М.Верницький: Україна є країною, яка виробляє набагато більше зерна, ніж споживає

Аномальна і тривала літня спека, коли температура кілька тижнів тримається вище 40 градусів за Цельсієм, практично поставила хрест на російському експорті зерна, і хоча російські чиновники поки що заявляють, що Росія не потребуватиме імпорту зерна, у майже 20 регіонах цієї країни оголошено надзвичайний стан через втрату понад половини врожаю зернових у цих регіонах.

В Україні цього літа також спостерігається тривала спека. Але наразі як урядовці, так і експерти та учасники ринку говорять лише про невелике скорочення прогнозів загальних обсягів врожаю зернових, особливо харчового зерна.

Росія в лещатах посухи

Статистика втрат російського сільського господарства через спеку змінюється щодня, але на сьогодні загинула майже п’ята частина посівів, і в 17 регіонах оголошено надзвичайний режим через посуху. Наприклад, в одному із “хлібних” регіонів Росії, на Ставропіллі, із 43 тисяч гектарів уже втрачено врожай на площі у понад 10 тисяч гектарів.

Учасники ринку очікують недобір зерна на рівні 22 мільйони тонн у порівнянні із минулим роком. Проте поки що йдеться лише про скорочення російського зернового експорту, і можливо, взагалі про його відсутність цього року.

Російський прем’єр Володимир Путін під час засідання уряду уточнив, що наслідки посухи не мають відбитися на внутрішньому ринку: “Перш за все, нам потрібно забезпечити економічну стійкість підприємств агропромислового сектору, аби через складні погодні умови вони не збанкрутіли і не потрапили у боргову яму. Ситуація є складною, але при цьому я хочу підкреслити, що у нас є серйозний запас міцності. У нас є достатньо зерна, аби забезпечити внутрішні потреби. Питання тільки в обсягах експортного потенціалу.”

Крім того, очікуючи, що неврожай призведе до збитків сільгоспвиробників, російський уряд уже оголосив, що для них буде передбачено бюджетне перекредитування.

Загалом у Росії сподіваються, що державні запаси, зроблені у надзвичайно врожайному минулому році, дозволять втримати ціни на зерно на внутрішньому ринку, а зростання цін на зовнішньому ринку, на відміну від торішньої ситуації, дозволить тим господарствам, яким вдалося зберегти врожай, отримати непогані прибутки.

Україні легше…

В Україні ж іще навесні очікували врожай зернових, не гірший від минулого року на рівні у 45-48 мільйонів тонн. Поки що, як твердить віце-прем’єр з питань аграрної політики Віктор Слаута, несприятливі погодні умови - спека та зливи - можуть призвести до скорочення врожаю до 42 мільйонів тонн.

Але, каже урядовець, це також можна назвати непоганим врожаєм, і такого лиха, як у Росії, в Україні поки що не очікують: “У Росії не сформувалися навіть колоски. Там, як кажуть на селі, згоріло все, не народжуючись. У нас такої ситуації не буде. І зараз, як нам кажуть синоптики, у нас буде два-три тижні “просвєту”, і ми, як нам кажуть із регіонів, зберемо цю групу ранніх колосових. Тому такої тривоги немає. Регіони, де вже почалися жнива, подали нам прогнози, що десь 42 мільйони тонн у доробленому зерні в Україні буде. Це дуже достойний врожай, який задовольняє всі потреби: і експортний потенціал буде збережено, і тваринництво, і спиртова галузь, і хлібовипечення. Тобто тут Україна спрацює нормально.”

Водночас, за урядовими оцінками, загальне скорочення врожаю призведе і до певного скорочення експорту. Міністр аграрної політики Микола Присяжнюк каже, що цього року український експорт зерна також скоротиться до 16 мільйонів тонн, тоді як за минулий маркетинговий рік поставки українського збіжжя на світові ринки склали майже 21 мільйон тонн, тобто скорочення експорту може перевищити 20%.

Крім того, як додають експерти, вже зараз напевне можна сказати і про погіршення якості цьогорічного врожаю, тобто, скорочення обсягів продовольчого зерна і збільшення частки фуражного.

Експерт консалтингової компанії “Агроперспектива” Лариса Гук: “Якщо Росія дуже сильно потерпає від посухи, то у нас, крім фактору високих температур, є ще фактор дощів. На півдні у низці регіонів дуже довго просто не могли вийти в поле. І хоча врожай вже вимагав збирання, то комбайни фізично не могли заїхати на поля. Зважаючи на цей чинник нашого неоптимального технічного парку, то завжди розраховували десь на 20% втрат. А цього року лунають заяви і від науковців, і від самих виробників, що втрати будуть на рівні 30-40%. В цьому є найбільша проблема. Наразі панікувати начебто зарано. Але змінитися можуть обсяги продажу зерна на зовнішні ринки і структура експорту, бо замість пшениці будуть, напевне, більше експортувати кукурудзи, якщо погодні умови на час її збирання будуть нормальними.”

Хліб: дорожче чи дешевше?

Як каже директор консалтингової компанії “ПроАгро” Микола Верницький, багато що залежатиме від того, скільки ще протримається спека. Пан Верницький також каже, що теоретично зменшення експорту зернових із Росії могло б дати Україні можливість експортувати більше свого зерна, якщо його вдасться зібрати. Водночас експерт вважає, що зростання попиту на зерно на світових ринках через неврожай та посуху навряд чи призведе до суттєвого зростання цін на харчі в Україні, передусім, хліб та продукцію тваринництва.

Тут, за його словами, будуть діяти інші фактори: “Україна є країною, яка виробляє набагато більше зерна, ніж споживає. Ми десь у півтора рази більше експортуємо, ніж споживаємо самі. Тому ціни на нашому внутрішньому ринку досить залежать від світових цін. Зараз ціни на світових ринках нижчі, ніж у минулому сезоні, тому, здається, є певні фактори для зниження цін і на внутрішньому ринку. Але завдяки цій погоді ми будемо мати скорочення виробництва якісної продовольчої пшениці і збільшення частки фуражної пшениці. Безумовно, певним чином це може призвести до підвищення цін на ті харчові продукти, які виробляються із зерна. Проте знову ж таки, у ціні хліба ціна на зерно складає лише третину, а все решта - це інфляція, зарплата, енергоносії, які дорожчають набагато швидше. Тобто, аби змінилися ціни на хліб, треба досить суттєве підвищення цін на зерно, якого поки що не передбачається.”

Оглядачі також зауважують, що певним чином ситуація на ринку зерна залежатиме від таких суто українських факторів, як небажання уряду повертати ПДВ експортерам, через що ті намагаються закласти невідшкодований податок у ціну зерна, а також наближення чергових виборів, перед якими влада, очевидно, регулюватиме ціни на хліб, принаймні так званих “соціальних” сортів.

Минулого року в Україні було зібрано 46 мільйонів тонн зерна, що стало другим рекордним врожаєм за часи незалежності після того, як 2008 року було зібрано понад 53 мільйони тонн зерна.