Європейський суд зобов’язав Україну виплатити мешканцеві міста Калуша 10 тисяч євро

Європейський суд із прав людини зобов’язав Україну виплатити мешканцеві міста Калуша 10 тисяч євро компенсації за жорстоке поводження з ним під час затримання міліцією.

За тортури в міліцейських відділках, яких сім років тому зазнав мешканець Калуша Олексій Захаркін, Українська держава повинна заплатити жертві катувань десять тисяч євро компенсації. Таку інформацію оприлюднила мати позивача до Європейського суду Ольга Захаркіна. Жінка повідомила через засоби масової інформації, що дотепер немає остаточного рішення українських судів щодо працівників міліції, яких звинувачують у катуванні її сина. Однак, за її словами, Європейський суд у Страсбурзі уже визнав, що українські правоохоронці порушили кілька статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, серед яких - незаконне затримання калушанина, нелюдське поводження з ним та катування.

Інцидент з Олексієм Захаркіним стався в травні 2003 року. Його затримали оперативники карного розшуку Івано-Франківського міськвідділу міліції. Спершу 24-річного парубка звинуватили у зберіганні наркотиків (за словами Захаркіна, згорток з марихуаною йому підклали в кишеню штанів самі ж міліціонери), а потім - у квартирних крадіжках. В автомобілі затриманого знайшли розвідний ключ, ліхтарик і одну рукавицю - таких доказів “злодійства” для початку видавалося досить. Далі працівники міліції, за твердженням Олексія Захаркіна, визнання з нього почали вибивати.

У позовній заяві до Європейського суду Захаркін стверджував, що його катували впродовж тижня: били 1,5-літровою наповненою водою пластиковою пляшкою по голові, одягали на голову протигаз, заповнений якоюсь рідиною, підвішували на лом, натискали руками на грудну клітку в ділянці серця, щоб викликати аритмію. Рідним про затримання Олексія не повідомили, адвоката до нього не допускали. Врешті-решт мати затриманого надіслала телеграми на ім’я генпрокурора, міністра внутрішніх справ та уповноваженої Верховної Ради з прав людини, якими скаржилася на те, що не може встановити місцезнаходження затриманого міліцією сина.

“Уперше адвокату дозволили зустрітися з Олексієм на шостий день після його затримання, - розповідала Ольга Захаркіна. - Сина від мене й адвоката просто ховали, перевозячи машинами з одного міліцейського відділу до іншого. Коли Олексія привезли у Калуш, він зрозумів, що йому “світять” чергові три доби катувань. Тому попросився в туалет у Калуському міськрайвідділі міліції і пошкодив собі вени: голкою розколупав шкіру на лівому передпліччі, а вену перекусив”.

Ольга Захаркіна стверджує, що після того, як на дії працівників міліції посипалися скарги, правоохоронці почали чинити тиск на Олексія. Це, буцімто, спонукало молодого чоловіка п’ять років тому виїхати за кордон, де він і перебуває до сьогоднішнього дня.

На той час Олексій Захаркін уже звернувся з позовом на державу Україна до Європейського суду за сприяння адвокатів Харківської правозахисної групи. Незважаючи на те, що в Україні справа Захаркіна ще не пройшла всіх судових інстанцій, у березні 2005 року Євросуд прийняв її до розгляду. І ось тепер, як стверджує Ольга Захаркіна, Європейський суд виніс свій вердикт.

Наразі незрозуміло, в який спосіб Українська держава буде виконувати рішення Європейського суду щодо Олексія Захаркіна, який перебуває поза межами України. Але, за словами матері позивача, для позивачів важливим є не отримання матеріальних відшкодувань, а встановлення справедливості.

Пряма мова

Володимир Ковальчук, представник урядового уповноваженого у справах Євросуду в Івано-Франківській області, перший заступник начальника обласного управління юстиції: “На сьогодні у нас є тільки інформація в інтернет-виданнях щодо винесення рішення Європейським судом у справі “Захаркін проти України”. Офіційно до секретаріату урядового уповноваженого у справах Євросуду такого рішення не надходило. Треба зауважити, що рішення Європейського суду набуває статусу остаточного через три місяці з дня винесення за умови, що сторони не звернулися з клопотанням про перегляд рішення Великою палатою суду. Зазвичай, представники держави користуються можливістю опротестувати рішення Євросуду. Якщо ж держава погоджується з вердиктом Європейського суду, то впродовж трьох місяців із дня набуття цим рішенням статусу остаточного зобов’язана відшкодувати заявнику моральну та матеріальну шкоду та судові витрати. На Івано-Франківщині вже були випадки таких відшкодувань. Зокрема, засуджені до довічного ув’язнення Кузнєцов та Полторацький, які відбувають покарання за убивство сім’ї глухонімих, за порушення умов утримання отримали по дві тисячі євро компенсації та тисячі євро відшкодування судових витрат. Звернутися із заявою про порушення прав людини до Євросуду має можливість кожен громадянин України, однак пройти до кінця усю юридичну процедуру, яка може тривати 5-6 років, вдається здебільшого тим, хто заручився в Україні підтримкою спеціалізованих правозахисних організацій”.

Довідка: Як правильно скаржитися до Євросуду?

Офіційними мовами Європейського суду є англійська та французька. Суд приймає лише ті заяви, які надіслані звичайною поштою, а не електронною або факсом. Листи і документи, які надсилаються до Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані. У заяві слід навести стислий виклад фактів та суть скарги, зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які були порушені; назвати національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися; навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень. Усю кореспонденцію стосовно скарги необхідно надсилати за адресою:
The Registrar
European Court of Human Rights
Council of Europe
F-67075 STRASBOURG CEDEX
FRANCE - ФРАНЦІЯ.

Детальніше - на офіційному Інтернет-сайті Європейського суду з прав людини