Блиск і убозтво зернового ринку України

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-11-25 01:52:28

Не зумівши повторити минулорічний результат зі збору врожаю зернових, український АПК, попри наслідки світової економічної кризи, не тільки демонструє показники зростання, а й прямує до свого нового рекорду: темпи експорту зерна цього року високі як ніколи.

За даними Української аграрної конфедерації, з початку 2009 маркетингового року (з липня) Україна вже експортувала близько 10 млн тонн зерна у 50 країн світу, потіснивши на зовнішніх ринках американське й австралійське зерно, і має потенціал експортувати принаймні ще стільки ж.

Водночас ситуація, яка сьогодні склалася на вітчизняному ринку зерна, не вселяє великого оптимізму. Із врожаю 2008 року (53 мільйони тонн зерна) Україна експортувала близько 25 мільйонів. З цьогорічного врожаю зернових, в обсязі приблизно 48 мільйонів тонн, потреба внутрішнього ринку не перевищує 26-27 млн т., тому близько 20 млн т. зерна наша країна може спрямувати на експорт. При цьому чомусь маємо занижену в рази закупівельну ціну на зерно у виробників та ціни посередників, що майже досягають рівня світових.

Зернотрейдери виправдовуються: держава не дає можливостей купувати зерно у виробника за гідною ціною. За даними експертів Української зернової асоціації, ціноутворення на зернові залежить від чотирьох основних чинників: світових цін, співвідношення курсу національної валюти до долара США, вартості маркетингового ланцюжка “від поля до судна” та повернення ПДВ експортерам зерна. В Україні ситуація така: світові ціни впали, проте поки що дають змогу рентабельно працювати виробникам зерна, курс національної валюти такий, що стимулює нарощування експорту. Гірша ситуація із вартістю маркетингового ланцюжка: є багато прикладів по країні, коли вартість його з жовтня 2007 року до липня 2009-го зросла на 210 гривень за тонну, що “вдарило” насамперед по виробниках зерна.

І, зрештою, – ситуація з поверненням ПДВ експортерам сільгосппродукції в Україні винятково погана. За експертними даними, державний борг з відшкодування ПДВ експортерам сільгосппродукції сьогодні становить близько 3,5 мільярда гривень. Ми пам’ятаємо про ці проблеми “кризового” 2008 року, коли закладена в бюджеті сума, прив’язана до курсу 5,05 грн. за долар США, не відповідала реальним та необхідним об’ємам відшкодування.

Цього року зернотрейдери сподівались на те, що розрахунки бюджетного відшкодування ПДВ будуть виконані з урахуванням минулорічних помилок, однак виявилось, що коштів у держкошторисі закладено, як і торік, трохи більше 30 млрд грн при потребі в 53 мільярди гривень.

Можна було б відшкодувати заборгованість перед аграріями через держзакупівлі, однак і з цим чомусь не склалося. Незважаючи на те, що 9 листопада цього року Міністерство аграрної політики браво “відрапортувало”, що “в рахунок погашення заборгованості з ПДВ держава закупила в Аграрного фонду 2,1 млн тонн зерна”, обіцяний аграріям бюджетний 761 мільйон гривень досі не надійшов із скарбниці. “Угоди із державою на разі залишаються лише на папері, і в жодному з випадків повністю не виконані, – констатують в Українській зерновій асоціації. – Останні три місяці навіть на схему повернення ПДВ через закупівлі зерна в Аграрному фонді урядом виділяються копійки”.

За експертними даними, виробники зерна та олійних культур можуть втратити з урожаю 2009 року до 10 мільярдів гривень через подорожчання маркетингового ланцюжка та комплексу проблем з відшкодуванням ПДВ. “За такого ставлення сільське господарство України з курки, яка несе золоті яйця, може стати для держави тягарем у 15 мільйонів осіб, які проживають у сільській місцевості,” – застерігає президент Української зернової асоціації Володимир Клименко.

Аграрії б’ють на сполох: якщо терміново не вирішити питання повернення експортерам ПДВ у 2009 році та не передбачити в бюджеті на 2010 рік реальної суми відшкодування податку на додану вартість, це може призвести до подальшого зниження закупівельних цін на зернові та олійні для виробників – до 20%, а також спричинити значні проблеми з експортом сільгосппродукції у наступному році.

У попередні роки Україна була третім у світі експортером зерна, цього року – наближається до другої позиції світового лідерства. Половина українських експортерів зерна мають власні сучасні зерновантажні комплекси в портах, що дають можливість експортувати понад 32 млн тонн зернових та олійних, інші експортери зараз розглядають проекти будівництва таких терміналів, добирають майданчики, модернізують наявні потужності, що дасть змогу Україні в майбутньому ще більше розширити географію своєї присутності на світовому зерновому ринку.

І поки що єдиним, хто стоїть на заваді просуванню продукції вітчизняного АПК на світові ринки, є українська влада, що не вміє ані зібрати урожай, ані забезпечити його зберігання чи документальне оформлення і продаж, ані сформувати держзамовлення та налагодити бюджетний механізм компенсації ПДВ. Зерновики не просять у держави жодних преференцій – лише дотримання законодавства та забезпечення цивілізованих “правил гри” на вітчизняному аграрному ринку. Тому, чим швидше у відносинах з аграріями буде припинена хибна урядова практика “невиконаних обіцянок” та ,”затикання дір” адресними дотаціями і субсидіями, яка лише провокує утриманські настрої та спекулятивні тенденції на внутрішньому ринку, тим швидше АПК стане одним із головних бюджетоутворюючих секторів національної економіки, а Україна – увійде до “клубу” продовольчих лідерів світової економіки.

Автор: Юлія Комарова, Офіційний сайт Народної Партії
Обговорити на форумі