Святої неділі, коли більшість галичан моляться та зміцнюють родину, Львівщину розривали. І це якийсь сакральний розрив – бо розривали Львівщину лідери Майдану. Колишні лідери, колишнього Майдану. І градус громів на адресу одного лідера з боку іншого дещо зашкалював. Принаймні, лексикон Віктора Андрійовича інколи нагадував лексикон Вітренко, але все можна мотивувати складною електорально-психологічною природою політичних перспектив кожної зі сторін однієї майданної медалі.
Тільки за заголовками новинної стрічки з УП можна собі уявити ескапади Президента: “Ющенко: у нас з`являться братик і сестричка”, “Ющенко обізвав Тимошенко і Януковича валянками” і т.і. Але враження таке що це мантри для самого себе – сугестія. Самонавіювання. Тобто основна завдання демократії все ж завдяки Ющенку досягнуте. Люди не просто перестали вірити політикам, люди насправді перестали чекати від політики справжньої роботи на громаду. На націю, якщо хочете! А що ще робити політикові, котрий першим і поклав живота через власну політику – тобто став першою мішенню свободи слова. Так ніби в інформаційному суспільстві можна жити і без свободи слова. Хоча пояснити чому при твоїх абсолютно правильних проповідях, більш як половина зали встає і виходить. То це може оцінка не слів, це може все ж оцінка дій?
З іншого боку – цей паралельний візит швидше за все для Тимошенко не був принциповим. У неї достатньо прем`єрського інструментарію, управлінських маневрів аби не впадати в зайву екзальтацію. ЇЇ впевненість можливо дещо інерційна, але інерція цієї кампанії, слава Богу, не робить її черговим Рубіконом. Фатальності поменшало – і це вже перемога. Тобто їхати, аби апелювати до одного з Президентом електорату, одними й тими ж словами – це занадто просто для цьогорічного виборчого сценарію. Найчастіша формула, котра траплялася мені при зустрічах у Львові, звучала приблизно так: ” Ну в першому турі я, як і всі порядні люди буду голоcував за Ющенка, а в другому – за Юлю!”. Скільки тут правди, знаючи впертих але гнучких галичан, а скільки поправки, як кажуть на девіацію, годі сказати. Але перегодована ідеологією Галичина здається найбільше прагне прогнозованості від Києва. Без заїжджих тут і без того є кому промивати людям мізки майже щоденно. Та й виглядає це доволі чудернацько, коли кілька годин поспіль, людей, багато з яких були репресовані, вчать любити Україну забувши попередити аудиторію про колишнє власне членство в КПСС. Тим більше їхати в Галичину без указу про присвоєння Степанові Бандері звання Героя України! Лякати галичан майбутніми втратами, забуваючи про нинішнє нездобуте, здається єдина зручна для будь-кого з кандидатів позиція. Тому і складається дивне відчуття -” ми тут, у Галичині, вас лобами там на Печерську не стикали, ми тут свою роботу робимо, а ви там, замість роботи на нарід, стелите доріжку Януковичу до влади.”
Тобто з точки зору небайдужих людей ситуація рукотворного абсурду і сумбуру викликає все більше розчарування. І це розчарування – лише на руку “нібитоеліті”, ситуація ігнорування людьми виборів, розчарування в них, як у єдиному справедливому механізм оцінки влади. Здається,що люди голосуватимуть вже не за ідеологію, а лише за функціональну здатність – ти,друже-брате-сестро-кандидате будеш працювати? Чи здатен працювати, чи не здатен працювати? Тут і сама атака Президента на Юлію Володимирівну видається чи не останнім політтехнологічним козирем Віктора Андрійовича, можливо бажання захопити лідерство в Галичині коштом, тобто голосами електорату ЮВТ і виглядає раціонально, але що ж тоді робити з виборцями Яценюка наприклад, чи Тягнибока. А може це ніяка й не політтехнологія. Може йому просто на серці так лягло, так словечко до словечка склалося. Формула ” у першому турі, як всі пор`ядні люди” це лише коректність до співбесідника. А яким буде рішення у виборчій кабінці – покаже час. Тимошенко, попри ритуальні походи церквами, а що ще робити в Галичині у неділю, здається має і дещо іншого адресата для своїх виборчих конструкцій. Це бізнес – малий і середній, це молодь. Цей виборець виглядає прагматичним і рішучим. Він – продукт жорсткої конкуренції, і його спосіб виживання поза конкуренцією неможливий. Тобто суцільна експансивність, тобто роль “ведучого”, роботодавця, господаря, газди для нього якраз. В той час як виборець Ющенка здається пасивним і інерційними, тобто “веденим”, типовим найнятим працівником.Хоча й інтелігенція не відвертається. Особливо класична галицька номенклатурна інтелігенція, котра завжди грілася біля влади. А звідси й така, дещо передумовлена покірність долі ” у першому турі, як пор`ядна людина”… Але в другому вже подолаються не тільки власні сумніви, а й сумніви в толерантності щодо наступного Президента. Як і всі пор`ядні люди!
Автор: Володимир Цибулько
Обговорити на форумі
Як стати програмістом?
2015-12-23 04:30:13
Сьогодні все більше людей задумуються про те, як стати програмістом. Часто з цього приводу висловлюються радикально протилежні думки - хтось каже, що для цього потрібні роки глибокої технічної освіти та ще кілька років практики…
|
"Герой поневолі" в Коломиї
2015-11-16 01:05:30
За просвітницької ініціативи Культурологічного проекту “Коломия – наше місто” (адвокат Михайло Петрів), запрошує вас на презентацію графічного роману “Герой поневолі”, яка відбудеться за присутності авторів 18 листопада 2015 р. в місті Коломиї…
|
ЄC надумав серйозно ускладнити життя Facebook та Google через персональні дані
2015-10-06 11:59:44
6 жовтня Суд Європейського Союзу оголосить рішення у справі щодо захисту даних, що може означати початок важких часів для Facebook та інших інтернет-велетнів…
|
Небезпека виникнення пожеж
2015-10-02 03:02:14
З настанням похолодання значно зростає небезпека виникнення пожеж в житлових будинках. Це пояснюється, в першу чергу, збільшенням періоду експлуатації печей, електронагрівальних приладів, та необережного поводження з вогнем.
|
Про прощання з життям: у Данії існує служба, що виконує останні бажання невиліковних людей.
2015-10-02 01:45:07
У 2006-ому році в Данії, водій швидкої допомоги перевозив пацієнта з однієї лікарні до іншої.
Пацієнт - смертельно хвора людина, що провела три місяці поспіль на лікарняному ліжку. Під час поїздки він дуже хотів побачити канал Влардінген востаннє. Він хотів трошки побути на сонці та вітру, відчути запах води, перш ніж знову повернутися до лікарні.
|
Уряд виділив 140 млн грн на "шерифів" в українських селах
2015-09-23 05:59:57
Уряд передбачив 140 млн грн на реформування служби дільничих міліціонерів у невеликих населених пунктах
|
Молодь витрачає на селфі 54 години на рік
2015-09-23 04:20:29
Згідно з дослідженням компанії Luster Premium White, мілленіали (покоління, що народилося в 90-х - початку 2000-х) витрачають на селфі у середньому 54 години на рік
|
У коломиї розташується гірсько-піхотна бригада
2015-09-23 02:50:02
22 вересня голова облдержадміністрації Олег Гончарук зустрівся з командиром новоутвореної 10-ї гірсько-піхотної бригади, Героєм України, підполковником Василем Зубаничем.
|
За скільки годин можна заробити на новий iPhone 6 в різних країнах світу (інфографіка)
2015-09-23 12:50:31
Швейцарський фінансовий холдинг опублікував рейтинг, в якому підраховано кількість годин, які доведеться пропрацювати середньостатистичним жителям різних міст для того, щоб дозволити собі iPhone 6 (16GB).
|
ООН оприлюднила шокуючий прогноз щодо біженців у Європі
2015-09-22 06:39:49
850 тисяч біженців приїдуть у ЄС впродовж наступних двох років. І це лише мінімальні розрахунки, які оприлюднили в ООН.
|