Секонд-хенд в Україні доживає останні дні

Секонд-хенд в Україні доживає останні дні: населення в паніці щоранку штурмує магазини вживаного одягу.

Намір уряду заборонити ввезення в Україну секонд-хенду викликав масовий спротив і паніку серед населення. Щоранку магазини вживаного одягу переживають справжні штурми покупців. Активісти збирають підписи на захист секонду. На вітринах з’явилися оголошення «Я проти закриття секонд-хенду. А ти? Не мовчи. Вислови свою думку». У багатьох містах України, в Івано-Франківську також, пройшли протестні мітинги, ініційовані Асоціацією дилерів секонд-хенду.

З 1 січня уряд планує заборонити імпорт вживаного одягу і таким чином начебто підтримати розвиток вітчизняної легкої промисловості. Але таке нововведення, як стверджують захисники секонд-хендів, призведе тільки до ще більшого зубожіння українців.

Проти закриття магазинів вживаного одягу виступила значна частина мешканців Івано-Франківська. “Вітчизняного виробника вони не повернуть. Для цього треба забезпечити українські фабрики фурнітурою, тканинами, які ввозяться з інших країн світу, - каже приватний підприємець Олена Чельцова. - Урядовські заборони призведуть до того, що одні залишаться без роботи, інші - не матимуть де вдягнутися”.

Ольга Чельцова - одна з двох сотень протестантів, які прийшли у середу, 22 вересня, на Вічевий майдан під гаслами: “Хто нагодує наших дітей?”, “Забороні секонд-хенду - Ні!!!”, “Український народ дуже терплячий, але всьому є кінець!”, “Народе! Єднайся! Бо заберуть у нас усе. Голодне життя вже існує, а голе ще буде” та ін. Серед плакатів вирізнявся один, який тримали двоє хлопчиків років 11-12-ти, із гумористичним написом: “Де я тепер куплю дешеві труси від Prada”? І справді?

За підрахунками голови Асоціації дилерів одягу секонд-хенд Владислава Мясоєдова, в Україні 80% перебувають за межею бідності, 60% - носять імпортний ношений одяг. Більшість клієнтів магазинів вживаних речей - малозабезпечені, які не можуть дозволити собі вдягатися навіть на базарі, не кажучи вже про фірмові бутіки.

До прикладу, домогосподарка Світлана розповідає, що місячний бюджет на чотирьох членів сім’ї складає 3000 грн. Сімейні гроші чітко розраховані на кожен день. Щотижня вона закуповує продукти, як мінімум, на 300-400 грн. Попри це, двоє дітей щодня витрачають по п’ять гривень, чоловік - двадцятку. Враховуючи плату за комунальні послуги, на одяг залишається зовсім мізер. “Найбільше клопотів виникає, коли треба збирати дітей до школи. Постійно треба купувати нове взуття, спортивні костюми, джинси, футболки. На базарі я можу собі дозволити придбати ці речі раз-два на рік, - каже домогосподарка. - Якщо секонд-хенд заборонять, будемо ходити голі”.

Люблять вдягатися на секонд-хенді не тільки люди із низьким заробітком. Дехто заходить сюди заради цікавості, але спокусившись на якусь річ за мізерні гроші, її купує. Є й такі, що надають перевагу якісним брендовим речам, яких не завжди знайдеш і в наймодніших магазинах.

Але багато хто не ризикує заходити у магазини секонд-хенду - вірять у енергетику, яка переноситься з речами, бояться поганої карми. Адже серед колишніх власників одягу можуть бути хворі та мертві.

