Тепер уже колишній міністр освіти Іван Вакарчук закликав українських вчених написати хоча б кілька статтей для української частини Інтернет-енциклопедії Вікіпедія, а також залучити до цієї ініціативи студентів та викладачів.
“Народна енциклопедія”
Феномен “народної енциклопедії”, як іще називають Вікіпедію у тому, що написати чи відредагувати статтю для неї може будь-хто, просто сидячи вдома за комп’ютером. Хтось називає Вікіпедію ще одним прикладом глобалізації і втрати якості перевіреної інформації, інші вважають її унікальним інструментом для отримання і поширення знань.
“Це вільна інформація, яка ніким не гарантована, що вона правильна. Тут немає керівників чи начальників. Ви можете на свій страх і ризик використовувати цю інформацію. Вона переважно перевірена. Якщо людина хоче вчитися, то вона може тут почерпнути якісь початкові дані, а далі все одно треба йти в бібліотеку”, - говорить Володимир Влад, засновник україномовної версії Вікіпедії.
Назва Вікіпедія походить від вікі-технології, на базі якої і зроблена інтернет-енциклопедія.
Вікі – це технологія побудови веб-сайту таким чином, щоб до редагування його змісту міг долучитися кожен бажаючий у будь-якому куточку світу. Технологія дуже проста і не потребує особливих знань програмування. Все, що треба для використання Вікі – це комп’ютер і вільний доступ до Інтернету.
Абсолютно кожен користувач комп’ютера, підключеного до всесвітньої мережі може редагувати статті Вікіпедії або додавати нові. У цьому і полягає концепція Вікіпедії – у свободі інформації і повній анонімності.
Якщо користувач реєструється, то він може вигадати собі “нік”, а також подати вигадану інформацію про свій вік або стать. Це головне досягнення Вікіпедії, і одночасно – найбільша проблема. Тут мають одні і ті самі права науковці і учні початкової школи, кожен із них бачить вигляд статті по-своєму.
У німецькомовній версії Вікіпедії вирішили цю проблему по-своєму.
До її розробки залучили науковців, переважно вони і працюють над змістом статей, а молодь займається технічною роботою. Такий експеримент привів до якісно нового результату. Тепер у Німеччині планують видати Вікіпедію на папері і презентувати її публіці на відомому книжковому ярмарку у Франкфурті-на-Майні.
Активний користувач Вікіпедії Павло Шевело зауважує, що в англомовній Вікіпедії виступають проти такої ієрархії між дописувачами і навіть називають таку структуру проявов тоталітаризму.
Українська Вікіпедія - у Топ-20
Нині Вікіпедія, що з’явилася у 2001-му році, має близько 250-ти мовних версій. Серед лідерів – англомовна і німецькомовна. Українська - у першій двадцятці, чим пишаються її засновники. Водночас вони помічають і свої недоліки. Один із найголовніших - це недостатня кількість великих змістовних статей, написаних саме науковцями.
Павло Шевело бачить головною причиною такого становища елементарну відсутність вільного доступу до інтернету людей науки. Крім того, часто вони не готові до неформального спілкування, яке виникає під час роботи над статтями у Вікіпедії.
Павло Шевело: “Науковців у нас обмаль. Настільки обмаль, що науковці, як такі, ще не утворили критичну масу, щоб це коло само по собі почало нарощуватися і їх доробок теж почав нарощуватися. Крім того, наші манери спілкування в Інтернеті є дуже віддаленими від манер спілкування в науковому середовищі. Я сам досі не звик до того, що спілкування між двома незнайомими людьми починається на “ти” по замовчуванню”. Один із казусів україномовної вікіпедії – часто українці пишуть до російськомовної версії Вікіпедії, бо отримували освіту ще за часів Радянського Союзу російською мовою, відповідно їм легше писати до російськомовної версії.
Павло Шевело: “Багатьом науковцям, які живуть і працюють в Україні, легше працювати російською. Є дуже багато людей, які живуть в Україні і пишуть для російськомовного видання”.
На рівні користувачів часто з’являється конкуренція – в якій мовній версії більша кількість статей або де ґрунтовніше і якісніше висвітлена тема. Як правило, наслідком таких змагань є позитивні результати – Вікіпедія поповнюється новими матеріалами.
Проблеми виникають, коли користувачі мають полярні точки зору на одну тематику і починають кожну хвилину редагувати один одного, а всі інші - за цим спостерігати. Тоді вже до суперечки долучаються адміністратори, які можуть поставити на статтю відповідний ступінь захисту і тоді її можуть редагувати лише адміністратори сайту.
У правилах Вікіпедії чітко написано, що кожне твердження має бути підкріплене науковим джерелом інформації. Інакше навіть вся стаття може бути вилучена. Історія редагувань будь-якого матеріалу Вікіпедії міститься у спеціальному розділі, який може переглянути кожен користувач і зрозуміти чому було зроблене те чи інше редагування.
Володимир Влад: “Вікіпедія зроблена так, що нічого не втрачається. Якщо хтось зайшов і щось витер, то можна повернутися до попереднього стану. Одним клацанням мишки все повертається”.
Вікіпедія популярна тим, що у ній можна знайти цікаву інформацію про багатьох відомих персоналій. Однак трапляються випадки, що не дуже відомі люди хочуть, щоб про них була інформація в Інтернеті, то ж вони створюють у Вікіпедії статтю про себе, розміщують фотографію і таким чином стають відомими.
Не зважаючи на всі “плюси” і “мінуси” такої народної енциклопедії, Вікіпедія лишається одним із найдостовірніших джерел інформації в Інтернеті.
Хоча його не можна цитувати і використовувати під час написання наукових статей, активні користувачі цього проекту наполягають – жодна друкована енциклопедія світу не може оновлюватися щосекунди і гнучко реагувати на події в усіх сферах нашого життя так, як це може Вікіпедія.
Автор: Євгенія РУДЕНКО, Бі-Бі-Сі
Обговорити на форумі