Весна іде і що несе?

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-02-22 02:32:18

А несе повінь — лякають засоби масової інформації. Власне, ситуація в деяких регіонах України справді загрозлива. “Поплили” Херсонська, Миколаївська області та Волинь.

На Прикарпатті поки що випадків підтоплення не зафіксовано, за винятком обласного центру, де вода підтопила кілька вулиць та розлилася у дворах деяких будинків. Адже “запас” снігу в Івано-Франківську — 117 відсотків. Проте, на думку першого заступника голови ОДА Юрія Бодоряка, така дещо критична ситуація тут склалася здебільшого з необ’єктивних причин. “Треба було просто ніченьку не поспати”, — каже Юрій Олексійович, натякаючи на те, що в обласному центрі практично не розчищували та не вивозили сніг. Друга проблема — в ситуації з колекторами. Треба не тільки розчистити дощоприймальні решітки, а й перевірити, чи не забиті труби до каналізаційних колекторів, наголошує перший заступник голови ОДА. За його словами, на четвер, 18 лютого щось не видно, аби такі роботи проводилися, окрім того, що почали вивозити сніг перед “білим будинком”.

Та чи можлива весняна повінь загалом на Прикарпатті? І Юрій Бодоряк, і перший заступник начальника управління з питань надзвичайних ситуацій ОДА Микола Паламарчук сходяться на тому, що при нинішніх метеорологічних умовах навряд чи. Наприклад, згідно зі спостереженнями Гідрометеобюро, наразі снігу в області маємо не більше, ніж торік, а в деяких місцях є 60—70 відсотків того, що було. У горах, наскільки знаємо, великих снігопадів не було. Не є критичною й глибина промерзання ррунту. Вона становить від 4—8 см на низині і до 30 см у горах. Тож є надія, що земля розмерзнеться і частина води піде вниз. “Загроза повені виникне, якщо раптом подує теплий вітерець, та ще й піде дощик”, — каже Юрій Бодоряк. іншими словами, якщо настане стрімке потепління, котрого наразі не передбачають. Та погода, як відомо, ще більш примхлива, ніж паризька мода. “Хто міг очікувати, що за два дні в області випаде двомісячна норма дощів”, — згадує катастрофічну повінь 2008 року Микола Паламарчук. Тому, навчена гірким досвідом, влада все робить, аби в разі катаклізму допустити якомога менше прикрих наслідків стихії.

Зокрема, створено оперативний штаб з організації аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення повені. Його очолив Юрій Бодоряк, а заступниками в нього є Микола Паламарчук та начальник ГУ МНС в області Микола Джумаджук. Розроблено відповідний план дій.

Після повені 2008 року в розпорядження наших “еменесників” надійшли відповідні плавзасоби, в тому числі й глісери на повітряній подушці. У райони передано 15 моторних човнів. Так що в разі великої води людей є на чому рятувати. Облавтодор має запас різних сипучих матеріалів, аби можна було швидко ліквідовувати руйнації на дорогах, дамбах тощо.

Небезпека може виникнути на Черемоші, Пруті й особливо — на Дністрі. На останньому, наприклад, на проміжку від села Нижнева Тлумацького і до Городенки, де ріка протікає каньйоном, товщина криги подекуди сягає 40 см, а тому можуть виникнути льодові затори, відповідно вода вийде з берегів і може залити, наприклад, село Хмелеву Городенківського району, як це вже було свого часу. Аби уникнути цього, вирішено питання з підривом таких заторів. Відповідний запас вибухівки є, виконавці робіт — також. Це можуть бути або саперний підрозділ ГУ МНС в області, або фахівці з “Карпатвибухпрому”, які вже мають досвід проведення таких робіт на Дністрі. Хотілося б, щоб до цього не дійшло, адже вартість одного підриву, за приблизними підрахунками, може становити до 50 тисяч гривень.

Про гроші ми згадали не випадково. Бо у нас є місця, де навіть невелика вода може наробити шкоди. Йдеться про об’єкти, не відновлені після колишніх повеней. Нині з урахуванням подорожчання будівельних матеріалів на ліквідацію наслідків торішніх стихій області потрібно 547 мільйонів гривень. А, наприклад, торік, на відновлення об’єктів комунальної власності не було виділено жодної копійки. Це і 313 мостів на невеликих річках (вартість відновлювальних робіт 119,6 мільйона гривень), 250 інших водогосподарських об’єктів (113 мільйонів гривень).

Перший заступник начальника управління з питань надзвичайних ситуацій ОДА Микола Паламарчук стверджує, враховуючи власні спостереження, розмови зі старожилами, що весняні повені, викликані таненням снігу, у нас великої шкоди не роблять. Більшу загрозу несуть малі річки. На думку Миколи Миколайовича, цього року традиційно буде затоплювати Тисменицький район, де протікає норовлива Ворона. Проте тут більше вини самих людей. Адже чимало будинків споруджено в місцях, котрі доволі часто заливає вода, і раніше там було заборонено будівництво.

Про людський фактор згадував і перший заступник голови ОДА Юрій Бодоряк. Скажімо, розроблено і доведено зверху донизу, аж до сільських голів план заходів у разі виникнення повені. Але й кожен разда зокрема повинен подбати про свою безпеку, вважає Юрій Олексійович. Обійти своє господарство, якщо поряд є потічок, подивитися, як він поводиться, коли почав танути сніг. Перевірити фосу біля обійстя — чи вона не засмічена, чи буде куди текти талій воді… І з його позицією не можна не погодитися. Все ж у сакраментальній фразі про те, що порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих, є певна частка істини.

Автор: Ігор НИКОРОВИЧ, Газета “Галичина”
Обговорити на форумі