Грип посприяв

Ініціатори заборони ввезення секонд-хендів в Україну про негативну енергетику не згадували. Натомість передбачили у Проекті податкового кодексу норму про заборону ввезення вживаного одягу в Україну, мотивуючи її підтримкою національного продукту, зокрема легкої промисловості. Попри заборону імпорту секонд-хенду, Кабмін має намір на п’ять років скасувати податок на прибуток для підприємств галузі. Таким чином урядовці планують збільшити конкурентоспроможність українських виробників. Голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський пояснює, що кожного року в країну ввозиться два кілограми секонд-хенду на людину. “Якщо б ця продукція вироблялася в Україні, ми отримали б ринок у 22 мільярди на рік і мільйон робочих місць”, - пояснює він. Крім того, він говорить, що закордонний вживаний одяг загрожує життю та здоров’ю людей через поширення небезпечних інфекцій. До речі, в одному з інтерв’ю Михайло Бродський зізнався, що його улюбленою маркою одягу є Paul and Sharks. Мовляв, тільки ця фірма виготовляє одяг його розмірів. Середня ціна такого костюма - 500-700 євро. Звичайно, ні Бродському, ні іншим посадовцям не зрозуміти тих 60% українців, у яких зарплата у 5 разів менша за ціну одного такого костюма.

Щодо підтримки легкої промисловості, то виглядає, що урядовці запізно схаменулися. Підприємства цієї галузі на Івано-Франківщині зменшили виробництво ще декілька років тому, а тепер вже нікуди не рухаються. “Значна частина підприємств легкої промисловості у 2009 році працювали стабільно”, - пишуть на інтернет-сайті Івано-Франківської облдержадміністрації. А за останній рік вони навіть освоїли виробництво нового виду продукції - марлевих пов’язок. Їх виготовили 158,7 тис. під час епідемії грипу у листопаді-грудні минулого року. Виходить, якби не хвороба, то обласні підприємства не мали б чим похвалитися. Павло Аврамченко, начальник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури ОДА, заборону секонд-хенду оцінює дуже позитивно. “Завозиться нелегально продукція з-за кордону і таким чином занепадають підприємства легкої промисловості”, - зауважує він.

Варто зазначити, що на ринку секонду працює понад 140 підприємств, які сконцентровані в Івано-Франківську, Калуші, Болехові, Коломиї, Долинському і Тисменицькому районах. Серед них найбільшими підприємствами Аврамченко називає Івано-Франківське ВТШП “Галичина”, “Плай”, УТОГ тощо.

Журналіст “ГК” вирішив з’ясувати, що носитимуть прикарпатці, якщо закриються секонд-хенди. Першим спало на думку відвідати фірмовий магазин Івано-Франківського ВТШП “Галичина”, де шиється верхній одяг. У робочий час крамниця виявилася закритою. Перехожі пояснили - таке у них буває часто, адже все одно рідко хто туди навідується. Проте, очевидно, виручка якась таки є, бо на дверях записка: “Вибачте! Пішла здавати касу”. Продукція, вивішена на вітрині, теж не вражає. Висить верхній одяг, який, судячи з фасону і розмірів, пошитий для жіночок літнього віку. Схоже на те, що деяким пальтам уже минуло декілька років. Та й ціни національного виробника майже не відрізняються від базарного одягу, завезеного з Польщі чи Туреччини.

Про роботу не мрійте

Зате Бродський обіцяв мільйони робочих місць. Скільки з них отримають прикарпатці? Ще одне розчарування - ніскільки. У виробництві легкої промисловості Івано-Франківщини залучені 2000-2200 працівників. За словами Павла Аврамченка, їхня кількість на Прикарпатті не збільшиться ні в якому разі. А от тисячі працівників секонд-хендів позбудуться роботи. “У кожному магазині секонд-хенду працює, як мінімум, п’ять працівників. Тому після закриття, їм доведеться стати на облік у центрі зайнятості”, - говорить Олена Чельцова, одна з ініціаторів мітингу на захист вживаного одягу. За її словами, торговці та підприємці перепрофілюються і будуть продавати китайський одяг, який буде дешевий і зовсім неякісний.

Щодо розповсюдження інфекції, про яку говорив Бродський, то президент асоціації дилерів одягу секонд-хенд Владислав Мясоєдов каже: “Це все брехня! Почнемо з того, що секонд-хенд завжди проходить санітарну обробку, яку контролюють численні відомства при ввезенні товару в Україну. Запах, звичайно є, але він не шкідливий і після прання зникає”. До речі, наскільки безпечним для життя і здоров’я людини є китайський одяг, сморід з якого сходить разом з фарбою? Крім того, Мясоєдов вважає, що вже якщо урядовці взялися підтримувати національний продукт, то нехай закриють всі магазини на Хрещатику, де не представлений жоден український товаровиробник.