Покупець має право відмовитися від солодкої здачі

Калушани вже звикли до того, що на ринках їх постійно обважують, а замість копійок у магазинах дають сірники чи цукерки; що перегорілі внаслідок перепаду напруги побутові прилади доводиться ремонтувати власним коштом, а придбане за ціною шкіряного взуття нерідко не витримує і кількох тижнів. Усе це, зазвичай переконують виробники, продавці та надавачі послуг, — проблеми споживачів. Насправді ж, заперечують фахівці, відповідальність за подібні незручності мають обтяжувати саме несумлінних виробників та продавців.

Днями особистий прийом громадян у Калуші проводив заступник начальника управління у справах захисту споживачів у Івано-Франківській області Володимир Монастирецький. На прийом до нього прийшло тільки двоє калушан, які поскаржилися на проблеми з радіомовленням та неякісне взуття. Утім, стверджує посадовець, загалом Калуш та район у плані оскарження неякісних послуг чи товарів — одні з найініціативніших.

Менше покупок — менше скарг

За офіційною інформацією, за майже дев’ять місяців цього року до управління у справах захисту споживачів у Івано-Франківській області звернулося 400 громадян. Ще два-три роки тому, стверджує Володимир Монастирецький, попри менший штат управління (на сьогодні тут працює 18 осіб. — Авт.), звернень було у кілька разів більше.

— За рік у нас у середньому назбирувалося близько 1200 звернень, — каже посадовець. — Думаю, що зменшення кількості звернень аж ніяк не свідчить про те, що товари стали більш якісними. Найімовірніше, через кризу за останні два роки суттєво зменшилася купівельна спроможність людей. Відповідно — менше і нарікань. Утім, як і у попередні роки, майже всі звернення — задоволені в інтересах споживачів, які отримали відповідні відшкодування: обміняний на новий товар, виконані роботи або повернуті кошти. Загалом відшкодовано близько 150 тис. гривень.

Наразі люди найчастіше скаржаться на неякісну складнопобутову техніку: холодильники, пральні машини, телевізори. Особливо часто — на мобільні телефони. Споживачі повинні пам’ятати, що будь-яке гарантійне обслуговування має бути здійснено у 14-денний термін. У цей же термін, до речі, згідно із законодавством, можна повернути якісний товар, який із певних причин просто не підійшов покупцю, але за умови, що ним не користувалися і збереглися всі ярлики. Якщо споживач не заперечує, гарантійний ремонт може тривати і довше. Але, якщо у його процесі виявляється істотний недолік, тобто брак виробника, то товар повинен бути замінений.

Ще один нюанс, про який мало хто знає: якщо товар важить понад 5 кг, доставка на гарантійне обслуговування і назад має відбуватися за кошти виробника чи продавця. Усе, що важить менше, покупець повинен доставити у сервісний центр самотужки.

— Трапляються також випадки, коли виконавець певних робіт бере чималий завдаток і зникає, — ділиться Володимир Монастирецький. — До прикладу, у 2008 році управління ініціювало 26 позовних заяв до суду, пов’язаних із товарами побутової техніки, невиконанням договірних зобов’язань чи взагалі невиконанням певних робіт. Тоді по всій області, у тому числі — й у Калуші, майже водночас виникли проблеми із виготовленням металопластикових вікон: підприємці брали по 10-15 тис. доларів і на цьому співпраця завершувалася. Такі факти були вчасно виявлені, зафіксовані та передані у правоохоронні органи та прокуратуру. Відтак, на сьогодні подібних випадків немає.

Багато скарг в управління у справах захисту споживачів надходить і щодо неякісного взуття. Тут важливо пам’ятати, що куплене не по сезону взуття повернути у рази важче, ніж сезонне. Адже брак “вилазить” лише за кілька місяців після покупки. Тому, щоб уникнути неприємностей, варто ретельно оглянути взуття, яке плануєте купити, звернути увагу на те, чи рівні шви, чи ніде не відклеєно.

Держава закручує гайки?

Згідно з Законом України “Про захист прав споживачів”, усі фізичні особи, які купують чи замовляють товар для особистих потреб, мають право не лише на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про нього, але і право на відшкодування, у тому числі — і шкоди, завданої фальсифікованою продукцією життю, здоров’ю і навіть оточуючому середовищу. Якщо у добровільному порядку захистити власні права споживачу не вдається, він може звертатися до суду. Дозволено також об’єднуватися у громадські організації із захисту своїх прав.

Утім, із кожним роком законодавець усе менше дбає про споживачів. Так, за словами Володимира Монастирецького, якщо ще кілька років тому у пріоритеті було повернення грошей або заміна товару, який не підійшов чи виявився неякісним, то тепер, насамперед, передбачено гарантійне обслуговування. Відтак, лише, якщо у процесі ремонту визначено, що у 14-денний термін не можна провести гарантійний ремонт, продавець чи сервісний центр повинен ставити питання про заміну товару чи повернення коштів.

