Коли і які щеплення мають робитися дітям та дорослим в Україні?

- Приходьте за два тижні. Може, Вашу вакцинку привезуть, - старенька медсестра зачиняє двері кабінету перед самим Олениним носом.

На дверях плакатик: «Щеплення - надійний захист від інфекцій».

- Ми і так зі щепленнями не встигаємо. А тепер ще й це - вакцин немає. І так завжди… - у коридорі поліклініки сама до себе шепоче молода мама. За мить вже кричить у шпаринку дверей: - Що ж нам робити?

Зі шпаринки: «Жіночко, я ж Вам сказала - ЧЕ-КА-ЙТЕ».

Скільки лікарень без вакцин?

«МОЗ проти народу», - таким гаслом привертали увагу до свого останнього протесту люди, які проти будь-яких вакцинацій. «Міністерство готує новий вакцинальний наступ, планує додати нових вакцин та охопити щепленнями ще більше дітей. І це не зважаючи ані на медичні постулати, ані на здоровий глузд», - заявляла активістка «Ліги захисту громадянських прав» Наталія Коломієць.

Насправді борці зі щепленнями мають сьогодні дякувати МОЗу. Олена вже четвертий місяць шукає вакцини для Андрійка. Її налякали повідомлення про загрозу поліомієліту.

У квітні Всесвітня організація охорони здоров’я зафіксувала перші випадки млявого паралічу в Таджикистані. За тиждень на нього захворіло вже 128 дітей. Десятеро - померли. За місяць вірус поширився на сусідні з Таджикистаном країни.

«Від поліомієліту неможливо захиститися. Не щепили дитину - і все, вона перша у групі ризику…», - лякали тоді лікарі. Олена читала: коли цей вірус вражає нижні кінцівки, дитина не може ходити. Коли вражає клітини грудних м’язів - не може дихати.

В українському календарі обов’язкових щеплень від поліомієліту шість: у три, чотири, п’ять, вісімнадцять місяців та у шість і чотирнадцять років. Але вакцин немає ані в поліклініках, ані в аптеках.

Коли і які щеплення мають робитися дітям та дорослим в Україні?

1 день - від гепатиту В

3-7 день - від туберкульозу

1 місяць - від гепатиту В

3 місяці - від дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції

4 місяці - від дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції

5 місяців - від дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції

6 місяців - від гепатиту В

12 місяців - від кору, краснухи, паротиту

18 місяців - від дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції

6 років - від дифтерії, правця, поліомієліту, кору, краснухи, паротиту

7 років - від туберкульозу

14 років - від туберкульозу, дифтерії, правця, поліомієліту

15 років - від краснухи для дівчат, від паротиту для хлопців

18 років - від дифтерії та правця

Дорослі - від дифтерії та правця

З наказу МОЗ

Те саме стосується вакцин від туберкульозу, дифтерії, коклюшу, паротиту, менінгіту. З усіх регіонів країни надходять повідомлення про неможливість вакцинацій.

«Препарати для щеплень отримуємо з перебоями від початку року. Наразі бракує практично всього переліку», - констатує імунолог дитячої лікарні Тетяна Ворон.

Чи справді це так? «Свідомо» звернулося до МОЗу.

«Можна спостерігати зменшення охоплення вакцинацією дітей першого року життя за всіма вакцинами», - визнало міністерство.

Наприклад, від кашлюку, дифтерії та правця за перший квартал цього року щепилося 10,7% від тих, кому передбачені щеплення. Тоді як за аналогічний період 2009-го - їх було 20,7%, у 2008-му - 23,2%.

Ще гірше з поліомієлітом, якого так боїться Олена. Від млявого паралічу щепили 8,3% дітей. У першому кварталі 2009-го - 20,3%, 2008-го - 22,9%.

Це при тому, що й у ті роки десятки лікарів на чолі з головним дитячим інфекціоністом Сергієм Крамарєвим били на сполох. Річ у тім, що імунологія вважає щеплення ефективними, коли їх роблять мінімум 95 зі 100 людей.

«Науково доведено, що зменшення охоплення населення профілактичними щепленнями менше, ніж на 95%, не забезпечує рівня колективного імунітету, тим самим створюються умови для розповсюдження інфекцій серед населення, що неминуче призводить до виникнення спалахів і епідемій та зумовлює зростання смертності й інвалідизації дітей», - пояснює дитячий лікар Тетяна Ворон.

Стрибки інфекцій прогнозував і головний епідеміолог країни Сергій Бережнов.

«Не щеплюючись, ми накопичуємо «горючий матеріал». Якщо обсяги вакцинації зменшуватимуться або навіть залишаться на цьому рівні, ми побачимо спалахи інфекцій», - заявив він «Свідомо» навесні цього року.

Скільки дітей щепили торік:

- від туберкульозу - 95,7% дітей;

- від поліомієліту - 80,6%;

- від кашлюку, дифтерії, правця - 81,0%;

- від гемофільної інфекції - 76,4%;

- від кору, паротиту, краснухи - 79,7%;

- від гепатиту В - 68,1%.

Тепер ще менше.

