Як українські медики діагностують те, чого не існує

Як українські медики діагностують те, чого не існує

- Що у нас тут? Тааааааак, дисбактеріоз…, - не відриваючи очей від результатів аналізів, лікар інфекційного дитячого відділення починає одразу щось писати на клаптику паперу.

- І що ж тепер?.. - розгублено запитує Наталя.

Два дні тому вона потрапила разом зі своєю восьмимісячною донькою до лікарні з ознаками важкого отруєння.

- Лікуватися і ще раз лікуватися. Та ви так не хвилюйтесь, все не так страшно, - побачивши розпач молодої мами, обнадіює лікар. - Дієта та правильне лікування - ось що вам зараз найперше потрібно. А мікрофлору ми потім відновимо!

- Як же так? В лікарні нам ще довго лежати? - не втримуючи сліз, Наталя закидає лікаря запитаннями.

- Давайте ви краще все купите, а потім ми з вами спокійно сядемо та обговоримо, - розсудливий лікар не піддається атаці і простягає клаптик паперу. На ньому список з п’яти позицій.

За хвилину перелякана мама вже в аптеці простягає папірець фармацевту.

Та мовчки зникає за шафами з ліками. За мить вже біля каси складає все назбиране до пакунка.

- Немає тільки «Піобактеріофагу»…,- тут же вдивляється в монітор і додає: - Зараз його і на складі немає. Але ми можемо для вас замовити. Привезуть післязавтра.

- Може, в іншій аптеці є? Ви не знаєте? Нам терміново потрібно.

- Це досить специфічні ліки, їх так просто не знайти. Ви, звичайно, можете обдзвонити інші аптеки. Та навряд чи щось знайдете, - не даючи шансу оговтатися, перепитує: - То що, будемо замовляти?

Наталі нічого іншого не залишається, як погодитися.

- Але ви знаєте, що «Піобактеріофаг» дуже дорогий. Вам його потрібно гривень так на сімсот, - фармацевт щось намагається пояснити прямо на рецепті.

Наталя тільки мовчки киває.

З-поміж двох десятків опитаних «Свідомо» знайомих батьків лише одна родина не потрапляла в таку ситуацію. Дітям усіх інших хоч раз, але обов’язково діагностували дисбактеріоз.

«Вам треба негайно зупинитися і задуматися! Ви ж не на дитину скаржитеся, а на аналізи! І не хвороби лікуєте, а покращуєте аналізи. І не проблеми дитини намагаєтесь вирішити, а проблеми лаборантів! У вазі дитина додає, розвивається нормально, «діатезик», схоже, хвилює вас, а не дитину! Слова «дисбактеріоз» за межами СНД не знають взагалі», - коментує лист однієї з таких мам лікар Євген Комаровський, який став дуже популярним після минулорічної паніки навколо епідемії свинячого грипу.



Він запевняє, що хвороби під назвою дисбактеріоз не існує. Відповідно, лікувати його - дурниця.

«Свідомо» взялося перевіряти. Знайти слово «дисбактеріоз» у спеціалізованій медичній літературі за межами СНД виявилося недосяжним завданням. Ані в Європі, ані в США медикам невідомі як сам діагноз «дисбактеріоз», так і термін «аналіз калу на дисбактеріоз».

Відповідно і жодних наукових досліджень з цього питання не проводиться. Дослідження ведуться виключно про те, які зміни мікрофлори бувають і до чого вони призводять.

Відсутній такий діагноз і в ухваленій Всесвітньою організацією охорони здоров’я міжнародній класифікації хвороб. До речі, нею офіційно керується і наше Міністерство охорони здоров’я.

Але дисбактеріоз залишається чи не найпопулярнішим діагнозом в Україні. А про нього самого пишуть у підручниках та читають лекції студентам-медикам.

Ми поцікавилися про причини цього явища в авторитетних гастроентерологів та інфекціоністів.

По-перше, як виявилося, це дуже легкий шлях. У дитини щось болить, батьки йдуть до лікаря, той призначає аналізи і практично стовідсотково ставить діагноз «дисбактеріоз».

