Влада у Церкві – це служіння, а не панування

У середу, 26 травня 2010 р., на площі Святого Петра у Ватикані, вже втретє у цьому місяці, з уст Святішого Отця Венедикта XVI лунало привітання українською мовою. Наприкінці загальної аудієнції він привітав делегацію українських військових.

А під час катехизи Папа говорив про чергове завдання священика, яке випливає з потрійної місії Христа – Пророка, Священика та Царя. Цього разу мова йшла про завдання управляти, після того, як кілька тижнів перед тим, Папа пояснював завдання навчати та освячувати.

Венедикт XVI зазначив, що священик не своєю, але Христовою владою, управляє тією частиною Божого народу, яку Він йому довірив. Своїм початком ця влада сягає доручення, яке дає Христос, щоб пасти Його стадо. «Що ж у дійсності, для нас, християн, означає влада?» – запитав Святіший Отець, вказавши на те, що в силу історичних та культурних досвідів, ми дивимось з підозрою на саме поняття влади, особливо у світлі різних диктаторських режимів. «Отож, – зазначив Папа, – важливо визнати, що людська влада не є метою сама в собі, але завжди і лише засобом, а ціллю, виключно і в кожній епосі, є людська особа, створена Богом». Так усвідомлена влада, яка має єдиною метою справжнє добро людини, не лише не є їй чужою, але становить цінну допомогу на шляху до спасіння. «Церква покликана і намагається здійснювати цей вид влади, який є служінням, і виконує її не від себе самої, але в ім’я Ісуса Христа, Який отримав від Отця усіляку владу на небі і на землі», – зазначив Святіший Отець.

Венедикт XVI пояснив, що через посередництво Пастирів Церкви Христос пасе Своє стадо, його охороняє, виправляє та провадить, оскільки його глибоко любить. Господь Ісус постановив, щоб Апостольський збір, а сьогодні – єпископи у єдності з Наступником святого Петра та священики, їхні найближчі співробітники, брали участь у цій Його місії дбання про Божий люд.

Це завдання ґрунтується на отриманій Святій Тайні Священства, однак, його дієвість, зазначив Папа, залежить від особи священика. Щоб бути пастирем згідно Божого задуму, необхідні глибока приязнь з Христом та безумовна готовність провадити доручене стадо туди, куди хоче Господь. «У дійсності, – наголосив Венедикт XVI, – ніхто не є насправді здатним пасти Христове стадо, якщо не живе глибокою та дійсною слухняністю Христові та Церкві… І також Папа не може робити те, що захоче, але, навпаки, Папа є охоронцем послуху Христові та Його слову».

Святіший Отець відзначив, що якщо метою є провадити людей до спасенної зустрічі з Богом, то завдання управляти означає служіння із повним самовідданням задля утвердження стада у істині та святості, іноді йдучи і проти течії, та навчаючи, перш усього, прикладом особистого життя. «У цьому земному житті немає більшого добра, як вести людей до Бога, пробуджувати віру, підіймати людину з байдужості та безнадії, давати надію на те, що Бог є близько», – сказав Венедикт XVI, закликаючи священиків бути вірними своєму служінню, а вірних – молитися за своїх пастирів.