Чому з бандеролей і посилок зникають речі? Де і як шукати пропажу?
Користувачі послуг “Укрпошти” давно переконалися, що гроші у листах пересилати не варто, адже вони мають здатність безслідно зникати з конвертів. І взагалі, не варто ризикувати з будь-якими коштовними речами, якщо ви хочете, щоб вони гарантовано потрапили до адресата. Та якщо з посилок зникають, скажімо, дитячі іграшки, то інакше, ніж клінічною, ситуацію вже не назвеш.
Сьогодні найчастіше клієнти «Укрпошти» скаржаться на крадіжки речей, які пересилаються з-за кордону. При цьому поштові працівники наполягають, що за зниклі речі не відповідають. То де шукати пропажу?
Іграшковий маніяк
Івано-франківець Іван П’ятничко розповідає, що тричі з бандеролі, яку йому пересилали з-за кордону, зникали м’які іграшки. При тому був вказаний перелік речей і вага кожної речі. «Таке враження, що на пошті оселився іграшковий маніяк, - обурюється франківець. - Уявіть собі маленьку дитину, якій ви розповіли, що до неї скоро прибуде в бандеролі від добрих людей маленька м’яка вівця, яка буде з нею розмовляти. А в один «прекрасний» момент іграшки ви не знаходите. Як заспокоїти дитину? Яку вигадати історію цього разу?». За словами пана Івана, серед працівників поштового зв’язку важко знайти винних. Вони, незважаючи на пошкоджену на упаковці оригінальну стрічку пошти відправника (DHL), заклеєну зверху скотчем, пояснили: “А ми взагалі не несемо відповідальності за збереження вмісту бандеролі, якщо вона не є «заказною».
Послугами поштового зв’язку Іван П’ятничко користується досить часто. «Переписуємось із друзями з Німеччини та США. Те, що зникають листи, нас вже навіть не дивує (статистика - 1 із 5-ти). Знаючи «сумлінність» нашої пошти, стараємось відмовляти друзів від пересилки бандеролей. Але з появою у нашій сім’ї дітей друзі відправляють якісь невеличкі подарунки - зазвичай маленьку іграшку та солодощі для дитини”, - розповідає він.
Ще один приклад наводить пан Василь (респондент просив не називати його прізвища): у нього безслідно зникла посилка, яку переслали родичі з Канади. «Дружина намагалась щось з’ясувати, але безрезультатно. Звернулась у місцеве поштове відділення. Там сказали, що посилка не приходила, порекомендували телефонувати в Київ. У столиці не дуже охоче спілкувалися, повідомили, що така посилка в Україну не надходила. У Канаді переконали, що посилка перетнула кордон - шукайте в Україні. Оскільки нічого надто цінного там не було, ми не продовжили пошуків”.
Хто шукає - той знайде?
Начальник відділення поштового зв’язку №18 Івано-Франківської дирекції УДППЗ “Укрпошта” Любов Василик пояснює, що зараз можна відстежувати, де застрягла посилка, завдяки поштовій пошуковій системі. Нею може скористатися кожен, у кого є доступ до Інтернету. “На посилці є тринадцятизначний штрих-код. За допомогою пошукової системи можна визначити, чи посилка, наприклад, в Івано-Франківську, чи ще в Києві”. Для цього необхідно увійти за адресою http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/search_post. Після того у віконечку “Пошук” увести буквено-цифровий номер (штрихкодовий ідентифікатор) поштового відправлення, який зазначено на розрахунковому документі (касовому чеку, розрахунковій квитанції тощо) та натиснути клавішу «Enter».
За її словами, люди вже давно не зверталися зі скаргами щодо зникнення посилок. Проте є інші скарги. Буває, що посилка з-за кордону довго йде. І люди обурюються: мовляв, чому ще не дійшла? «Для того, щоб посилки швидше приходили, можна скористатися послугою авіа-відправлення, це набагато швидше, ніж пароплавом. Можливо, деякі оператори забувають людей попередити, що існує така послуга».
