Незалежне тестування, яке спершу викликало в одних недовіру, в інших — різкий спротив, тим не менше набуває популярності в суспільстві. Зокрема, серед тих, для кого, власне і проводиться: випускників шкіл, а також їхніх батьків та вчителів, котрі ще рік-два тому на вірили, що здібна дитина може стати студентом без офіційної плати за навчання чи багатотисячних хабарів.
Як і кожна нова справа, ЗНО стикається з певними організаційними труднощами, які можна усунути, що й робиться. Тим часом незалежне оцінювання узвичаюється в суспільній думці, додає розумним і старанним дітям стимулу до навчання, а тих дітей, перед якими завдяки справедливій системі вступу вже відчинилися двері ВНЗ, надихає на нові успішні кроки в житті. Саме цього ой як бракує сучасній молоді — і тим, хто відчуває себе непотрібним рідній державі, і тим, хто має все, але тільки завдяки батьківським “дармовим” грошам.
Від запровадження ЗНО безумовно виграє держава. Адже здобуті, а не куплені знання і дипломи в головах і руках серйозних, відповідальних молодих людей неодмінно дадуть ефект — у економічній, промисловій, сільськогосподарській, науковій сферах, а це безумовно позитивно вплине на розвиток України. Думаю, можна навіть прогнозувати певний економічний “стрибок” — тоді, коли лави фахівців поповнять випускники, що стали студентами завдяки ЗНО. Молодь сподівається, що Президент Віктор Ющенко не допустить, аби незалежне тестування було скасоване, адже такі спроби з боку інших політичних сил уже були, і тепер, перед виборами, лунають такі пропозиції з боку деяких політиків.
Хотілось би тільки додати, щоб держава в особі чинного Президента — послідовного ініціатора незалежного тестування, пішла далі, гарантувала працевлаштування хоча б кращих студентів. І щоб майбутні фахівці, які за кордоном, знали про місце праці, яке на них чекає, уже з третього-четвертого курсу.
За час дії нової системи вступу до вищих навчальних закладів, масово запровадженої 2008 року відповідним Указом Президента України Віктора Ющенка, 546 одинадцятикласників нашого району стали студентами (у місті 275). Ось які відгуки на своєрідне опитування “Вільного голосу” щодо ЗНО.
Євдокія Михалків, директор Великоключівської ЗОШ І-ІІІ ст.:
— Наші цьогорічні випускники — це 31 одинадцятикласник та 10 екстернів, із них вирішили пройти ЗНО — і всі підтвердили відповідний рівень знань. Вони стали студентами різних навчальних закладі, четверо з них навчаються на державній формі.
Наша гордість, — Тарас Явдошняк, підтвердив свою золоту медаль. Тести з математики та української мови він склав на 10 балів, з географії — на 12. Тепер він — студент Львівського університету ім. Франка, факультету географії.
Христя Ужитчака навчається на факультеті у Прикарпатському університеті. Галя Карпенюк — опановує іноземні мови у Чернівецькому Національному університеті, як і Юрій Гайовий, тільки в Прикарпатському університеті. Оксана Семчук — студентка Львівського університету. Надя Цвігун та Микола Угринчук — у Коломийському інституті, відповідно, філологічний та фізкультурний факультети. Христина Тимофіїв, яка закінчила школу екстерном, вчиться на державній формі у Чернівецькому торгово-економічному, а брати Тарас і Ярема Стовп’юки — у медакадемії. Марійка Ужитчак — на державній формі у Вашківському медколеджі, Марійка Вільшанюк — теж у державній групі в одному з коломийський училищ.
Усіма ними ми дуже пишаємося, про їхні успіхи розповідаємо старшокласникам, аби брали з них приклад. Підготовці до тестування ми приділяємо багато уваги. У школі висять стенди з необхідною інформацією, ми не раз збирали батьків, націлюємо випускників, щоб вони визначалися з вибором вузу, предметів тестування, не відкидаючи до останнього. Цьогоріч у нас буде 62 випускники у трьох одинадцяти класах. Четверо уже зареєструвалися на пробне тестування, думаю, що охочих буде немало спробувати свої сили. Діти спокійні, серйозно налаштовані на працю, багато хто займається додатково. Думаю, все в них буде гаразд. ЗНО у нас не бояться ні вчителі, ні учні, бо, як показує досвід, ми оцінюємо знання справедливо, об’єктивно, вони збігаються з результатами на тестування.
