2015 © Коломия ВЕБ Портал / info@kolomyya.org


повернутися на головну


Пошук:

Цифрова панорамна рентгенографія

дозволяє отримати найбільш повну та оперативну інформацію , необхідну для лікування , протезування та імплантації і є максимально безпечною для здоров’я.

м.Коломия, вул.Театральна, 5/2
"ВІГОР тм"
– власне виробництво
- екологічна рецептура greenline
- високоякісний та кваліфікований монтаж
- індивідуальний підхід до кожного клієнта

ВІГОР втілить Ваші мрії
в реальність
 
  Форум
  Єпархія УГКЦ
  Бізнес каталог
  Інвестиції
  Історія
  Видатні особи
  Освіта
  Культура
  Медицина
  Коломийське МБТІ
  Місто. Влада
  Фотогалерея
  Відео
  Оголошення
  Туризм
  Горящі путівки
  Готелі
  Ресторани, кафе
  Дозвілля


переглянути каталог


Новини партнерів

Завантаження ...



 Ю.Молодій © 2000-2015

Rated by MyTOP

Напис «Без ГМО» на харчових продуктах перетворюється на рекламний атрибут

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-09-03 03:00:08

Напис «Без ГМО» на харчових продуктах все більше перетворюється на свого роду рекламний атрибут, котрий, як вважає дехто з виробників, має невідпорно впливати на покупця. Дійшло до абсурду: цю позначку ставлять навіть на пляшці «мінералки» чи олії, пачці кухонної солі, де в принципі не може бути генетично модифікованих, або, інакше кажучи, трансгенних, організмів. То навіть в овочевому ряду на ринку побачиш картонку зі зробленим від руки написом «Без ГМО»…

Тим часом, якщо глянути з «нашого хутора» на світ, то виявиться, що вирощування та споживання трансгенних сільгоспкультур і продуктів дозволено вже в десятках країн світу, де проживає більше половини населення Землі (!). Причім законодавства США й Канади не передбачають навіть маркування товарів на наявність трансгенів.

Утім, в Україні пішли шляхом країн ЄС, законом зобов’язавши виробників вказувати на харчових продуктах наявність чи відсутність ГМО, щоби споживач міг зробити усвідомлений вибір. Та чи доводилось вам бачити, щоб на якомусь товарі вітчизняного виробництва стояла позначка «Продукт містить ГМО»? Запитання риторичне. Через складність проблематики ГМО багато хто в Україні спекулює нею — серед тих же виробників харчових продуктів, серед громадських організацій, науковців, політиків. Група журналістів західних областей України недавно мала можливість побувати в сучасних наукових лабораторіях, поспілкуватися з науковцями і практиками кількох столичних державних установ, діяльність яких пов’язана з проблематикою біотехнологій, і з цього спілкування кожен виніс для себе певні висновки. Про побачене й почуте під час тієї поїздки до Києва і не тільки про це розповідає кореспондент «Галичини» Іван ГАВРИЛОВИЧ.

Почну із сердитого відгуку на торішню публікацію нашої газети, що надійшов зі Львова і підписаний: Василь Павлів, кандидат біологічних наук. Автор листа (тут і далі зберігаємо його лексику, правопис і стиль) пише: «У Вашій газеті була опублікована стаття Івана ГАВРИЛОВИЧА «Страхи навколо ГМО: реальні чи вигадані?» (див. № за 10 листопада 2009 р.), яка викликала величезний інтерес у читачів: як свідчить Інтернет-версія «Галичини» станом на 10.12.2009 її прочитали 29.236 (!) зацікавлених осіб і це, вважайте, у віртуальній мережі, а скільки ще таких, хто ознайомився з нею як то кажуть у «паперовому варіанті»!

Хоча в «Галичині», як і в кожній газеті, на останній сторінці пишеться, що «редакція не завжди поділяє погляди, що їх викладають автори», у мене склалося тверде переконання, що позиція гарячої підтримки якнайшвидшого запровадження на наші поля ГМО, яку виклав пан І. Гаврилович — це таки позиція Вашої газети, адже автор публікації не «людина з вулиці», а відповідальний працівник редакції (згідно Інтернет-даних — редактор відділу соціально-побутових проблем). Тому я на «всі сто» переконаний, що написане мною нижче не має жодних шансів потрапити на сторінки газети, а буде викинуте до сміття.


На жаль. Але я все-таки пишу — аби, як кажуть, була чиста совість».

 

Власне, це лише преамбула до обширної «статті» під заголовком «ГМО: ПАНАЦЕЯ ЧИ ЗАГРОЗА?», яка містить образливі для журналіста пасажі «на грані фолу», висмоктані з пальця натяки: «За таку популяризацію своїх розробок фірми платять чималі гонорари (як за рекламу), і якщо пан Іван не скористався з цієї нагоди (що вельми сумнівно), то наприкінці я вкажу адресу, де заповітна сума в «проклятих зелених баксах» (як би написали члени відомої партії, що найбільше їх колекціонували колись і збирають зараз) може бути затребувана і успішно одержана».

І справді, пан Василь таки не позбавляє себе насолоди завдати той обіцяний «полемічний удар», який свідчить про загальний рівень його культури і поваги до опонента: «Гонорар за популяризацію картоплі «Новий лист», я думаю, з охотою виплатить фірма «Монсанто», ось адреса її представництва в Україні…»

«А що то за «Новий лист»? Та про нього взагалі не було жодної згадки в тій публікації, — спантеличено скажуть ті читачі, котрі її ще пам’ятають. — Тож не могло бути і якоїсь рекомендації вирощувати цей, зі слів В. Павліва, генетично модифікований сорт картоплі в західних областях України».

