Весна – це пора пробудження, появи нового життя, а ще надії… Саме такої прекрасної днини відзначається День театру. Коломия відома тим, що має найдавніший театр Галичини, який продовжує славні традиції театрального мистецтва. Це той оазис культури, що дарує насолоду та радість від малого до старого.
Музи театру – Мельпомена та Талія – трагедія та комедія уособлюють в собі театр життя. Кожному так чи інакше доводиться грати в житті почергово обидві ролі. І лише від людини залежить яка буде головною.
Юрій Пилипчук, актор Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. І. Озаркевича, для себе вибрав комедію, а трагічні ролі залишає для сцени. Він працює в Коломийському театрі рівно 5 років, тому День театру для нього є символічним. Цього дня відбулося його знайомство з коломийською трупою. Про здобутки актор не дуже охоче розповідає, тому що лише глядачі, на думку Юри, мають право їх оцінювати. А улюбленими виставами називає “Провінційні анекдоти”, “Діалог, якого не було”, “Повернення” та дитячу виставу “Дармоїди”. Найцікавішою та найближчою роботою для хлопця є участь виставі “Провінційні анекдоти”, тому що роль там психологічна. Там можна настільки заглибитися, що багато чого відкривається нового в собі. Про Юрія Пилипчука як філософа та просто позитивну людину вдалося дізнатися більше, використовуючи алфавіт…
А В мене відразу випливає ім’я Андрій… Андрій Юзюк. Є в нас така симпатична казочка “Подорож в країну мрій”. Він там грає Вомбата. Користуючись нагодою, вітаю тебе з Днем театру і всього тобі найкращого!
Б Богдан Базилевич – також актор нашого театру. Я з ним разом вчився і теж всього йому найкращого!
В Василь Швець – мій одногрупник. Ми з ним разом почали працювати в Коломийському театрі. Теж вітання!
Г Це вже складніше… Театральне мистецтво таке, як гіпербола. Дуже би хотілося, щоб по цій гіперболі постійно йти вгору і цього бажаю всім людям мистецтва.
Г Гудзик. Він має два отвори, тому бажаю, щоб в мистецтві не було поросят.
Д Добра в День театру!
Е Екскалатор. Він їде і вниз, і вгору, тому нехай тільки вгору…
Є Єнот. Згадав мультфільм “От улыбки станет всем светлей…”. Такий весняний настрій і бажаю, щоб всі посміхалися!
Ж Жека – дуже хороший друг, який на “1+1” пройшов відбіркові тури в програмі “Як стати зіркою”. 30 березня будемо тримати за нього кулати та надсилати смс.
З Злагода. Українець сам по собі дуже розумна людина, але коли збираються до купи, то часто трапляється, що кожен хоче інакшого. Театр не виключення. В малому чи великому колективі буває, що нічого не получається, через те, що кожен ставить щось своє попереду, немає спільної ідеї. Бажаю злагоди!
И Я не дуже люблю цю літеру на початку слова, тому що відношу себе до консервативних людей. Бажаю, щоб всі актори та люди мистецтва були настільки глибокими, щоб коли в них щось запитуєш вони не відповідали: “Иииии…”
І Ііііі добра всім!
Ї Бажаю, щоб їжа та буфет не ставали на першому плані, а репетиція на другому.
Й Йод, тому що актори часто травмуються. Бажаю, щоб в театрі завжди була аптечка, де був би йод, і тоді буде якось безпечніше падати. Хоча краще взагалі не падати.
К Мені знайома розповіла, що італійці, коли щось погане трапляється, кажуть капуста. Бажаю, щоб коли глядач сидітиме із зали він не казав “капуста”.
Л Ліна Костенко. Мені дуже подобається ця поетеса і хотілося б, щоб в Коломийському театрі була поставлена робота на її вірші.
М Мирослава Воротняк – наш балетмейстр. Вона дуже талановита та ставить дуже цікаві роботи. Я ї вітаю.
Н Надя Голинська в нас є. Я її теж вітаю з Днем театру!
О “Опачкі…” Часом так трапляється…
П Такий хороший день, але чомусь слово “підлість”. Нехай підлими актори будуть тільки на сцені в ролі, коли це вимагається. А в житті, щоб вони були протилежні!
Сам часто стикаєшся в житті з підлістю?
Напевне, що ні… В житті мені якось так Боженька допомагає в тому плані, що зустрічаються тільки хороші люди. Залишається лише триматися їхнього вектора!
Р Ромчик – в нас є такий артист. Він зовсім недавно прийшов працювати. Цікавий такий хлопчина. Бажаю вірити в театр, тоді все буде добре!
С Слава. І це вже не ім’я…
Ти прагнеш слави?
“Быть знаменитым некрасиво
Не это поднимает ввысь…
Позорно, ничего не знача,
Быть притчей на устах у всех…”
Це два уривки з вірша Бориса Пастернака… Я вважаю, що слава – це другорядне, а головне отримувати самовіддачу від мистецтва.
Т Турболентність. Дуже часто трапляються казуси під час вистави: артист роль забув. Одного разу в Кам’янець-Подільському я забув вийти на свій вихід. Коли Богдан Базилевич зайшов до мене в гримерку і поглянув на мене багатозначно, я зірвався і вибіг на сцену. Ось це була турболентність. Бажаю, щоб в турболентності завжди вирулювали і глядач цього не помічав.
У Уфа – це давня назва Феодосії, що в Криму. Ми туди з другом Сергієм подорожували. Я бажаю, щоб артисти побільше подорожували. Це гастролююча професія і за цим визначається об’єм роботи, який робить актор. Актори подорожують, тому що мають що показати іншим.
Ф Так… Феодосія вже була… Поменше “фу” в мистецтві!
Х Побільше “ха”!
Ц Це – вже геометрія… Бажаю, щоб коли приходили глядачі в театр і казали: “Це – класно!”
Ч Ча-ча-ча!!!
Любиш танцювати?
Люблю! Ча-ча-ча. Бажаю, щоб наш театр поїхав на гастролі ще і в Аргентину.
Ш Бажаю, щоб на репетиціях завжди було “шшшш…”, щоб режисер не казав: “Що за шум за кулісами? Неможливо працювати!”
Щ Бажаю всім чіткої мови! щі”, “ще”, “ща”, “щу”, “щи”, “що”. Щоб глядач виразно чув кожне слово актора!
Ь М’якість і легкість… Щоб вони завжди були в нашому житті!
Ю ЮНЕСКО. В нас театр з 1848 року, а ще мені подобається приміщення Молодіжного центру. Загалом Коломия компактна з дуже цікавою архітектурою. Хочеться, щоб ЮНЕСКО разом з нашими людьми зберегли маленьке історичне містечко.
Я Поменше “Я” в мистецтві, а побільше спільної мети…
Розмовляла Оксана РИЖУК, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі