пам’ять передати дітям та онукам, мати можливість хоч інколи на хвилинку, не відлучаючись за межі Києва, вдихнути карпатського духу. Ми вважали, що мали право звернутися до київської влади, оскільки наша організація працює та розвивається вже більше як десять років. За цей час проведено багато заходів, що принесли правдиву користь як вихідцям з Прикарпаття, так і мешканцям столиці. Більше того, гадаю, ми і надалі будемо корисними киянам Під нашим зверненням до Леоніда Черновецького підписалися народні депутати – вихідці із Івано-Франківщини: Зиновій Шкутяк, Володимир Мойсик, Роман Ткач, Дмитро Шлемко, Роман Зварич, Руслан Князевич. Але всім вам відомо про те, як вирішуються земельні питання в столиці.

Із вирішенням земляцького дому – Прикарпатського культурного центру - неодноразово звертаємося і до київської обласної влади. Я вже казав, що маємо у планах розбудову Прикарпатського культурного центру, де був би представлений кожен район, а кожен, спраглий до свого, мав з ким поспілкуватися, порозговітися. В тому числі і молодь.

Зверталися навіть до голови Мотиженської сільської ради п.Сухенко О.П. щодо виділення земельної ділянки Земляцтву івано-франківців у місті Києві під будівництво Прикарпатського культурного центру. Голову місцевого самоврядування просили посприяти у винесенні схвального рішення Мотиженською сільською радою щодо виділення Земляцтву івано-франківців у місті Києві земельної ділянки, площею 5 гектарів, на території Мотиженської сільської ради для будівництва Прикарпатського культурного центру. Я вже не кажу, що такий центр додав би лише оригінальності Вашому населеному пукту, а Мотижене мало всі шанси стати ще одним українським “Пирогово”. Проте, великі надзусилля і фінанси, витрачені для позитивного рішення, на жаль, не увінчалися успіхом навіть після зустрічі в Будинку Уряду Віце-прем’єр-міністра України Д.В.Табачника з активом обласних (регіональних) земляцтв України в місті Києві, в ході якої було вирішено всіляко підтримувати починання земляцьких об’єднань у столиці на всіх щаблях державної влади та місцевого самоврядування.

Наші земляки насамперед християни, а тому земляцтва взагалі, і наше в тому числі приділяють активну увагу співпраці із українськими церквами. Так, 21 грудня 2007 року в резиденції Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату відбулася зустріч Патріарха Київського та всієї Русі-України Філарета з Радою земляцтв Автономної Республіки Крим та областей України в місті Києві. Патріарху були представлені керівники земляцтв та надана інформація про їх громадську та благодійну діяльність. З великою увагою була вислухана аргументована бесіда Патріарха Філарета про новітні загрози. Слушно представники Церкви та земляцтв підкреслили роль таких організацій. Після обміну думками сторони задекларували свою підтримку державотворчим процесам, що здійснюється всіма гілками влади, зусиллям, спрямованим на консолідацію та розвиток українського суспільства, етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів та національних меншин.

Наші земляки активно підтримують будівництво Патріаршого Собору Воскресіння Христового Української Греко-католицької Церкви у Києві. Зокрема, у травні 2009 року в Івано-Франківську, Тернополі, Львові, Києві та Одесі проходили благодійні концерти академічної музики «З вірою і любов’ю», кошти від яких передані на його побудову. У Києві концерт в Національній опері став подією непересічною. Нині, певно, немає людини, яка не чула б, що у столиці, на лівому березі Дніпра, будується цей Храм. 5 травня 2009 року із київської головної храмової сцени Блаженіший Любомир подякував тим, хто доклався до проведення свята. Таких його Блаженство нагородив Грамотами вдячності. Нагадаю, дві грамоти дісталися нашим землякам: бронзова грамота - Михайлу Костюку, срібна — Василеві Кощинцеві. Мені особливо хочеться подякувати усім нашим землякам, які у різний спосіб долучаються до підтримки Церкви! Нагадаю, були і нашими земляками зорганізовані мистецькі акції в підтримку Собору «Моя «цеголка», «Збудуймо храм любові», «Україна і Бог», «Собор єднає усіх», благодійний концерт колядок та щедрівок «Христос родився! Славімо Його!».