Навпаки, на круглому столі у Львові, що відбувся в рамках ініційованої Українською асоціацією клітинних біологів та біотехнологів за підтримки Всеукраїнського центру прес-клубів «Україна-Форум» інформаційно-освітньої програми «Біотехнології ХХI століття: міфи і реалії», журналіст задав столичному науковцеві Миколі Бойку (до речі, теж кандидатові біологічних наук, як і В. Павлів) запитання такого змісту, котре цікавило багатьох читачів газети: якщо колорадський жук не їсть трансгенної картоплі, то чи не зашкодить вона людині? І відповідь вченого, що не зашкодить, підкріплену відповідними його аргументами, навів у публікації. Але ж то процитована в ній думка М. Бойка, і не треба, як мовиться, плутати грішне з праведним і наліплювати ярлик «пропагандиста ГМО» на представника ЗМі, котрий надає можливість висловитися численним серед науковців-біологів і в Україні прихильникам генної інженерії як нового напряму в науці. От якби журналіст діяв у дусі, кажучи словами В. Павліва, «Владіміра Ульянова, більше відомого під псевдонімом «Лєнін», і з порога заткнув таким рота — отоді б, мабуть, удостоївся милості пана Василя.

Звичайно, і сам журналіст, який вивчає ту чи іншу проблему, має право на власні висновки, але якщо йдеться про таку складну матерію, як ГМО, то вони неодмінно мали би ррунтуватися на зіставленні аргументів як прихильників, так і противників генної інженерії. Позицію других — іванофранківців завідувача кафедри медичної біології та медичної генетики національного медуніверситету Лариси Ковальчук і заслуженого лікаря України Євгена Романишина — теж відображено в публікації, але цього чомусь не помітив В. Павлів. А може, його так розпирали емоції гніву й обурення, що вже й не було охоти дочитати публікацію «Галичини» до кінця?

Контраргументи самого пана Василя проти неї, публікації, плутані, часто позбавлені логіки, зате позначені претензійною напівнауковістю з політичними «вкрапленнями» й переходом на особистість автора. Кандидат наук дорікає журналістові, ніби той «в кращих традиціях наукової фантастики доводить, що генетична модифікація не несе жодної загрози», а насправді сам починає виклад цих своїх контраргументів так: «Про те, що нас очікує генетична модифікація всього живого, письменники-фантасти писали вже давно (згадаймо хоча б «Їжу богів» Герберта Уелса чи недавній фільм «Ріддік» з істотами, названими «макроманрери» — трансформованими людьми). Але як завжди було і буде, ніякий фантаст не в змозі передбачити конкретних механізмів втілення своїх пророцтв, хоча кожен з них яскраво описує «побічний ефект» від реалізації задуманого, причому (і це, як не дивно, чистісінька правда!) він завжди негативний…»

То, значить, пане Василю, людство мало залишатися на рівні плуга й борони і відмовлятися від здійснення сміливих ідей під тим приводом, що йому можуть заподіяти біди такі науково-технічні винаходи, як літак, батискаф, космічний корабель, роботи, лазер і т. д.? Адже, скажімо, на зорі автомобільної ери вважали, що на швидкості 30 км на год. у людини неодмінно станеться струс мозку. А якщо перекинути місток ближче до  теми розмови, то ви як біолог мали би чути про виведення твердих сортів пшениці (борошно з такого зерна йде на виробництво макаронів) за допомогою радіаційного мутагенезу — давно застосовуваного методу, що, як і генна інженерія, у природі неможливий: діють жорстким кобальтовим випромінюванням на генетичний матеріал, викликаючи безладні зміни в його ДНК, і з десятків тисяч мутантів вихідного сорту пшениці вибирають одиниці, що набули потрібних виробникам цього харчового продукту властивостей. Але ж їмо ми макарони без усякого побоювання за власне здоров’я.

Свої «страшилки» щодо ГМО В. Павлів будує на явному пересмикуванні фактів, звинувачуючи автора публікації в надуманих гріхах. Мовляв, той хоче заполонити галицькі поля ГМ сортом картоплі «Новий лист», який (це стверджує сам пан Василь) дає вищий урожай завдяки стійкості до колорадського жука, і витіснити ним традиційні сорти картоплі. Тим часом, пригадує львів’янин, у 2006 році дружина його заокеанського гостя саме від смаку приготовлених із таких бульб пляцків («дерунів») та пюре до відбивної була в справжньому захваті і сказала, що його не порівняти зі смаком канадської картоплі. За словами кандидата наук, галицькі області й так щороку збирають «другий хліб» з надлишком, то навіщо, мовляв, нам той «подарунок» від фірми «Монсанто».

Та Бог з вами, пане Василю, ніхто вам того «подарунка» не нав’язує, вирощуйте собі на дачі, як і вирощували, їжте, як і їли, пляцки із звичайної картоплі. Хай вас утішить те, що й не всім із київських біотехнологів, з якими спілкувалися журналісти західних областей, подобається зварена трансгенна картопля — звичайно, не через підозру на якусь її шкідливість для здоров’я, а через органолептичні якості. Бо ж на колір і смак товариш не всяк. Те саме можна сказати і про ГМО-кукурудзу, яку, як пише В. Павлів, він «також мав «честь» пробувати на смак. Смію твердити, що жоден поважаючий себе гуцул не стане їсти кулеші з цієї кукурудзи, хоча, звичайно, в голодні 30-ті роки й такий продукт був би за благо…» (Пан Василь щось плутає: якщо йдеться про Голодомор 1932—1933 років, який совітська влада штучно викликала з метою геноциду селянства так званої УРСР, то до гуцульського населення західних теренів України він, слава Богу, не мав ніякого стосунку).

Дістається від пана Павліва і США — «великій світовій потузі, де зосереджено найбільше в світі зброї, виробничого і наукового потенціалу, де генерується найбільше різноманітних ідей (там, наприклад, щороку реєструють десятки нових сект-організацій релігійного спрямування, і всі — зі статусом «світових» — як, наприклад, мормони, адвентисти, «свідки Єгови»), але поряд з безперечним позитивом, є у тому й чимало спірних, а то й явно неприйнятних позицій».