Хто у цьому винен?

МОЗ стверджує - не вистачає грошей. Очільник Департаменту організації санепіднагляду міністерства Сергій Платов розповів «Свідомо» таку історію. Діючу програму захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роки писали у жовтні 2008-ого. З тих часів курс долара виріс на 40%. А вакцини усі імпортні. Минулого року МОЗ усвідомило, що на програму треба просити більше грошей. Але переконати уряд Юлії Тимошенко не вдалося.

«Мінфін нам поставив категоричну умову: або ми ставимо 2009 рік у межах наданого фінансування, або вони нам не погоджують цю програму», - розповідає керівник програм вакцинацій.

Не погодився дати більше й уряд Миколи Азарова. На цей рік на щеплення він виділив стільки ж грошей, скільки й було минулого - 237 мільйонів.

«Відповідно до визначеного Міністерством фінансів обсягу коштів, МОЗ здійснено закупівлю імунобіологічних препаратів, що задовольняє потреби регіонів в середньому у межах 50%», - відповіли на запит «Свідомо» в МОЗі.

Тобто урядовці свідомо запланували купити вакцин лише на кожну другу дитину. Відтак, із 17 333 народжених у 2009 році на Прикарпатті немовлят половина залишиться без щеплень.

Є й друга причина нестачі препаратів, про яку в МОЗі не розповіли. Аналізуючи закупівлі вакцин, «Свідомо» помітило важливу зміну. В останні два роки міністерство разом з російськими вакцинами від туберкульозу почало купувати данські.

Різниця в їхній ціні - більше, ніж у тринадцять разів! 207 тисяч доз російських БЦЖ обійшлися у 260 тисяч гривень, 601 тисяча данських - більше, ніж у 10 мільйонів гривень.

Чому? МОЗ послався на рекомендації науковців.

«Ми є державні службовці, що нам сперечатися з академіками?» - заявив керівник департаменту вакцинацій.

Найбільше на боротьбі з туберкульозом в Україні розуміється Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Яновського. Ми запитали у керівника інституту, академіка Юрія Фещенка, чи справді він рекомендував данські вакцини.

Фещенко, який одночасно є головним пульмонологом України, одразу відрізав, що коментувати цю тему не може. Але на прощання зауважив: «Це не зовсім правда. Рекомендує БЦЖ данців Всесвітня організація охорони здоров’я».

Але рекомендація ВООЗ не говорить про те, що данська вакцина краща за російську. ВООЗ може рекомендувати лише ті вакцини, які виробники передають їй на перевірку. Росіяни традиційно заявок не подають, тому і не отримують ВООЗівських рекомендацій.

Знову ж таки, якщо наше міністерство впевнене, що російська вакцина гірша, на якій підставі її все ж купує? І чому не пояснити її вади тим, кому вона дістанеться? Обсяги закупівель свідчать, що російських вакцин в Україні буде третина.

Ми запитали головного дитячого імунолога країни Федора Лапія, якої він думки про обидві вакцини від туберкульозу. Він відповів - обидві хороші: «На користь більшої ефективності саме данської БЦЖ свідчать численні європейські дослідження - тут і роботи ґрунтовніші, і досвід більший. Її використовують у 47 країнах світу».

«Проте, якщо бути чесним, ніхто ніколи не порівнював одразу дві вакцини», - відзначив головний дитячий імунолог.

Кому це вигідно?

Як свідчать дані МОЗу, данські вакцини придбані не у виробника - Державного серологічного інституту Данії. І взагалі не у данської, а в української компанії - «Три-Центрального аптечного складу».

Чому? Як встановила наша перевірка, це зареєстроване у Києві товариство з обмеженою відповідальністю. Засновники - двоє фізичних осіб: Юрій Кожокар та Дмитро Завтур.

Ця компанія фігурувала в останньому звіті Головного контрольно-ревізійного управління, яке перевіряло закупівлі МОЗу. Ревізори дійшли висновку, що внаслідок закупівлі ліків через посередників, а не напряму у виробників, за останніх два роки держава втратила більше 41 мільйона гривень грошей платників податків. З цих 41 мільйона - дев’ять з половиною дісталося якраз «Три-Центральному аптечному складу».

«Наразі матеріали ревізії передані до Генеральної прокуратури», - закінчується звіт КРУ.

Звіт охоплює закупівлі 2008 та 2009 років. За цей час «помаранчевого» міністра Василя Князевича змінив представник нової влади - Зіновій Митник. І вакцини, в тринадцять разів дорожчі за аналоги, продовжують закуповуватися через «Три-Центральний аптечний склад». І при цьому вся верхівка міністерства краще за будь-кого знає: половина тих, кого треба вакцинувати, залишилася без щеплень.

В останні дні обговорення з МОЗом проблеми нестачі вакцин керівник програм вакцинації Платов радісно повідомив: «Уряд достроково виділив 71 мільйон гривень».

Це означає, що вакцин має стати більше. У кінці року.

Для «Три-Центрального аптечного складу» це точно гарна новина.

Автор: Марія ЗЕМЛЯНСЬКА, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Галицького кореспондента»