Приємно мені відзначити, що з дому, себто із області, ми відчуваємо всіляку підтримку. Зокрема, 20 вересня 2008 року у Київському палаці спорту було проведено День земляцтв України. Особливо хочеться відзначити, що найяскравішою тоді сенсацією став виступ Гуцульського ансамблю, який прибув до Києва завдяки івано-франківській владі. Відрадно, що у 2008 році, зокрема, головному управлінню туризму і культури облдержадміністрації були включені і мистецькі заходи Земляцтва івано-франківців у місті Києві. Рада Земляцтва традиційно звертається до обласної державної адміністрації з проханням посприяти у відзначенні наших відомих земляків. Зокрема, обласна влада нас підтримала з нагоди відзначення 70 років від дня народження українського поета і громадського діяча Петра Осадчука.

Ми також підтримуємо наших із Прикарпаття. 2 лютого 2008 року нашим земляком Зиновієм Шкутяком було організовано презентацію книги Ольги Слоньовської «Слід невловимого Протея», яку було того року представлено на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. Ольга Володимрівна – відома на Прикарпатті і як поетка, і як автор цілого покоління шкільних підручників із української літератури. Проте у Києві були приємно подивовані її творчим здобутком.

Із величезним задоволенням Земляцтво івано-франківців у місті Києві бере участь у заходах, які проводяться на Івано-Франківщині. Зокрема, представники Земляцтва взяли участь в урочистостях з нагоди відзначення 15-ї річниці незалежності України та 150 річчя від дня народження Івана Франка. З приємністю насолоджувалися театралізованим дійством «Співаю славу тобі, Україно», із защемленням внутрішнім слухали святочну академію «І сяє зір натхненного Франка». Приємні спогади виринають нині опісля ХІУ міжнародного гуцульського фестивалю «Коломийка-2006», який проводився 25-27 серпня 2006 року у славному місті Коломия.

У свій час до нас звернувся почесний голова Полтавського земляцтва, відомий поет і громадський діяч Борис Олійник із проханням посприяти у проведенні Всеукраїнського туру Національної заслуженої капели бандуристів України імені Георгія Майбороди та народного артиста України Анатолія Паламаренка з нагоди 90-річчя утворення капели та 60-річчя творчої діяльності А.Паламаренка з концертною програмою до шевченківських днів. Земляцтво активно сприяло проведенню 9 березня 2007 року концерту в приміщенні Івано-Франківської обласної філармонії.

Наші зносини із областю мають навіть офіційний характер. Я про Угоду про співробітництво між Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, Івано-Фрвнківською обласною радою та Земляцтвом івано-франківців у місті Києві, яку, між іншим, необхідно істотно оновити. За нею, між іншим, сторони взяли на себе зобов’язання здійснювати співробітництво в різних галузях діяльності з метою реалізації державних та регіональних програм соціально-економічного розвитку Івано-Франківської області, збереження та збагачення традицій, історико-культурної спадщини, підтримки земляків

Наприкінці про нашу присутність у всеукраїнському земляцькому русі. Користуючись слушною нагодою, насамперед хочеться подякувати представникам земляцтв за фінансову допомогу нашим землячкам – потерпілим від повені на Прикарпатті. Між іншим, всі земляцтва перейнялися щиро нашими проблемами.

Для координації роботи та ефективної співпраці із владними структурами як у Києві, так і в областях, за спільною згодою всіх земляцтв створена Рада керівників земляцтв регіонів України. Об’єднання земляцтв в минулому році святкувало десятиріччя. Урочисте засідання було проведено в листопаді 2010 року у приміщенні колонної зали Київської мерії із запрошенням на зустріч керівників секретаріату Кабінету Міністрів, Верховної Ради, міста, губернаторів. На сьогодні створена спілка громадських організацій «Асоціація земляцьких організацій «Рада земляцтв областей та регіонів України» із своїм Статутом, затвердженим її першими загальними зборами 27 жовтня 2009 року. Спілка є всеукраїнською і створена задля тісної взаємодії та співпраці земляцьких громадських організацій. Асоціація має такі структурні органи: загальні збори, координаційний комітет та ревізійну комісію. Головою Асоціації є В.В.Ткаченко. Загальними зборами Асоціації 24 лютого 2010 року була затверджена Угода про співробітництво та взаємодопомогу між земляцтвами областей регіонів України.