На городі бузина, а в Києві дядько… Цікаво, а який стосунок до ГМО мають «свідки Єгови», котрих, до речі, лише дилетант може зарахувати до «нових сект-організацій» (названу релігійну течію заснували ще 1872 року)? Або те, що в Сполучених Штатах «на цілком законних підставах функціонує організація, яка торгує ділянками на… Місяці і планетах Сонячної системи». Чи те, що «саме в США, в штаті Каліфорнія, сформувався вірус грипу H1N1, названий «свинячим». Це ж треба вміти так змішати усе в одну купу — відомості, почерпнуті з генетики та генної інженерії (про те, що «ген — це участок нуклеїнової кислоти (ДНК), який «програмує» синтез як мінімум одного білка, важливого для функціонування організму рослини чи тварини», що домінантний і рецесивний гени «зустрічаються» в процесі статевого запліднення») з притягнутими за вуха контраргументами проти ГМО. І в цих словесних хащах загубився власне сам предмет полеміки — науковий експеримент, котрий, як вважає В. Павлів, передчасно став практикою: «деякі спритні американські підприємці вирішили негайно використати нові можливості (біотехнологій. — І. Г.) для розгортання бізнесового проекту…», хоча генна інженерія «від самого початку викликала тривогу як у частини вчених, так і громадськості своєю непрогнозованістю віддалених наслідків».

Подобається чи не подобається це панові Василю, але більша частина вчених світу (серед них, зрозуміло, передусім біотехнологи і клітинні біологи) думає інакше. Вони воліють робити свої наукові висновки на основі не припущень, а емпіричних фактів про шкоду від споживання ГМ продуктів для здоров’я, для генетичної природи людини. Таких же фактів просто немає, хоч у США й Канаді населення вже півтора десятка років їсть трансгенні продукти (які перед тим, як потрапити на ринок, проходять усі необхідні випробування, а тому там їх навіть не маркують «з ГМО» чи «без ГМО»). То що, американці чи канадці, середня тривалість життя яких значно вища, ніж громадян України, менше від нас турбуються про своє здоров’я? Та й чого лише вони?

Трансгенні культури офіційно вирощують і споживають вироблені з них продукти також у Китаї, Індії, Бразилії, Аргентині, а всього — у 25 країнах, де проживає загалом більше половини людства, ще в 30 країнах світу дозволено їх споживання. Ось якими є на сьогодні результати й масштаби використання генної інженерії «під безвідмовним соусом пресловутого наукового прогресу, виступати проти якого означає бути відсталим ретроградом». Нехай читачі вибачать кандидатові наук зі Львова мовні покручі — він зате вміє знаходити в Інтернеті адреси закордонних фірм, які «просувають» в Україну трансгени, а може, ще й надсилає їм лайливі листи з цього приводу.

А з розлогих мудрувань В. Павліва у відгуку на публікацію «Галичини», неприпустимому за тональністю для людини, що називає себе інтелігентом, так і не зрозуміло, де ж криється небезпека ненависного йому «Нового листа» для людини. В листі й бадиллі цього ГМ сорту картоплі? Але ж кандидат біологічних наук, без сумніву, не вживає в їжу листя і звичайної картоплі, яку виростив на своїй дачі, навіть якщо й не обробляв її хімікатами, а сам визбирував личинки колорадського жука. Марно шукати наукової логіки в його пафосних звинуваченнях: «Це лише Іван Гаврилович знає, що, як він пише зі слів якихось столичних, майже нікому не відомих «наукових авторитетів», «якби якісь мізерні його кількості і були, то вони неминуче розклалися б при варінні картоплі». І… буквально наступною ж фразою пан Василь сам же і спростовує ту вигадану небезпеку «Нового листа»: «Ще раз підкреслимо: бета-ендотоксин генетично модифікованої картоплі не отруйний для людини і тварин лише за рахунок того, що для прояви токсичної дії потрібне його перетворення в активну форму, яке відбувається в травному каналі личинок колорадського жука під дією ферментів і цей процес, на щастя, не відбувається в нашому з вами організмі».

Задля того «щастя», пане Василю, і працювали з точним розрахунком генні інженери, аж поки не підшукали оптимальний ген — ррунтового мікроба і вмонтували його в ДНК звичайної картоплі.

До вашого відома як «наукового авторитета» «Новий лист» — не єдиний генетично модифікований сорт картоплі у світі, як ви стверджуєте. При цьому ще й зауважуєте, що «в «ретроградній» Європі, де діють суворі правила з обмеження використання ГМО, вирощений у нас «Новий лист» ніхто на свій ринок не допустить». Європейська комісія схвалила вирощування в країнах ЄС трансгенної картоплі Amflora. Цей сорт, у якому змінено співвідношення двох фракцій крохмалю, — виключно технічний, його не передбачено використовувати в харчуванні людини. Із 16 зареєстрованих у Росії ГМ рослин запатентовано аж три ГМ сорти картоплі, стійкі до колорадського жука.

Презумпція невинності для ГМО?

Не збираюся нав’язувати комусь із читачів свою думку щодо генетично модифікованих організмів. Але за неповний рік, що минув після публікації, яку кандидат наук Василь Павлів зі Львова затаврував як апологетику ГМО, світ на місці не стояв. У 2009-му 14 млн. малих і великих фермерських господарств відвели під трансгенні культури на сім відсотків більше площі, ніж позаторік, — 134 млн. га (для порівняння: вся територія України дещо перевищує 60 млн. га, з яких половина  — це сільгоспугіддя). Себто з 1996 р., коли на планеті почали вирощувати ГМ сільськогосподарські культури, площі під ними розширено у 80 (!) разів. Рекордно зросли вони під кожною з таких чотирьох основних культур: уперше посіви трансгенної сої зайняли більше трьох чвертей з 90 млн. га під цією культурою в усьому світі, бавовни — майже половину із 33 млн. га, кукурудзи — чверть зі 158 млн. га, ріпаку — більше однієї п’ятої із 31 млн. га.

Найбільші площі під ГМ культурами у США — 64 млн. га, Бразилії — 21,4 млн., Аргентині — 21,3 млн., Індії — 8,4 млн., Канаді — 8,2 млн., Китаї — 3,7 млн. га. У «старій добрій Європі» найбільше засівають цими культурами поля в Іспанії, Чехії, Португалії, Румунії, Польщі та Словаччині. Загалом країни ЄС стриманіше, аніж, скажімо, США, ставляться до ГМО. Однак у цих країнах дозволено вже завезення й використання 22 видів трансгенних рослин та продуктів.

