З подорожі Іспанією повернулася група українських художників

Іспанія породжує бажання залишитись. Вона настільки зрозуміла і відкрита українцеві, що викликає прив’язаність усього за кілька днів.

Нещодавно з подорожі Іспанією повернулася група українських художників, серед яких івано-франківці Ігор Васюта, Ярослава Олексюк, Василь Бенюк, Євстахій Лейбюк, Сергій Григорян, Юрій Бакай та інші. Їхали малювати Іспанію з тим, щоб виставити картини у Іспано-Українському центрі у Мадриді в День незалежності України.

Перед Іспанією був цілий день у Вероні. Середньовічне італійське містечко, жодних сучасних будівель, усе з каменю та багато рослин. Верона стала відомою завдяки Шекспіру. До будинку, у якому мешкала Джульєтта, тягнуться черги туристів. Передовсім, щоб сфотографуватися з бронзовою Джульєттою і на щастя на долю потерти їй праву грудь. Балкон, під яким вичікував кохану Ромео, доволі високо. Цей звичайний італійський будиночок працює як музей та крамниця із дешевими китайськими сувенірами, переважно у формі сердець. Стіни довкола нього стали живою книгою закоханих. Там практично не залишилось місця від написів усіма мовами світу, хто кого кохає.

У Барселоні за один день неможливо встигнути побачити багато. Це місто в Іспанії є чимось таким, як Львів в Україні. Є столиця, але якщо хочеш зануритись в архітектуру - їдь в Барселону. Передовсім Гауді. Легендарний каталонський архітектор фактично «зробив лице» міста. Для зручності протягом світлового дня курсують туристичні автобуси, що роблять зупинки біля кожного місця, яке варто бачити. Спеціальний маршрут зупиняється біля будинків та об’єктів, спроектованих Антоніо Гауді. У казковому парку Гоель відкритий будинок самого архітектора. Спершу парк планувався як суперсучасний новий квартал, але за життя архітектора мало хто захоплювався його хвилястими будинками чи скульптурами, викладеними різнокольоровим склом. Гауді був змушений заселитися в один із новітніх будинків сам.

Художники цілий тиждень жили на відомому іспанському курорті Валенсія. Замість обіцяних апартаментів на березі моря, усю групу поселяють в помешканні в центрі міста у кварталі, який славиться дешевим житлом та проститутками. Частина групи спить на матрацах просто на підлозі. Поруч із нами живуть також молдавани, вірмени, румуни. Ранок іспанців, на перший погляд, починається з вигулювання песиків. На повідках тут гуляють такі, яких в Україні відстрілюють. За весь час перебування в Іспанії ми не побачили жодного безпритульного пса чи кота. Насправді, ранок іспанців починається із кави. Вдома кави не п’ють. Покавувати, почитати ранкову пресу і покурити сходяться у кафе біля хати. Посиденьки у кафе напрочуд галасливі. Іспанці активно жестикулюють і не притишують своїх гучних голосів.

Літня Валенсія - це не зовсім Іспанія. Корінні валенсійці здають житло туристам, а самі їдуть відпочивати на ще кращі курорти - Мальорку, Ібіцу чи Балеарські острови. Спека виганяє усіх на пляжі. Іспанці приходять скупатися в обідню пору під час сієсти. Через сієсту важко потрапити у магазини, адже більшість із них зачиняються і відчиняються за власним графіком, перерва може тривати 13.00 до 17.00. В цей час іспанці обідають і сплять. Обідають переважно також у кафе. Усюди їдять хамон - в’ялене м’ясо корів, косуль чи оленів. Бар «Музей хамону» є одним із культових у Мадриді. Там до хамону пропонують пиво та оливки. На стінах сотні величезних в’ялених литок. Усі кістки, палички, обгортки у кафе, як правило, кидають на підлогу. Найпопулярніше кафе те, у якому на підлозі найбільше сміття.

Сонце настільки вимучує, що мандрівники засинають просто на лавках та газонах. Частіше чути російську мову, ніж іспанську. Валенсія - один із найдоступніших курортів іспанського узбережжя. Найходовіші товари літа - віяла, капелюшки та сонцезахисні окуляри. Їх пропонують чорношкірі продавці на кожному кроці. Сенегалець Сімон приїжджає на літню торгівлю у Валенсію вже четвертий рік поспіль. Каже, знає в лице майже всіх туристів, бо хто був у Валенсії хоч раз, неодмінно приїжджатиме ще і ще. Хлопець навчається у Франкфурті, а заробітків у Валенсії вистачає якраз, щоб оплатити тут помешкання та харчі. Це «біла» торгівля чорношкірих у Іспанії. В Барселоні та Мадриді африканці виносять на продаж підробки відомих брендів. Сумки, годинники та окуляри від Версаче чи Луї Уїтона продаються просто з землі. Всі скарби розкладені на клаптях ковдри, до кутів якої прив’язані мотузки. З’явилася поліція - затягнув мотузку, мішок на плечі і побіг. Інший варіант літнього підробітку - масаж. Тайки пропонують «масахе» просто на пляжі. А на центральній площі Мадрида тайки масажують стопи усього за один євро.

Нашим гідом і опікуном у Мадриді є Юрій Чопик, голова Української громади Іспанії за права, честь і гідність українців. У Мадриді їх щонайменше 20 тисяч, у Іспанії - півмільйона. Це вже вдруге на його запрошення українські художники влаштовують виставки для діаспори. Пан Юрій приймає у себе вдома частину франківської групи. Нам немає де жити, хоча за домовленістю із організатором поїздки, головою мистецької фундації «Берег Батьківщини» Христиною Береговською, для цілої української делегації мав бути заброньований готель у центрі Мадрида. Юрій Чопик настільки гостинний, що сам змушений спати на балконі.

Вже пізніше дізнаємося, що він нещодавно став «жертвою кориди». За давньою іспанською традицією, перед коридою бика проводять вулицями міста і кожен охочий може роздражнити тварину. Бика дражнять і тікають. Юрію Чопику не вдалося втекти. Бик підняв його на роги, кинув на землю і перейшовся копитами по грудній клітці. На щастя, обійшлося без серйозних травм. Незабаром кориду можуть заборонити у всій Іспанії. Євросоюз наполягає, що така жорстока традиція є неприпустимою для сучасного суспільства.

Святкування Дня незалежності та відкриття виставки відбувається 23 серпня в Іспано-Українському центрі. Приходять кількадесят українців, які живуть і працюють у Мадриді, їхні діти та іспанські друзі. Юрій Чопик просить нас «засвистати», коли директорка Центру, іспанка, показуватиме свою недолугу презентацію про Україну і казатиме, що українці святкують перше травня. Іспанка весело розповідала про видатних людей в історії України - Йосифа Сталіна та Нікіту Хрущова. Не згадала ні князів, ні козаків, ні гетьманів. Видатних письменників в Україні було лише чотири: Михайло Булгаков, Микола Гоголь, Тарас Шевченко та Леся Українка. Потім фуршет «Україна пригощає». На плакаті-запрошенні відсвяткувати День незалежності в українському стилі - голубці. На столі: чіпси, сухарики, канапки з кетчупом, ковбаса, оливки і Кока-Кола.

Близькість і «домашність» Іспанії годі пояснити. Надто інша країна. Усюди пальми. На вулицях достигають апельсини та мандарини. Разом з голубами літають папуги. Іспанці дуже милі, але різкі та імпульсивні. Ми могли би жити так само і бути такими, як вони, якби жили в Іспанії. Ця країна - наче нереалізована можливість вічного свята.