За прогнозами науковців, в Україні можна видобувати до 8 млрд куб.м природного газу на рік

Видобуток «нетрадиційних» видів газу може не лише вплинути на українсько-російські енергетичні відносини, а й змінити структуру світового ринку енергоносіїв, переконані експерти. Підвищення ціни на газ для населення пожвавило дискусії щодо видобутку сланцевого газу в Україні, який міг би стати альтернативою дорогому російському паливу.

За прогнозами науковців, в Україні можна видобувати до 8 мільярдів кубічних метрів природного газу на рік. Значну частину цього об’єму може становити «нетрадиційний газ».

За приблизними підрахунками, запаси лише сланцевого газу в Україні сягають від 2 до 30 трильйонів кубометрів. У сусідній Польщі підтвердили наявність всього 1,3 трильйона кубометрів запасів газу у сланцевих породах і вже розпочали освоєння родовищ. А початок видобутку у промислових масштабах прогнозують десь за 9-10 років.

«Україна через 5-7 років могла б позбутися залежності від зовнішнього споживання газу і стати самодостатньою. А в перспективі – за 10 років почати експортувати енергоносії», – прогнозує Олександр Тодійчук, президент Київського міжнародного енергетичного клубу.

Видобутку альтернативного газу заважає «російське лобі»

Не всі експерти налаштовані так оптимістично. Колишній уповноважений екс-президента України Віктора Ющенка з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський переконаний: «Ніколи сланцевий газ не замінить традиційний газ із вертикальних свердловин. Класичний газ завжди буде рентабельнішим».

Це пов’язано не лише з тим, що видобуток газу зі сланців більш капіталомісткий процес. Лише одна свердловина обходиться у майже сім мільйонів доларів, а таких свердловин лише для розвідки родовищ потрібно тисячі.

Богдан Соколовський наголошує, що у світі вже існує потужне лобі «традиційного» газу – «Газпром».

Українські закони проти інвесторів?

На сучасному етапі Україна не має фінансових можливостей, щоб самостійно реалізувати проекти з видобутку «альтернативного» газу. Хоч українські газовидобувні технології і використовуються за кордоном, але технічна база українських підприємств надто слабка, щоб самостійно братися за реалізацію масштабних розробок, розповідає Олександр П’ятничко, виконувач обов’язків директора Інституту газу НАНУ.

Потенційні інвестори скаржаться на поганий інвестиційний клімат, зокрема законодавство, що унеможливлює отримання прибутків, та відсутність підтримки з боку уряду.

Олексій Татаренко, менеджер зі зв’язків із громадськістю компанії Shell Ukraine, пояснює, що інвестори потребують надання великих територій для пошуку так званих sweet spots (найкраще пристосованих для видобутку місць). Але українське законодавство значно обмежує площу ділянки для проведення геологічних розробок. Крім того, термін користування надрами також обмежений. Видобувати газ одній компанії можна лише 20 років, а для отримання реальних прибутків, як стверджують фахівці, потрібно близько 30 років.

Ціна на газ знизиться – експерти

На думку Олександра Тодійчука, зараз Україна стала заручником газових домовленостей із Росією. Якщо до початку кризи були актуальними довгострокові газові контракти, то зараз більшість країн намагаються переглянути умови газових домовленостей.

«Важливою складовою ціни на газ була «плата за страх». Дуже швидко розвивалися економіки. Всі боялися, що комусь не вистачатиме енергоносіїв і платили за «ф’ючерсними» контрактами», – пояснює експерт.

За даними науковців, світові запаси сланцевого газу становлять близько 450-500 трильйонів кубічних метрів. Хоча для промислового видобутку доступні максимально лише 10-15 відсотків, але і цього достатньо, щоб реально впливати на світовий газовий ринок.

Завдяки розвитку технологій у США вдалося знизити собівартість видобутку сланцевого газу із 200-300 доларів до 80-90 доларів за тисячу кубометрів. Після цього ціна на спотовому ринку впала у 2-3 рази. У Польщі геологічні умови для видобутку сланцевого газу гірші, ніж у США, тому польські геологи передбачають, що собівартість газу в них сягатиме 150 доларів, а це не перевищує порогу рентабельності.