Отож виходить, що у нас навколо ГМО і далі схрещуються мечі: приймати їх чи не приймати, вживати трансгенні продукти чи не вживати, а тим часом, якщо дещо м’якше перефразувати відому східну приказку, караван іде собі по світу як ні в чому не бувало…

Недавно Всеукраїнський центр прес-клубів «Україна-Форум» запросив представників ЗМі із західних областей нашої держави до Києва, де вони відвідали низку установ, чия діяльність пов’язана з проблематикою ГМО. Спочатку ми побували в Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України. Тут, зокрема, проводять і молекулярно-діагностичні дослідження, визначаючи наявність ГМО в насіннєвому матеріалі нових для країни сортів сільгоспкультур, у продовольчій сировині й харчових продуктах. Працівники лабораторії не раз виявляли у наданих для експертизи пробах сої, пшеничного зерна, консервованої кукурудзи вміст генетично модифікованих організмів у кількості і понад 0,9% (це встановлена українським законодавством нижня планка, яка дає підставу виробникові маркувати продукт як такий, що не містить ГМО). Втім, хоч лабораторія і бюджетна організація, мусить сама заробляти на себе, тож результати досліджень надає лише замовникові (зазвичай самому ж виробникові досліджуваного продукту чи тому, хто придбав імпортовану або вітчизняну продовольчу сировину) і не має права більше нікому розголошувати  цю комерційну таємницю. Виходить, що якась із протестованих лабораторією партій насіннєвого матеріалу, сировини чи продукту могла потрапити на поля або в торгівлю і з перевищенням 0,9-відсоткового вмісту ГМО, але без  відповідного маркування.

А яке взагалі ставлення працівників цієї державної установи до біотехнологій та їх продуктів? Заступник директора лабораторії з наукової роботи Вікторія Лоханська:

— Треба всім нам відходити від «страшилок», а жити реаліями. Бо, скажімо, хіба не стане благом для десятків мільйонів хворих на цукровий діабет у світі вже створювана методом генної інженерії рослина, один листочок якої достатньо буде з’їсти (замість робити собі укол) для забезпечення добової потреби людини в інсуліні?

Як науковець я не бачу практично різниці між традиційною і молекулярною селекцією. Скажімо, за допомогою першої хочуть вивести новий, більш морозостійкий, сорт яблуні. Для цього схрещують два генотипи — яблуньку, що росте в розсаднику, з дичкою. В результаті до культурного деревця переходять від дички крім гену морозостійкості ще й численні негативні, яких селекціонер упродовж тривалого часу поступово позбувається. Для цього йому потрібно не мало не багато — 10-15 років. А генна інженерія дозволяє набагато пришвидшити цей процес: біотехнолог акуратно переносить єдиний ген дички — відповідальний за морозостійкість — у ДНК яблуньки. Селекція на молекулярному рівні відкриває можливості міжвидового схрещування рослин і тварин, які класичній селекції просто не під силу. Можемо вставити ген не лише від однієї рослини в ДНК другої рослини того самого чи іншого виду, а й від тварини. Мабуть, якраз пересадка генів із живих організмів таких віддалених видів і викликає найбільше нерозуміння і неприйняття противниками біотехнологій. Але якщо жителі приморських місцевостей планети їдять молюски, то чому в багатьох із нас викликає острах генетично модифікований помідор з усіма збереженими позитивними його якостями, у геном якого для збільшення тривалості зберігання «вбудували» ген, вирізаний із ДНК молюска?

А ось що ми почули у відділі молекулярно-діагностичних досліджень лабораторії від кандидата біологічних наук Катерини Ситник:

— Людей лякають суто гіпотетичною ситуацією: а якщо хтось із біотехнологів пересадить – мимоволі чи й свідомо — в геном рослини або тварини не той ген і це потім негативно відіб’ється на здоров’ї землян, зашкодить самій генетичній природі людини? Вибухівку ж, як писала преса, дехто із терористів виготовляв на кухні у своїй квартирі. Як науковець запевню вас, що створити тишком-нишком новий ГМО одній чи двом особам, навіть фахово обізнаним з генною інженерією, аж ніяк не під силу. Над новими розробками в галузі біотехнологій працюють цілі групи вчених найвищої кваліфікації, для цього потрібні складне обладнання, величезні кошти. Генетична модифікація із заданими властивостями, що поліпшують її якості порівняно з вихідним продуктом, проходить контроль молекулярними методами в лабораторних умовах, трансгенний продукт ретельно випробовують на токсичність, алергенність і канцерогенність, себто чи споживання його не дасть якихось побічних негативних наслідків для людини.

Особисто я за патетичними твердженнями противників ГМ продуктів про шкоду від них для людей, їх потомства і нації загалом — якщо не нині, то, мовляв, у майбутньому, через кілька поколінь — не бачу нічого, крім загальних слів. Бо ці заяви не підкріплені конкретними, достовірними з наукового погляду фактами. Дехто зводить проблему безпечності харчових продуктів до наявності чи відсутності в них ГМО. Але причому тут трансгени, коли — бувають і такі прикрі випадки — дитина чи дорослий отруюється безалкогольним напоєм із синтетичним барвником або шоколадкою з «хімією». Втім, це не стосується отримуваного із сої лецитину, який додають до того ж шоколаду, а в світі нині вирощують переважно трансгенні сорти цієї культури. Веду до того, що поняття безпечності продукту слід пов’язувати не з наявністю ГМО, а з іншими його параметрами. Бо зашкодити споживачеві може і продукт з позначкою «Без ГМО», але із, скажімо, перевищеним терміном зберігання.

У ДП «Укрметртестстандарт» журналістам навели такі дані: створена тут три роки тому лабораторія молекулярно-генетичних досліджень протестувала торік понад 2000 зразків харчової продукції, ГМО виявили у 4% із них, а з 1300 зразків, досліджених у першому півріччі 2010-го, — у 8%. Начальник структурного підрозділу цього державного підприємства — Українського науково-методичного центру підтвердження відповідності та випробувань харчової продукції Володимир Семенович не належить до прихильників ГМО. Вважає, що після виникнення в 90-х роках минулого століття у світі генної інженерії необхідно було провести багаторічні дослідження щодо впливу на людину споживання продуктів, вироблених із рослин, генетику яких змінили молекулярними методами, й аж тоді давати їм «зелену вулицю». Він досить скептично ставиться до пришвидшеної селекції рослин методами генної інженерії. На думку В. Семеновича, «вставляти» гени одних організмів у ДНК інших — це шлях протиприродний, а тому й небажаний.