— Як правило, добровільно повертати гроші ніхто не поспішає, — акцентує Володимир Монастирецький. — Продавець реалізував товар, порахував прибуток і не хоче морочити собі голову. Найчастіше він переконує, що це — проблеми споживача. Відтак, останній змушений сам “вибивати” своє право, яке передбачене Законом. Нерідко це дається нелегко. Адже в останні роки прийнята низка законів, які погіршують права споживачів у цій частині. Так, у 2008 році прийнято Закон “Про основні засади державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності”, згідно з яким ми не можемо реагувати на звернення одразу, оскільки мусимо отримати погодження та дозвіл нашого комітету на проведення позапланової перевірки. Отож, якщо раніше ми могли оперативно виявити неякісну продукцію, відібрати її на аналіз та задокументувати її якість, то тепер, поки направимо документи у Київ, поки звідти надійде відповідь, тої продукції вже й у спомині немає і відшукати її практично неможливо. У результаті — споживач залишається незадоволеним. Бувають випадки, що підприємці навіть встигають закрити свою підприємницьку діяльність.

Загалом більшість змін, які приймають в останні роки, — на користь підприємців. Скажімо, раніше управління у справах захисту споживачів здійснювали планові та позапланові перевірки без попередження. Тепер — повинні повідомляти. У результаті, резюмує Володимир Монастирецький, бувають випадки, що приходить перевірка, а магазин — напівпорожній: всі протерміновані та неякісні товари — старанно прибрані з прилавків і з’являються на них знову лише після того, як перевірка піде.

Загалом цьогоріч в області здійснено 750 планових і позапланових перевірок. Водночас на Прикарпатті налічується понад 13 тис. підприємців і підприємств, які займаються торгівлею та надають різні послуги.

Покупця рятує чек

Попри мінливе законодавство, споживач усе ж може відстоювати свої права. Гарантією має стати простий чек. Тому його варто вимагати при здійсненні будь-якої покупки. Без цього документу, зазначає Володимир Монастирецький, продавці, як правило, не “впізнають” покупця. Відтак, нема документу — нема відповідальності.

— Будь-яка покупка має бути затверджена чеком. Але варто пам’ятати про один момент: усі підприємці, які працюють на єдиному податку, згідно з законодавством, можуть не вести офіційного обліку продажу своїх товарів. Відтак, можуть не видавати чеків, — наголошує захисник споживачів. — Для власної безпеки покупцю краще все ж вимагати цей документ. Навіть неякісний товар, куплений на ринку, можна повернути за умови, що покупець може довести, що він придбав товар саме у тій чи іншій палатці. Якщо не вдається домовитися полюбовно, можна звертатися до суду. Покупцю тоді доведеться заручитися свідками.

Між іншим, така звикла форма розрахунку у магазинах, коли замість здачі покупцю дають цукерки, також суперечить законодавству. Підприємці, звісно, нарікають, що у банках немає розмінної монети. Утім, це — не зовсім так. Просто за копійки у банку доводиться платити. Тобто підприємець на кожній гривні втрачає кілька копійок. Натомість на цукерках — скоріше, заробляє. Адже навряд чи дрібна карамелька дійсно може вартувати 5-10 копійок, за які її видають. Тому покупець має цілковите право відмовитися від солодкої здачі. Продавець повинен або дати той товар, який підійде клієнту (звісно ж, на еквівалентну суму), або попросити зачекати кілька хвилин, поки у касі не знайдуть копійки.

Ще одне болюче для споживачів питання — обважування на ринках. Із цього приводу Володимир Монастирецький наголошує: на кожному ринку має бути контрольна вага. Її, як і ваги всіх продавців (як електронні, так і механічні), раз у рік мають повірити фахівці ДП “Івано-Франківськстандартметрологія”.

— Підприємців, які не поспішають повіряти ваги, ми не жаліємо. Штраф за неповірку — 510 гривень. Адже, якщо він зацікавлений у несправності ваги, значить — за ним криються зловживання. Пам’ятайте: у будь-якому пункті продажу ваги мають бути без видимих пошкоджень. Не можна використовувати ваги без скла чи з тріщинами у ньому. Якщо продавці вперто обраховують покупців, сміливо звертайтеся в управління зі справ захисту споживачів, — наголошує Володимир Монастирецький.

Сьогодні актуальним питанням є і реалізація тютюнових та алкогольних виробів неповнолітнім, а також — боротьба із продажем прострочених товарів. За “незауважених” неповнолітніх продавцю доведеться заплатити штраф від 510 до 1700 гривень. Натомість протерміновані продукти, навіть алкогольні напої, обійдуться штрафом у 200% вартості.