Польські газети майже повністю присвячують свої сторінки трагедії у Смоленську

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-04-13 05:29:47

Вже другий день польські газети майже повністю присвячують свої сторінки трагедії у Смоленську. Часто їх обкладинки мають чорно-білий смуток: коментарі, світлини людей, яких вже немає серед нас, розповіді про загиблих, некрологи та оголошення цієї ж тематики.

Центральною фігурою газетних публікацій є постать загиблого президента Польщі Лєха Качинського, повідомляє Польське радіо.

“Ми маємо стабільну державу” - пише коментатор газети “Dziennik.Gazeta Prawna”:

- Така трагедія потрясла б будь-яку країну. Після терактів на нью-йоркські хмарочоси, лондонське, мадридське чи московське метро закривали біржі, уряди не могли зібратися з думками, а тим більше приборкати теорію змов, що паралізує країну.

Щоправда, обставини були різні, але й жертви не були такими важливими для діяльності держави. У заплутаній польсько-російській історії простір для надінтерпретації був величезний. Аж дивуєшся, що підозра не заволоділа нашими думками.

Тим не менш, несподіваною може бути природність з якою відбувається передача відповідальності в армії і в кожній з інституцій, яка втратила своїх керівників. Так, ніби ми роками готувалися до подібних сценаріїв. Хоча ми чудово знаємо скільки напруження і емоцій викликало кожне з цих призначень у минулому.

Не чаруймося, політична стихія повернеться і накриє швидкоплинні хвилини національного спокою. Однак, це не змінить того, що в гармидері політичних авантюр вдалося збудувати, - тривалі структури стабільної демократичної країни.

Жалобні урочистості – це також рідкісна нагода до роздумів, що існує щось таке, що нам вдалося створити.

Це коментар у виданні “Dziennik.Gazeta Prawna”.

“Чи фільм Анджея Вайди “Катинь” змінить росіян” - над цим роздумує газета “Rzeczpospolita”. Ця кінокартина була вже двічі показана на різних російських телеканалах і тепер експерти задумуються над тим, чи цей фільм про розстріл польських офіцерів 1940-го року енкаведистами вплине на сприйняття цього злочину російськими громадянами.

Керівник Центру Досліджень Росії Ігор Чубайс сумнівається в тому, що трансляція фільму може замінити поставу росіян, більшість з яких про Катинь не чула, або не вірить, що там було здійснено злочин.

- Після демонстрації фільму я двічі брав участь в зустрічах у ширшому гроні і зробив висновок, що велику частину російського суспільства змінити не вдасться. Вплив сталінізму сидить в нас занадто глибоко.

З Ігорем Чубайсем, який переконує, що перелому в історичних суперечках не станеться, полемізує Алєксандр Гурьянов з Товариства Меморіал. Діяч неурядової організації впевнений, що фільм Анджея Вайди “Катинь” значною мірою вплине на російське суспільство, бо раніше більшість людей просто не знала правди.

Видання “Rzeczpospolita” зауважує, що білоруським глядачам телеканалу “Россия” замість фільму “Катинь” показали зовсім інший фільм.

“Gazeta Wyborcza” аналізує чим літають польські посадовці:

- Окрім уряду Польщі лише Білорусь, Україна і Болгарія використовують літаки ТУ-154. Керівники останньої після катастрофи у Смоленську, призупинили польоти на такого типу літаках.

Видання описує якими літаками користуються лідери інших держав, згадуючи і американський супер Боїнг і російська машина класу люкс - ІЛ-96. А також повідомляє, що влада зокрема Індії, Кувейту, Японії, Тайваню чи Китаю літають машинами Jumbo Jet, а інші, - Airbus.

Газета “Polska.The Times” публікує інтерв‘ю з відомим британським істориком Норманом Дейвісом. На запитання журналіста про те, яким світ пам‘ятатиме загиблого польського президента Лєха Качинського, котрого інколи сприймали як найбільш антиросійського політика Східної Європи, відповів:

- Недавно я на цю тему говорив в одній з передач BBC. Ведучий ствердив, що польська історія повторюється і “що такі речі можливі лише в Польщі”.

Я обурився, але як бачимо, навіть там повторюються прикрі стереотипи.

Перед Польщею стоїть відповідальне завдання, щоб такі забобони нівелювати. Я доброї думки, адже перед обличчям таких трагедій, щоденні сутички перестають мати значення. Політики перші повинні це зрозуміти.

Якщо вони своєю згуртованістю вплинуть на народ, то у Польщі народиться нова Солідарність. Адже, саме з її лав вийшов президент Качинський. І він мабуть мріяв саме про такий сценарій. Побачите, світ його ще доцінить.

Вважає автор монументального видання “Європа: історія” Норман Дейвіс.

“Gazeta Wyborcza”, - пише, що “світ бачить польсько-російське потепління”, зокрема посилаючись на німецьке щоденне видання Die Welt, де зокрема пишеться:

- В болі і жалобі є також певна надія на замирення. Поведінка польського прем‘єр-міністра і польських лідерів у Москві після катастрофи, показує, що обидві сторони докладають зусиль, аби демони минулого не пробудилися.

Французька Le Figaro переконана:

- Уся Європа зніме напруження у стосунках з Кремлем тільки тоді, коли найпотужніша країна Центральної Європи, найбільш впливовий у Брюсселі колишній сателіт СРСР, зможе розрахуватися з Росією. Москва усвідомлює значимість тієї трагічної події, що сталася.

“Rzeczpospolita” розповідає як Варшава готується до прийняття гостей, які прибудуть на траурні і похоронні урочистості до польської столиці.

Наприклад, Польська Залізниця планує впровадити додаткові сполучення зі столицею.

На варшавських залізничних вокзалах будуть задіяні додаткові інформаційні пункти для прибулих. З вокзалів до Президентського Палацу найкраще можна буде доїхати автобусами.

Керівництво транспортного господарства столиці попереджає, що розклад руху трамваїв, автобусів чи метро у ці надзвичайно напружені дні, можуть змінюватися.

У суботу на майдані Пілсудського, що у центрі метрополії, відбудуться похоронні урочистості, люди також прощаються з тілами президентської пари які лежать в трунах у Президентському Палаці на Краківському Передмісті. Влада Варшави сподівається, що з цієї нагоди до столиці прибуде величезна кількість людей з різних куточків Польщі та з-за кордону.

Обговорити на форумі