— Мені доводилось чути, — сказав начальник центру, — як представник «Монсанто» (схоже, що діяльність цієї американської фірми сидить у печінках не лише львів’янинові В. Павліву. — І. Г.) доводив, що трансгенні харчові продукти для людей і корми для тварин за своїми якостями кращі від звичайних. А я запропонував йому звернутися на ТБ і влаштувати реаліті-шоу для телеглядачів: упродовж кількох тижнів щурів в одній клітці мають годувати лише генетично модифікованими кукурудзою і соєю, а тваринок у другій клітці — звичайними. Тоді б усі й переконалися, в якій із кліток щурі краще виглядатимуть і почуватимуться… Та ж «Монсанто» недав но подала у МОЗ заявку та матеріали на реєстрацію генетично модифікованого сорту сої для внесення його до Державного реєстру ГМО в Україні, але ті матеріали їй повернули з зауваженнями, які ця іноземна фірма повинна врахувати при повторній подачі заявки. Вона мовби хотіла бути доброю на початок, адже до того загальнодержавного реєстру досі не внесено жодної трансгенної сільгоспкультури чи продукту. Виходить, що на сьогодні будь-які ГМ культури чи продукти — імпортовані або ж вітчизняного виробництва — в Україні перебувають поза законом. У той же час законодавчі акти вимагають від виробників обов’язкової ідентифікації — в спеціально оснащених лабораторіях — харчових продуктів та продовольчої сировини на наявність ГМО.

Дійсно, парадоксальну ситуацію спричинила суперечливість вітчизняного законодавства: на сьогодні в Україні ГМО ніби і нема й водночас вони ніби і є… Напис «Без ГМО» через надто загальне формулювання відповідної вимоги в законі можна вже прочитати і на пачці кухонної солі, пляшці «мінералки», оцту чи коньяку, які теж зараховують до харчових продуктів і які в будь-якому випадку не можуть їх містити. Бо що таке ГМО? Це власне рослинні білки, точніше трансгенні ДНК рослинного білка. А вони не можуть зберегтися, скажімо, в олії, отримуваній в результаті глибокої переробки ГМ рослинної сировини. Зате навряд чи комусь із нас доводилося бачити написане виробником на етикетці його товару, як того вимагає вітчизняний закон: «Продукт містить ГМО». Хоча насправді трансгенні сільгоспкультури і продукти в Україні є. За словами В. Семеновича, їхні фахівці виявляли посіви сої та кукурудзи ГМ сортів, вирощувати які надалі аграрним господарствам забороняли. Зрештою, виявляли вміст ГМО понад 0,9% навіть у продуктах з позначкою «Без ГМО».

— Після вступу України до СОТ, — каже начальник центру, розуміючи невідворотність реалій ХХI століття, —  діяти методом заборон щодо генної інженерії та її продуктів уже просто неможливо — це нічого не дасть. Як на мене, треба створити в державі один орган, який би координував усю роботу з ГМО. Вважаю, що закон, котрий прийняли 2007 р. в Україні для регулювання біотехнологічної діяльності, дуже слабкий і його належить серйозно змінити, взявши за взірець аналогічні закони країн ЄС.

Отож коли вимоги до виробника маркувати свій продукт на його трансгенність перестануть бути формальністю, а реально слугуватимуть достовірному інформуванню споживача, зможемо сповна вважати таку ідентифікацію товарів виявом демократії і поваги держави до тебе, шановний читачу, до твого права зробити в магазині усвідомлений вибір між продуктом з позначкою «Без ГМО» й аналогічним товаром з написом про наявність ГМО.

Хоча В. Семенович і дотримується думки, що біотехнології та їх продукти несуть певні ризики для людства, та наприкінці розмови з журналістами мимоволі обмовився: «Але на сьогодні однозначно не доведено як шкоду від ГМО, так і їх безпечність…». Що це, як не презумпція невинності для генетично модифікованих організмів, якщо відповідне поняття з юриспруденції екстраполювати на генну інженерію?

Заступник директора інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України Сергій ШУЛЬГА на запитання журналістів, чи сам він їсть ГМ продукти, зізнався, що любить соус із сої.

— Я б не хотів говорити ні добре, ні зле про ГМО, — почули ми від цього вченого. — Та все ж мусимо констатувати: американці, за приблизними підрахунками, з’їли вже десь 600 млн. тонн генетично модифікованих продуктів, жителі країн європейської спільноти — близько 250 млн., Росії — до 200 млн. тонн, України — десь на тому ж рівні. Тож принаймні несерйозно після цього робити вигляд, ніби ми залишимось таким собі «острівцем без ГМО» в умовах глобального наступу біотехнологій і за очевидного й зрозумілого прагнення України інтегруватися в європейську та світову спільноти. Хоч останніми роками робилися спроби поставити під державний контроль ввезення на нашу територію з-за кордону і виробництво в Україні трансгенних харчових продуктів чи вирощування таких сільгоспкультур, однак із законодавчого погляду проблему ГМО ще далеко не врегульовано. У цій справі, вважаю, не допустимі крайнощі: ні надмірна лібералізація, ні огульні заборони.

В Україні є ще немало противників ГМО. Вони стверджують про можливість віддалених небажаних наслідків від вживання ГМ продуктів: якщо, мовляв, це проявиться не на нас самих, то зашкодить здоров’ю і навіть може викликати генетичні зміни у представників наступних поколінь. Я ж переконаний, що таке неприйняття ГМО — то суто психологічний момент. Згадаймо, як колись наші предки зустрічали в штики нові для них культури — картоплю й помідори, вважаючи їх отруйними, не викликав у них довіри і незвичний привізний напій — кава. А сьогодні дехто так само лякає нас ГМ картоплею і помідорами. Як спеціаліст у галузі біотехнології й геноміки я хотів би заспокоїти тих, хто приймає на віру ті емоційні, але безпідставні застереження про небезпеку для людства трансгенних модифікацій: наука на сучасному етапі її розвитку не бачить підстав для таких висновків. Продукти з ГМО цілком безпечні для здоров’я. Що ж до маркування товарів на наявність ГМО, то воно безпечності цих продуктів для споживача не вирішує, а виконує суто інформативну роль.