Є співпраця земляцтв із органами влади. Зокрема, 27 грудня 2006 року в Будинку Уряду відбулася зустріч Віце-прем’єр-міністра України Д.В.Табачника з активом обласних (регіональних) земляцтв України в місті Києві. В ході зустрічі було вирішено всіляко підтримувати починання земляцьких об’єднань у столиці на всіх щаблях державної влади та місцевого самоврядування. Від нашого Земляцтва були присутні Роман Говдяк та Лариса Гриджук. На зустрічі був також і Київський міський голова Леонід Черновецький. Тоді було вирішено головам обласних (міських) державних адміністрацій провести зустрічі із керівниками земляцтв з метою налагодження ділових контакт актів та поінформувати Кабінет Міністрів про результати проведеної роботи; внести пропозиції щодо моделі співпраці з Радою земляцтв регіонів України. Міністерства та інші керівники центральних органів виконавчої влади взяли зобов’язання сприяти участі регіональних підприємців та промисловців у проведенні бізнес-форумів. Київська міс держадміністрація зобов’язувалася розглянути питання щодо підписання Угоди про співробітництво між Київською міськдержадміністрацією та Радою земляцтв регіонів України; у виділенні Раді земляцтв регіонів України приміщення для центрального офісу; поліпшення матеріально-технічних умов земляцтв, виходячи з можливостей. Планувалося, що представник Ради земляцтв буде введений до складу Ради регіонів України. Міністерство культури і туризму мало прискорити затвердження міжгалузевої програми «Пізнаю свою країну».

Завдяки об’єднаному земляцькому рухові відчутна і співпраця із київською владою. Зокрема, враховуючи роль земляцтв регіонів України у місті Києві в суспільно-культурному житті столиці України, їх органічні контакти зі всіма регіонами держави, життєву необхідність тісної взаємодії і співпраці зі столичними влади виникла потреба у тісному спілкуванні земляцтв та київської влади. Перша Угода про співпрацю між Київською міською радою, виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією) та земляцтвами регіонів у місті Києві (2004 – 2006 рр.) була підписана від 1 липня 2004 року. Київська міська рада зобов’язалася, з-поміж іншого, надавати земельні ділянки під будівництво приміщень земляцтв, представництв областей, здавати земляцтвам приміщення у довгострокову оренду за пільговими цінами та сприяти створенню у Києві Центру земляцьких об’єднань.

На сьогодні діє Угода про співпрацю на 2007-2010 роки, укладена між Київською міською радою та земляцтвами 3 травня 2007 року. З-поміж іншого, Київрада зобов’язувалася визначити в Структурі свого виконавчого органу підрозділ для забезпечення координації діяльності земляцтв областей України у місті Києві – Головне управління з питань внутрішньої політики.

Щорічно до Дня Києва організовується День земляцтв. Яскравим було Свято земляцтв у вересні 2008 році. Навіть було створено земляцьке об’єднання «Благодійний земляцький фонд» для вирішення усіх питань щодо спонсорського фінансування. Між іншим, кожна така наша присутність визначена окремим нормативним актом. Наприклад, відповідно до розпорядження КМДА №195 від 30 березня 2010 року була запланована участь земляцтв регіонів України у заходах, присвячених святкуванню дня Києва, а саме: участь земляцтв у власній презентації на Майдані незалежності 29 травня 2010 року.

Отака-то робота у нас була останнім часом.

Романа Говдяка, вже екс-голову, нагороджено Знаком пошани від Київської мерії, грамотою Блаженнішого Любомира (Гузара) та Подякою голови Івано-Франківської обласної ради.