Близько 80% української молоді мають хронічні захворювання

Близько 80 відсотків української молоді мають хронічні захворювання, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я Віктор Корж. На думку депутата, один з головних чинників, які впливають на цю ситуацію – це поширення нездорового способу життя серед підлітків. Лікарі також наголошують: більшість підлітків страждають відразу на кілька недуг. І перші місця посідають хвороби органів дихання і шлунково-кишкового тракту. Що робить держава для профілактики захворювання і покращення здоров’я молодих людей?

Лише 10 % української молоді регулярно займаються спортом, решта 90% – нехтують фізкультурою і проводять вільний час за пляшкою пива, зазначає заступник голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я Віктор Корж. В результаті, каже він, 80% молодих хлопців страждають на хронічні хвороби і не придатні до служби в армії. А в 60% молодих мам спостерігаються патологічні пологи або неможливість взагалі народити дитину, додав він.

«Жодна країна світу: чи то Канада, чи то Сполучені Штати Америки, на які рівняється весь світ у питаннях стану здоров’я населення, не вирішили цю проблему завдяки додатковому будівництву лікарень і закупівлі додаткових ліків. Це вирішується завдяки створенню умов для здорового способу життя», – сказав Віктор Корж.

Найпоширеніші недуги та фактори впливу

У киянки Тетяни  троє дітей-підлітків. І вона, як лікар, приділяє їхньому здоров’ю особливу увагу. Але погана екологія та обмаль руху даються взнаки – повністю здоровими свою доньку і двох синів Тетяна назвати не може.

«Зараз такий час, що і харчування, і вода, і повітря – все дуже впливає на дітей. Дуже страждає система травлення. У вісім годин вечора діти вже «мертві» – низький тиск, їм хочеться спати», – розповіла жінка.

Захворювання опорно-рухового апарату, органів травлення, порушення зору – це основні захворювання, поширені серед молоді, стверджує і міністр охорони здоров’я Зіновій Митник. «Це і умови харчування, і умови побуту, і умови проживання, і зовнішнє середовище, і ритм життя», – наголосив він.

За словами колишнього головного педіатра України Ганни Горбань, основними факторами, які впливають на поширення хвороб серед школярів є екологія і якість харчування.

«Догляд за дітьми насамперед залежить від того, яка сім’я і як вона ставиться до здоров’я своєї дитини. Якщо дитині пощастило бути в хорошій сім’ї, то дитина буде доглянута й пролікована своєчасно. Оскільки падає соціальний рівень держави, то й буде падати соціальний рівень населення», – сказала педіатр.

Особливе занепокоєння медиків викликає стан репродуктивного здоров’я української молоді. За даними гінеколога Надії Жилки, щороку близько 100-120 абортів роблять дівчата віком до 14 років.

«Запальні захворювання статевих органів у дівчаток набагато вищий, ніж у зрілих жінок. І вони вживають пива дуже багато і курять, через це, перш за все, страждає печінка. А печінка – це основна лабораторія під час виношування вагітності», – зауважила гінеколог.

Якщо фізичні недуги українських підлітків напряму пов’язані із соціальними умовами їхнього життя, то від психічних і психологічних хвороб не застрахована ні заможна, ні бідна дитина, зазначає психолог Наталія Лесенко. Але сучасна молодь, на її думку, є психологічно стійкою.

«Молодь вільніша, зі власною думкою, зі власною серединкою – це дуже добре, як на мене, що молоді люди ростуть такими. Може, трішки упертюхами, нахабами в якихось моментах стосовно батьків. Але все ж таки життя таке сьогодні», – пояснила психолог.

Головне завдання держави – створити умови для здорового способу життя

Держава має дбати про здоров’я підлітків навіть із прагматичних міркувань, наголошує професор медицини Ольга Богомолець. Адже нинішні юнаки та дівчата, ставши дорослими, наповнюватимуть і держбюджет, і пенсійний фонд. Але поки що, каже вона, піклування бракує і профілактична медицина  відсутня.

«Головне політичне і економічне завдання держави – це зберегти здоров’я молоді, тому що молодь – це головні перспективні платники податків. Тобто, ті люди, які будуть взагалі утримувати систему», – зазначила Ольга Богомолець.

Нездоровий спосіб життя – основна причина поширення захворювань серед української молоді, запевняє заступник голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я Віктор Корж. Стан здоров’я людини на 50% залежить від того, як вона живе, чим харчується і чи займається спортом. Відтак держава має пропагувати здоровий спосіб життя, особливо серед молоді.

«Іде мова про початок будівництва щороку 15 палаців спорту, 15 басейнів, 500 футбольних універсальних полів, – говорить Віктор Корж. – Сьогодні наше головне завдання – це створення умов для здорового способу життя. Стан здоров’я кожної окремої людини залежить на 50% саме від здорового способу життя і тільки на 10% – від ліків, від екології …».

За офіційною статистикою, Україна лише на третину від потреб забезпечена відкритими спортивними майданчиками, на половину – спортивними залами, і на 10% – басейнами.

Як стверджує колишній міністр сім’ї молоді та спорту України Юрій Павленко, люди зараз самі усвідомлюють: спортивні споруди – не розкіш, а необхідність. «У 2005 році спортивний майданчик у дворі входив за першу десятку пріоритетів, які визначали жителі будинку. Це змусило і місцеву, і центральну владу радикально змінити свою політику», – каже він.

Українські дівчата-підлітки хворіють частіше, ніж хлопці. Про це повідомив президент Асоціації педіатрів України Юрій Антипкін. У юнаків найчастіше трапляються хвороби кісток та м’язів, у дівчат спостерігають сечостатеву патологію.