Завідувача відділу цього інституту Бориса Сорочинського зустрів невдовзі після повернення з Києва в Івано-Франківську — тут у рамках програми «Біотехнології ХХI століття: міфи і реалії» провела круглий стіл Українська асоціація клітинних біологів та біотехнологів за підтримки Всеукраїнського центру прес-клубів «Україна-Форум». Гостями й цікавими співрозмовниками прикарпатських журналістів були і члени цієї асоціації вже згадуваний вище Микола Бойко та Наталія Літостанська, завідувач відділу Національного університету біоресурсів та природокористування, автор першого в Україні підручника з біотехнології Тетяна Новак.

А за вікном — уже друга хвиля біотехнологій…

Наостанок дещо дивний, але то тільки на перший погляд, висновок з усього тут сказаного: ГМО — не НЛО. Біотехнології та їх продукти — це не щось ефемерне і загадкове, яке якщо й доводилося колись бачити, то лише декому, а вже 15-річна реальність у житті світової цивілізації, матеріалізована у трансгенні, себто створені з наперед заданими корисними властивостями, сільгоспкультури та харчові продукти, корми для худоби. Отож в умовах світових інтеграційних та глобалізаційних процесів явно не в інтересах України встановлювати штучні бар’єри на шляху ГМ сільгоспкультур і харчових продуктів у нашу державу, гальмувати здійснення вітчизняними біотехнологами наукових досліджень та практичних розробок. Адже світова генна інженерія невпинно рухається вперед. На зміну першій хвилі біотехнологій (коли рослини переважно отримували стійкість до гербіцидів, захист від шкідників та бур’янів) уже прийшла друга — поліпшення споживчих якостей рослин. З’явився «золотий» рис (збагачений вітамінами), виведено, як її вже назвали, надкорисну моркву, що містить кальцію майже вдвоє більше порівняно зі звичайною. На черзі — олія, в якій буде змінено співвідношення жирних кислот, певна річ, на користь людині.

З погляду необоротності подальшого розвою біотехнологій на планеті емоційно-пристрасні суперечки навколо ГМО, які все ще тривають у нашій державі, нагадують дискусії вчорашнього дня. Ми, образно кажучи, варимось у власному соку. Ув’язнувши в тих дискусіях про ризики ГМО, чи не ризикуємо ми самі опинитися на маргінесі світової науки і практики в галузі генної інженерії і загалом цивілізаційного поступу?

Автор: Іван ГАВРИЛОВИЧ
При використанні матеріалів обов'язкове посилання на Коломия ВЕБ Портал

 

Tweet

архів розділу "Публіцистика та Аналіз"