Як розповідає начальник поштового відділення, всі посилки спершу надходять у Центр оброблення та перевезення пошти (ЦОП), там їх переважують і звідти розподіляють на поштові відділення. Тому що, як вона стверджує, пошкоджені посилки приходять вкрай рідко. Крім того, кожна посилка при видачі клієнту на пошті знову переважується. А, за бажанням, і відкривається. “Якщо посилка надійшла у пошкодженому вигляді, ми переважуємо. Якщо вага не сходиться, пишемо акт і направляємо його в ЦОП”.
Міжнародні посилки можуть перевірятися на митниці. Митні посилки приходять не тільки з Києва, а й зі Львова, Одеси, Чопа. “Якщо посилка була на митному контролі, то видно, що її відкривали і перевіряли. Митниця може накласти мито. Тому є дуже багато скарг, що люди не хочуть платити мито. Тоді ми відсилаємо посилки знову на митницю, вони можуть переглянути своє рішення”, - каже Любов Василик.
За якими критеріями на митниці оподатковується товар, вона не знає. Але за законодавством, закордонні посилки звільняються від оподаткування, якщо їх вартість не перевищує 200 євро, а загальна вага не більше 50 кг.
Також, за словами Любові Василик, чимало проблем виникає із товарами, які люди замовляють за каталогом у закордонних фірм. «У посилці вкладення одне, а перелік товарів в документах зовсім інший. Людина відкриває посилку, а там зовсім не те, що вона замовляла. В такому разі ми посилку відправляємо назад, а фірма клієнту відшкодовує кошти», - запевняє працівник пошти.
Втім, навіть якщо тепер можна відстежувати, де затрималась посилка, через Інтернет, то в якому саме місці зникають речі з посилок, з’ясувати важко. Митниця, ЦОП, поштове відділення? В будь-якому разі не варто соромитися одразу відкривати посилку. Адже доки ви її не винесли з поштового відділення, саме поштова адміністрація відповідає за втрату, крадіжку або пошкодження посилок.
Нема гарантії
“Якщо люди до мене звертаються, я обов’язково знаходжу будь-яке поштове відправлення, якщо воно зазначене як рекомендоване чи цінне. Єдине, кінцеву доставку чого не можуть відстежити працівники пошти, - це прості листи”, - зізнається Любов Василик.
Мешканці багатьох будинків скаржаться, що кореспонденція губиться через несправні абонентські скриньки. Але пошта за них відповідальності не несе. За законом України «Про поштовий зв’язок», «придбання, встановлення і утримання в належному стані абонентських поштових скриньок здійснюється власниками житлових та адміністративних будинків». Тож якщо ваша скринька виявилася несправною, потрібно звернутися до власників будинків, наприклад ЖЕО, з письмовою вимогою полагодити або замінити її на нову. Краще, якщо всі мешканці будинку чи під’їзду напишуть заяву з вимогою скласти акт про стан поштових скриньок.
Нарікають люди і на листонош. До прикладу, в. о. завідувача відділу комплектування та наукової обробки видань Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Іван Пелипишак каже, що через день до університету помилково приходять листи іншим адресатам. Серед них і листи до Господарського суду Івано-Франківської області. Також саме в його відділ приносять рекомендовані листи, адресовані на різні кафедри. «Я їх віддаю в канцелярію, а там їх розподіляють на кафедри».
Отож, після того, як листоноша передає в університет рекомендований лист, він переходить не через одні руки. Крім того, в університеті поштарі залишають листи для студентів, аспірантів та викладачів, які проживають у гуртожитках. Вони можуть лежати декілька місяців. “У мої обов’язки не входить відносити пошту у гуртожитки. Листоноша має їх розносити. Якщо на будинку є номер, до нього повинна приходити пошта”, - розмірковує працівник. На підтвердження своїх слів працівник університету показує на полицях стоси кореспонденції, серед якої навіть одна бандероль.
Поштові працівники для надійності доставки радять частіше користуватися рекомендованою кореспонденцією. Що в людей, які скаржаться на неякісні послуги вітчизняної пошти, викликає лише обурення: «У Німеччині звичайною (а не рекомендованою) поштою відправляють ключі від квартир, документи та інші набагато цінніші речі, і ніхто не бере під сумніви репутацію «Дойче Пост».
Автор: Марія ГАВРИЛЮК