“Карта росіянина”: Шулярська карта російської провокації

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-01-14 10:45:04

Як відомо, у міждержавних стосунках немає ні вічних ворогів, ні вічних друзів, є тільки вічні інтереси. На превеликий жаль, сильна держава Україна до переліку інтересів свого амбіційного північного сусіда не входить. Колись здобуття Україною незалежності та розвал Радянського Союзу, що за ним послідував, Володимир Путін назвав “головною трагедією XX століття”. За таких настроїв природно, що у Москві існує постійний попит на “експертів” на кшталт Затуліна чи Рогозіна для обслуговування проектів з послаблення України. А оскільки за ненависть до України дають великі гроші, то “росіяни за духом”, жадібні до московської “подачки” з’являються і з числа громадян України. Більше того, вони висувають власні зустрічні пропозиції.

Серед проектів “як нам розвалити Україну” довго лідирувала ідея про подвійне громадянство. Тобто, громадяни України, що проживають на її території, але активно і голосно Україну не люблять, зберігають українське громадянство, що гарантує від примусової висилки, і в той самий час стають “російськими співвітчизниками”, яких у разі необхідності можна “захистити” за прикладом Південної Осетії.

Але не вийшло! Подвійне громадянство в нашій країні заборонено і тягне за собою відповідальність аж до кримінальної. Отже, навіть у Криму бажаючих мати відразу два паспорти виявилося небагато.

Тоді російська патріотична думка породила новий проект з далекосяжними (в планах розвалу України) цілями. Нині замість другого російського громадянства громадянам України пропонують обзавестися так званою “картою росіянина”. Для реалізації даного задуму раптом знайшлися досі невідомі патріоти - фонд “Русскіе” на чолі з генералом у відставці Леонідом Шершневим.

Суть ідеї в тому, що власники “Карти росіянина” мали б отримати у Росії безоплатне одержання довгострокової багаторазової не обмеженої в часі візи, переваги при отриманні громадянства, право на роботу в Росії без необхідності отримання дозволу, право займатися підприємницькою діяльністю на тих же підставах, що і російські громадяни, право одержувати допомогу від Росії на третю, четверту і наступну дитину, що народилася в сім’ї, право отримувати в екстрених випадках безкоштовну медичну допомогу на загальних підставах з російськими громадянами та інше.

Особливо зворушливо виглядає роздача від Росії допомоги “на третю, четверту і наступну дитину, яка народилася в сім’ї”. Якби мова йшла про стимуляцію репатріації до Росії етнічних росіян, в цьому міг би бути якийсь толк – хоча б для самої Росії. Тут, як кажуть, Бог в поміч: не хочеш жити в Україні – їдь в Росію і там відчувай себе росіянином… У лихі 90-і багато наших земляків подалися в пошуках кращої долі в Росію. Але справа в тому, що в останні роки цей потік практично вичерпався.

Тепер в Україну приїжджає набагато більше людей, ніж звідси їде. І найбільш потужний потік іммігрантів до нас йде з країн СНД, в першу чергу з Росії. Так, за даними Держкомстату, в 2008 році з країн СНД до нас прибуло 30 тис. чол., а виїхало туди всього 15 тис. чол. “Мільйони гастарбайтерів з України” - це давно вже всього лише російський пропагандистський міф.

Проте головний сенс законопроекту був зовсім не в підтримці репатріації росіян в Росію. Ідея законопроекту полягала в умовах отримання “карти росіянина”. Їх було сформульовано так: “Отримати “карту росіянина” можуть люди, які володіють російською мовою на базовому рівні; відносять себе по спорідненості або у духовно-культурному плані до російської націєї, мають прихильність до російських звичаїв і традицій; православні. Беруть участь у діяльності громадських організацій або в акціях із захисту російської мови, освіти та культури, історії Російської держави, російського народу”.

Ключовий пункт тут: “беруть участь у діяльності громадських організацій або в акціях із захисту російської мови, освіти і культури, історії Російської держави, російського народу”, - інакше кажучи, займаються діяльністю, спрямованою на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, підрив незалежності та територіальної цілісності України.

Але далі почався фарс. Справжніх правителів Росії зареєстрований у Держдумі законопроект про “карту росіянина” не вразив. По-перше, це ж платити треба! – нехай на підривні акції проти України в Москві грошей ніколи не шкодують, але що як раптом доведеться комусь заплатити за третю дитину?

Відтак, у липні 2009 року Державна Дума Російської Федерації зняла проект з розгляду. Начебто і казці кінець. Однак виявилося, що це – лише хід, як у анекдоті з гусарами, які вигадали любов, аби грошей не платити. Фонд “Русскіє” узявся роздавати в Україні “карти росіянина” з власної ініціативи! З юридичної точки зору це – папірці, не забезпечені жодними гарантіями з боку Російської Федерації. Отже – грошей платити не доведеться, однак робота – триває!

МЗС Росії був змушений прикритись офіційним коментарем: “У Міністерстві закордонних справ Росії заявляють, що ініціатива фонду “Русскіє” з видачі “карти росіянина” російським співвітчизникам за кордоном є провокацією”. Про це 21 липня на брифінгу в Москві заявив офіційний представник МЗС РФ Андрій Нестеренко, як передає УНІАН. За його словами, через дану ініціативу серед російських співвітчизників “з’являється очікування отримання різноманітних пільг від Росії”. За його словами, остаточно питання про документування співвітчизників і надання їм пільг у законопроекті не передбачається.

Обговорити на форумі