2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1998 1997 1996 1995 1994 1993 1992 1991 1990 1989 1988 1987 1986 1985 1984 1983 1982 1981 1980 1979 1978 1977 1976 1975 1974 1973 1972 1971 1970 1969 1968 1967 1966 1965 1964 1963 1962 1961 1960 1959 1958 1957 1956 1955 1954 1953 1952 1951 1950 1949 1948 1947 1946 1945 1944 1943 1942 1941 1940 1939 1938 1937 1936 1935 1934 1933 1932 1931 1930 1929 1928 1927 1926 1925 1924 1923 1922 1921 1920 1919 1918 1917 1916 1915 1914 1913 1912 1911 1910 1909 1908 1907 1906 1905 1904 1903 1902 1901 1900 1899 1898 1897 1896 1895 1894 1893 1892 1891 1890 1889 1888 1887 1886 1885 1884 1883 1882 1881 1880 1879 1878 1877 1876 1875 1874 1873 1872 1871 1870 1869 1868 1867 1866 1865 1864 1863 1862 1861 1860 1859 1858 1857 1856 1855 1854 1853 1852 1851 1850 1849 1848 1847 1846 1845 1844 1843 1842 1841 1840 1839 1838 1837 1836 1835 1834 1833 1832 1831 1830 1829 1828 1827 1826 1825 1824 1823 1822 1821 1820 1819 1818 1817 1816 1815 1814 1813 1812 1811 1810 1809 1808 1807 1806 1805 1804 1803 1802 1801 1800 1799 1798 1797 1796 1795 1794 1793 1792 1791 1790 1789 1788 1787 1786 1785 1784 1783 1782 1781 1780 1779 1778 1777 1776 1775 1774 1773 1772 1771 1770 1769 1768 1767 1766 1765 1764 1763 1762 1761 1760 1759 1758 1757 1756 1755 1754 1753 1752 1751 1750 1749 1748 1747 1746 1745 1744 1743 1742 1741 1740 1739 1738 1737 1736 1735 1734 1733 1732 1731 1730 1729 1728 1727 1726 1725 1724 1723 1722 1721 1720 1719 1718 1717 1716 1715 1714 1713 1712 1711 1710 1709 1708 1707 1706 1705 1704 1703 1702 1701 1700 1699 1698 1697 1696 1695 1694 1693 1692 1691 1690 1689 1688 1687 1686 1685 1684 1683 1682 1681 1680 1679 1678 1677 1676 1675 1674 1673 1672 1671 1670 1669 1668 1667 1666 1665 1664 1663 1662 1661 1660 1659 1658 1657 1656 1655 1654 1653 1652 1651 1650 1649 1648 1647 1646 1645 1644 1643 1642 1641 1640 1639 1638 1637 1636 1635 1634 1633 1632 1631 1630 1629 1628 1627 1626 1625 1624 1623 1622 1621 1620 1619 1618 1617 1616 1615 1614 1613 1612 1611 1610 1609 1608 1607 1606 1605 1604 1603 1602 1601 1600 1599 1598 1597 1596 1595 1594 1593 1592 1591 1590 1589 1588 1587 1586 1585 1584 1583 1582 1581 1580 1579 1578 1577 1576 1575 1574 1573 1572 1571 1570 1569 1568 1567 1566 1565 1564 1563 1562 1561 1560 1559 1558 1557 1556 1555 1554 1553 1552 1551 1550 1549 1548 1547 1546 1545 1544 1543 1542 1541 1540 1539 1538 1537 1536 1535 1534 1533 1532 1531 1530 1529 1528 1527 1526 1525 1524 1523 1522 1521 1520 1519 1518 1517 1516 1515 1514 1513 1512 1511 1510 1509 1508 1507 1506 1505 1504 1503 1502 1501 1500 1499 1498 1497 1496 1495 1494 1493 1492 1491 1490 1489 1488 1487 1486 1485 1484 1483 1482 1481 1480 1479 1478 1477 1476 1475 1474 1473 1472 1471 1470 1469 1468 1467 1466 1465 1464 1463 1462 1461 1460 1459 1458 1457 1456 1455 1454 1453 1452 1451 1450 1449 1448 1447 1446 1445 1444 1443 1442 1441 1440 1439 1438 1437 1436 1435 1434 1433 1432 1431 1430 1429 1428 1427 1426 1425 1424 1423 1422 1421 1420 1419 1418 1417 1416 1415 1414 1413 1412 1411 1410 1409 1408 1407 1406 1405 1404 1403 1402 1401 1400 1399 1398 1397 1396 1395 1394 1393 1392 1391 1390 1389 1388 1387 1386 1385 1384 1383 1382 1381 1380 1379 1378 1377 1376 1375 1374 1373 1372 1371 1370 1369 1368 1367 1366 1365 1364 1363 1362 1361 1360 1359 1358 1357 1356 1355 1354 1353 1352 1351 1350 1349 1348 1347 1346 1345 1344 1343 1342 1341 1340 1339 1338 1337 1336 1335 1334 1333 1332 1331 1330 1329 1328 1327 1326 1325 1324 1323 1322 1321 1320 1319 1318 1317 1316 1315 1314 1313 1312 1311 1310 1309 1308 1307 1306 1305 1304 1303 1302 1301 1300 1299 1298 1297 1296 1295 1294 1293 1292 1291 1290 1289 1288 1287 1286 1285 1284 1283 1282 1281 1280 1279 1278 1277 1276 1275 1274 1273 1272 1271 1270 1269 1268 1267 1266 1265 1264 1263 1262 1261 1260 1259 1258 1257 1256 1255 1254 1253 1252 1251 1250 1249 1248 1247 1246 1245 1244 1243 1242 1241 1240 1239 1238 1237 1236 1235 1234 1233 1232 1231 1230 1229 1228 1227 1226 1225 1224 1223 1222 1221 1220 1219 1218 1217 1216 1215 1214 1213 1212 1211 1210 1209 1208 1207 1206 1205 1204 1203 1202 1201 1200 1199 1198 1197 1196 1195 1194 1193 1192 1191 1190 1189 1188 1187 1186 1185 1184 1183 1182 1181 1180 1179 1178 1177 1176 1175 1174 1173 1172 1171 1170 1169 1168 1167 1166 1165 1164 1163 1162 1161 1160 1159 1158 1157 1156 1155 1154 1153 1152 1151 1150 1149 1148 1147 1146 1145 1144 1143 1142 1141 1140 1139 1138 1137 1136 1135 1134 1133 1132 1131 1130 1129 1128 1127 1126 1125 1124 1123 1122 1121 1120 1119 1118 1117 1116 1115 1114 1113 1112 1111 1110 1109 1108 1107 1106 1105 1104 1103 1102 1101 1100 1099 1098 1097 1096 1095 1094 1093 1092 1091 1090 1089 1088 1087 1086 1085 1084 1083 1082 1081 1080 1079 1078 1077 1076 1075 1074 1073 1072 1071 1070 1069 1068 1067 1066 1065 1064 1063 1062 1061 1060 1059 1058 1057 1056 1055 1054 1053 1052 1051 1050 1049 1048 1047 1046 1045 1044 1043 1042 1041 1040 1039 1038 1037 1036 1035 1034 1033 1032 1031 1030 1029 1028 1027 1026 1025 1024 1023 1022 1021 1020 1019 1018 1017 1016 1015 1014 1013 1012 1011 1010 1009 1008 1007 1006 1005 1004 1003 1002 1001 1000 999 998 997 996 995 994 993 992 991 990 989 988 987 986 985 984 983 982 981 980 979 978 977 976 975 974 973 972 971 970 969 968 967 966 965 964 963 962 961 960 959 958 957 956 955 954 953 952 951 950 949 948 947 946 945 944 943 942 941 940 939 938 937 936 935 934 933 932 931 930 929 928 927 926 925 924 923 922 921 920 919 918 917 916 915 914 913 912 911 910 909 908 907 906 905 904 903 902 901 900 899 898 897 896 895 894 893 892 891 890 889 888 887 886 885 884 883 882 881 880 879 878 877 876 875 874 873 872 871 870 869 868 867 866 865 864 863 862 861 860 859 858 857 856 855 854 853 852 851 850 849 848 847 846 845 844 843 842 841 840 839 838 837 836 835 834 833 832 831 830 829 828 827 826 825 824 823 822 821 820 819 818 817 816 815 814 813 812 811 810 809 808 807 806 805 804 803 802 801 800 799 798 797 796 795 794 793 792 791 790 789 788 787 786 785 784 783 782 781 780 779 778 777 776 775 774 773 772 771 770 769 768 767 766 765 764 763 762 761 760 759 758 757 756 755 754 753 752 751 750 749 748 747 746 745 744 743 742 741 740 739 738 737 736 735 734 733 732 731 730 729 728 727 726 725 724 723 722 721 720 719 718 717 716 715 714 713 712 711 710 709 708 707 706 705 704 703 702 701 700 699 698 697 696 695 694 693 692 691 690 689 688 687 686 685 684 683 682 681 680 679 678 677 676 675 674 673 672 671 670 669 668 667 666 665 664 663 662 661 660 659 658 657 656 655 654 653 652 651 650 649 648 647 646 645 644 643 642 641 640 639 638 637 636 635 634 633 632 631 630 629 628 627 626 625 624 623 622 621 620 619 618 617 616 615 614 613 612 611 610 609 608 607 606 605 604 603 602 601 600 599 598 597 596 595 594 593 592 591 590 589 588 587 586 585 584 583 582 581 580 579 578 577 576 575 574 573 572 571 570 569 568 567 566 565 564 563 562 561 560 559 558 557 556 555 554 553 552 551 550 549 548 547 546 545 544 543 542 541 540 539 538 537 536 535 534 533 532 531 530 529 528 527 526 525 524 523 522 521 520 519 518 517 516 515 514 513 512 511 510 509 508 507 506 505 504 503 502 501 500 499 498 497 496 495 494 493 492 491 490 489 488 487 486 485 484 483 482 481 480 479 478 477 476 475 474 473 472 471 470 469 468 467 466 465 464 463 462 461 460 459 458 457 456 455 454 453 452 451 450 449 448 447 446 445 444 443 442 441 440 439 438 437 436 435 434 433 432 431 430 429 428 427 426 425 424 423 422 421 420 419 418 417 416 415 414 413 412 411 410 409 408 407 406 405 404 403 402 401 400 399 398 397 396 395 394 393 392 391 390 389 388 387 386 385 384 383 382 381 380 379 378 377 376 375 374 373 372 371 370 369 368 367 366 365 364 363 362 361 360 359 358 357 356 355 354 353 352 351 350 349 348 347 346 345 344 343 342 341 340 339 338 337 336 335 334 333 332 331 330 329 328 327 326 325 324 323 322 321 320 319 318 317 316 315 314 313 312 311 310 309 308 307 306 305 304 303 302 301 300 299 298 297 296 295 294 293 292 291 290 289 288 287 286 285 284 283 282 281 280 279 278 277 276 275 274 273 272 271 270 269 268 267 266 265 264 263 262 261 260 259 258 257 256 255 254 253 252 251 250 249 248 247 246 245 244 243 242 241 240 239 238 237 236 235 234 233 232 231 230 229 228 227 226 225 224 223 222 221 220 219 218 217 216 215 214 213 212 211 210 209 208 207 206 205 204 203 202 201 200 199 198 197 196 195 194 193 192 191 190 189 188 187 186 185 184 183 182 181 180 179 178 177 176 175 174 173 172 171 170 169 168 167 166 165 164 163 162 161 160 159 158 157 156 155 154 153 152 151 150 149 148 147 146 145 144 143 142 141 140 139 138 137 136 135 134 133 132 131 130 129 128 127 126 125 124 123 122 121 120 119 118 117 116 115 114 113 112 111 110 109 108 107 106 105 104 103 102 101 100 99 98 97 96 95 94 93 92 91 90 89 88 87 86 85 84 83 82 81 80 79 78 77 76 75 74 73 72 71 70 69 68 67 66 65 64 63 62 61 60 59 58 57 56 55 54 53 52 51 50 49 48 47 46 45 44 43 42 41 40 39 38 37 36 35 34 33 32 31 30 29 28 27 26 25 24 23 22 21 20 19 18 17 16 15 14 13 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1
2005

