Що таке Таїнство Євхаристії?

Що таке Таїнство Євхаристії? Про нього багато теологів написали тисячі розумних книжок. Ці люди пишуть те, що каже Церква та що здатен осягнути природний, обмежений розум. Але були і є ті, хто пізнав Бога особливим чином – за посередництвом благодаті. Однією з них є жінка, яка й читати не вміла, але мала тісний контакт із Творцем. Це містик і Вчитель Церкви, св.Катерина Сієнська.

Як ми повинні приймати Святе Причастя? У світлі святої віри та устами святого прагнення. Потрібно прийняти цю Їжу згідно з образами Старого Завіту, де наказано споживати агнця печеного, а не вареного; цілого, а не поділеного; підперезати стегна, при цьому стояти із палицею в руці та покропити кров’ю агнця одвірки свого дому.
Їсти агнця запеченого, а не вареного. По суті, якщо він варений, то перебуває на землі і в воді, тобто прив’язаний до земного та у воді самолюбства. І навпаки, якщо він печений, то немає ніякого посередництва поміж ним та вогнем. Отже, печена їжа означає, що ми приймаємо Його через вогонь Божої Любові. Більше того, ми повинні підперезати своє сумління, бо було б соромно наближатися до досконалої чистоти із плюгавим розумом та тілом.
Ми повинні стояти, тобто мати серце та розум вірними й повністю скерованими до Бога. Із благодаттю Святого Хреста, звідкіля черпаємо вчення розіп’ятого Ісуса Христа: бо це благодать, на якій ми спираємося та яка обороняє нас від ворогів, а саме від світу диявола й тіла.
Потрібно його споживати цілого, а не поділеного. А це значить, що ми маємо в світлі віри бачити в цьому таїнстві не лише воплочене Тіло, але Тіло та Душу Христа Розіп’ятого, єдині з Божеством: цілого Бога і цілу Людину.
Зрештою, ми повинні взяти Кров цього Агнця і помазати нею чоло. Це означає визнати Його перед усіляким розумним створінням і не зректися Його ніколи від страху страждань або смерті. Отак потрібно взяти цього Агнця, спеченого у вогні любові на дереві Хреста.
Своєю Кров’ю Ісус обмив обличчя нашої душі; своєю Кров’ю, що була пролита з таким жаром Любові та справжньої терпеливості, відродив нас до життя благодаті; Кров укрила нашу нагість, оскільки привдягнула нас у благодать; у теплі Крові розтанув лід і стала гарячою літепла людина; в Крові розсіялася темрява і засяяв день. Кров знищила самолюбство – це значить, що душа, бачачи, що є кохана аж до пролиття за неї Крові, може вийти з кола суєтного самолюбства, аби кохати Відкупителя, Який віддав життя з таким вогнем любові, і побіг як шалений, з любові до неї, на ганебну смерть хреста. Хто захоче – для того Кров буде Напоєм, а Тіло – Їжею, бо ніяким іншим способом не може бути заспокоєне прагнення наситися, і не може бути заспокоєна спрага людини, як тільки Кров’ю. Людину не міг би наситити цілий світ, якби вона ним володіла, бо ж земні речі є нижчі від Божих.
Тільки Кров може її наситити, бо ця Кров змішана з віковічним Божеством і просякнута ним, безконечним Буттям, природа якого перевищує людську природу.

св.Катерина СІЄНСЬКА, “Діалог”
Опрацьовано за виданням: Myśli sw. Katarzyny, ks. sw.Wojciecha, Poznań 1936