«У нас усі хвороби, які пов’язані не тільки з кишечником, але і з носом та п’яткою називаються дисбактеріозом», - жартує Федір Лапій, який багато років лікує дітей і викладає на кафедрі дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти імені Шупика.

По-друге, тим лікарям, які дивляться на пацієнта як на гаманець, вигідно діагностувати дисбактеріоз. Терапія, що призначається, - складна і тривала. А самі ліки не нашкодять, але й ефект перевірити не можна.

«Коли тривале лікування, то невідомо, що саме допомогло одужати. Час йде, дитина виростає, і проблема сама собою зникає. Постійно можна пити різні капсули та закваски. Ніхто не заперечує користь кисломолочних продуктів. Їх самі по собі потрібно споживати щодня, а не лікувати дисбактеріоз», - пояснює Лапій.

По-третє, лікарі, особливо молоді, перестраховуються - лікують від усього підряд. Призначають по 10-15 препаратів та відправляють на додаткові аналізи.

«Приходять до мене на перший рік навчання інтерни-педіатри, більшість з яких потім стають нашими дільничними. Я їм одразу кажу: єдине, до чого ви можете докотитися, - це ставити діагноз «дисбактеріоз». Причому він стане для вас найпопулярнішим. Вони мені: хі-хі-хі та ха-ха-ха. За рік, після того як вони вже попрацюють, питаюсь: ну що - дисбактеріозу у нас багато? А вони тільки очі опускають».

Що буде, якщо не слухатися таких лікарів?

«Сьогоднішній рівень знань дозволяє сказати, що ніякі порушення дієти і вживання антибіотиків не призводять до порушення та здвигів мікрофлори, які можна діагностувати за аналізом калу, а тим паче не потребують лікування 20-ма препаратами», - каже директор Українського науково-дослідного центру Інституту харчування Олег Швець. Він є головним позаштатним дієтологом МОЗу.

«Наш кишечник - орган, який активно заселений бактеріями. Це, знаєте, як «зоопарк з дуже різноманітним видовим розмаїттям», - пояснює експерт номер один.

В нашому кишечнику завжди є і кишкові палички, і кисломолочні бактерії, і біфідумбактерії, і ще пара десятків інших менш відомих, але не менше потрібних мікроорганізмів. Їхня комбінація і називається мікрофлорою. Ця мікрофлора виконує десятки важливих функцій. Як-от синтезує вітаміни, підвищує активність кишкових ферментів. І, звичайно, підтримує імунну систему, 70% якої формується саме у шлунку.

Ці зміни мікрофлори деякі лікарі і називають «дисбактеріоз». Але вони можуть бути від віку, їжі, води, від нашого самопочуття. Змінюватися мікрофлора може навіть від пори року.

Які ж ліки приймати? Жодних! «Якщо немає такого діагнозу - то, відповідно, і лікування не потрібне», - насамкінець додає головний позаштатний дієтолог МОЗу.

Хвилюватися треба лише якщо є інші ознаки хвороби - втрата ваги, хронічний пронос, відставання дитини у розвитку. Тоді - це привід йти до лікаря. Але знову-таки - не до аптеки, а до хорошого діагноста.

«Причиною дисбактеріозу можуть бути отруєння, прийом антибіотиків, неякісна їжа, загальне зниження імунітету», - пояснює головний гастроентеролог Міністерства охорони здоров’я Наталія Харченко. Вона теж підкреслила: дисбактеріоз - це не хвороба, а симптом.

- Лікарю, що нам робити? У нас дисбактеріоз…, - таке лікар Лапій практично щодня чує від переляканих батьків.

- І як він у вас проявляється?

- Ви що, не розумієте: у нас дисбактеріоз!

- То чим він вам жити заважає?

- Ну… Ми ж аналізи здали. Ось… Якісь кишкові палички виявили.

- А дитина взагалі нормально себе почуває?

- Та нормально… Бігає, грається.

- А знаєте, чому у моїх дітей немає дисбактеріозу? - у свою чергу запитує лікар стурбованих батьків.

- Ви правильно харчуєтесь, якісь ліки приймаєте?…

- Ні. Просто жодного разу аналізи не здавали.

Автор: Марія ЗЕМЛЯНСЬКА, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Галицького кореспондента»