Як стати програмістом?
2015-12-23 04:30:13
Сьогодні все більше людей задумуються про те, як стати програмістом. Часто з цього приводу висловлюються радикально протилежні думки - хтось каже, що для цього потрібні роки глибокої технічної освіти та ще кілька років практики…

"Герой поневолі" в Коломиї
2015-11-16 01:05:30
За просвітницької ініціативи Культурологічного проекту “Коломия – наше місто” (адвокат Михайло Петрів), запрошує вас на презентацію графічного роману “Герой поневолі”, яка відбудеться за присутності авторів 18 листопада 2015 р. в місті Коломиї…

ЄC надумав серйозно ускладнити життя Facebook та Google через персональні дані
2015-10-06 11:59:44
6 жовтня Суд Європейського Союзу оголосить рішення у справі щодо захисту даних, що може означати початок важких часів для Facebook та інших інтернет-велетнів…

Небезпека виникнення пожеж
2015-10-02 03:02:14
З настанням похолодання значно зростає небезпека виникнення пожеж в житлових будинках. Це пояснюється, в першу чергу, збільшенням періоду експлуатації печей, електронагрівальних приладів, та необережного поводження з вогнем.

Про прощання з життям: у Данії існує служба, що виконує останні бажання невиліковних людей.
2015-10-02 01:45:07
У 2006-ому році в Данії, водій швидкої допомоги перевозив пацієнта з однієї лікарні до іншої. Пацієнт - смертельно хвора людина, що провела три місяці поспіль на лікарняному ліжку. Під час поїздки він дуже хотів побачити канал Влардінген востаннє. Він хотів трошки побути на сонці та вітру, відчути запах води, перш ніж знову повернутися до лікарні.

Уряд виділив 140 млн грн на "шерифів" в українських селах
2015-09-23 05:59:57
Уряд передбачив 140 млн грн на реформування служби дільничих міліціонерів у невеликих населених пунктах

Молодь витрачає на селфі 54 години на рік
2015-09-23 04:20:29
Згідно з дослідженням компанії Luster Premium White, мілленіали (покоління, що народилося в 90-х - початку 2000-х) витрачають на селфі у середньому 54 години на рік

У коломиї розташується гірсько-піхотна бригада
2015-09-23 02:50:02
22 вересня голова облдержадміністрації Олег Гончарук зустрівся з командиром новоутвореної 10-ї гірсько-піхотної бригади, Героєм України, підполковником Василем Зубаничем.

За скільки годин можна заробити на новий iPhone 6 в різних країнах світу (інфографіка)
2015-09-23 12:50:31
Швейцарський фінансовий холдинг опублікував рейтинг, в якому підраховано кількість годин, які доведеться пропрацювати середньостатистичним жителям різних міст для того, щоб дозволити собі iPhone 6 (16GB).

ООН оприлюднила шокуючий прогноз щодо біженців у Європі
2015-09-22 06:39:49
850 тисяч біженців приїдуть у ЄС впродовж наступних двох років. І це лише мінімальні розрахунки, які оприлюднили в ООН.

 
товари для дітей товари для відпочинку - Kapitan.ua

Новини та Події

усі публікації  


Новини партнерів