Христина Тимофіїв:
— Я дуже рада, що у мене вийшло успішно здати тести і за їхніми результатами стати студенткою Чернівецького університету. Ось готуюсь до першої в своєму житті сесії. Теж переживаю, стараюся, хочу мати добрі оцінки. Переконалась на ЗНО — якщо вчитися, то будуть і добру результати. ЗНО — це чудовий шанс, який урівноважує можливості всіх стати студентами, незалежно від того, чи має сім’я матеріальні можливості, впливові знайомства. На заваді дот порогу навчального закладу вже не стоїть ніхто і ніщо, а перепусткою є власні знання. І це дуже здорово!
Іван Гайовий:
— Мій син Юрій — студент Прикарпатського університету, опановує іноземні мови. Звичайно, для нашої сім’ї це велика радість. Мій старший син уже працює викладачем, дасть Бог, і молодший закінчить науку успішно. Він хлопець здібний, особливо до мов, не раз брав участь в олімпіадах різного рівня, мав хороші результати. Додаткові бали додавала йому вимова, як казали учителі, — європейський акцент, який він перейняв завдяки телебаченню —слухав англомовні пісні, передачі. Звичайно, що перед проходженням ЗНО син багато займався і самостійно, і на курси ходив, тому я був упевнений, що стане студентом, з остаточним вибором він вагався, тому подав документи на три факультети — і скрізь був зарахований. Я підтримую практику проходження ЩНО, як чесне і справедливе оцінювання знань кожної дитини, при якому не чиниться тиск ні на випускника, ні на його батьків. Хоча, на мою думку, є потреба вдосконалювати цю систему. Скажімо, щоб випускник подавав документи лише, скажімо, на три факультети (чи у вузи), а не на десять-двадцять, як було цього року. Бо приходиш здавати документи, а вам кажуть: ви уже 600-ий! Це збиває з пантелику.
Микола Явдошняк:
— Мій син Тарас — студент Львівського університету, здобуває вищу освіту на географічному факультеті. Має хорошу стипендію. Звичайно, я дуже ним пишаюся. Хоча він право бути студентом здобув сам упродовж 11 років старанно навчаючись. Але хто знає, чи мав би він змогу ще буквально кілька років тому, коли не так знання були запотребовані, як блат і гроші? Звичайно, ЗНО дає великі можливості, ще б упорядкувати правило для пільговиків. Бо вони, маючи набагато слабші знання, витісняють здібних. Держава повинна надавати соціальні допомоги, але в світі домінуючим все ж мають бути знання, якщо держава хоче мати професіоналів належного рівня.
А всім випускникам, яким невдовзі доведеться складати тести, бажаю успіху, терпіння і наполегливості. Хай приклад його сина і таких, як він, додасть усім віри в себе, у чесний шанс отримати хороші результати на ЗНО. І готуватися треба систематично, вже з молодших класів. Моя молодша донечка Люба, яка вчиться у четвертому класі, уже це розуміє. Навчається добре, старається, щоб як братик, після закінчення школи, теж стати студенткою. Приклад брата — найкращий для неї стимул.
Владислав Стовп’юк:
— Мої молодші брати Тарас і Ярема цьогоріч стали студентами мед академії, Вони продовжать нашу сімейну династію. ЗНО — це чудово, але, думаю, вартує все-таки впорядкувати чергу з пільговиків. Бо якщо дитина має слабші знання і “посуває” здібнішу, — це несправедливо. Але більшість тут все ж залежить від самого навчального закладу. Мало вступити, треба ще втриматися, підтвердити можливість витримати навантаження навчального процесу на високому рівні. Треба, щоб викладачі не “тягнули” за вуха студента-пільговика, аби він не псував загальну картину успішності — тоді і справді все буде по-чесному: від початку — і до кінця.
Тестування випускників 2009-2010 н. р. відбудеться в червні наступного року. Реєстрація на основне тестування розпочнеться 15 грудня за адресою: бульвар Лесі Українки, 45.
До речі, в президентській партії є добра традиція: щороку, незалежно від виборів, партія сприяє випускникам із малозабезпечених родин, оплачуючи їхню участь у пробному тестування. Цього року теж надається така реальна підтримка, зокрема, і дітям з нашого району. Побажаймо їм успіху!
Автор: О. КРАВЧЕНКО, Вікторія КОХАН, Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі