За останні півтора десятиліття за кордон виїхали 600 співробітників Національної академії наук України. Серед них – сто докторів наук і понад триста кандидатів наук. Про це повідомив часопис “Дзеркало тижня”, провівши відповідне дослідження.
А за даними Національного Фонду науки США, до цієї держави виїхали 50 тисяч українських учених. Хоча в останні роки витік інтелектуального потенціалу загальмувався, однак повністю він не припинився. Чому українські науковці мають попит у світі, але мало затребувані на батьківщині?
Харків завжди вважався кузнею молодих наукових кадрів України. У цьому місті є чотири десятки вузів. Практично в кожному з них діють міжнародні програми обміну студентів. Що приваблює українську молодь під час навчання і роботи за кордоном, дізнавалася харківська кореспондентка Радіо “Свобода” Юлія Журавльова.
“Взяти участь в одному з подібних проектів не проти і Марина - студентка 5-го курсу Харківського Національного політехнічного Університету. Кілька її друзів вже мали можливість повчитися і попрацювати за кордоном, самій дівчині забракло знань іноземної мови, розповідає Марина. “В першу чергу це цікаво. На другому місці - це все-таки гроші. Я думаю саме через зарплату наша молодь і їде за кордон. Назавжди я б власне не залишилась, поїхала можливо б на кілька років”, - розповідає дівчина.
Три роки пропрацював у Китаї викладач Національного університету імені Каразіна Сергій Попов. Він викладав китайським студентам російську мову. Причини, через які поїхав до Китаю, як і в багатьох інших: подивитися світ і підзаробити грошей. “В той час там платили десь 500 доларів на наші гроші. А у нас в цей час було рази в чотири менше. Я там був із 2003-го по 2006-ий навчальний рік. Зараз мабуть не більше, але життя в Китаї дешевше”, розповідає Сергій Попов.
Якби Сергію Леонідовичу запропонувати поїхати за кордон сьогодні, він би також не відмовився. Але тепер їхав би не заради грошей. І поїхав би вже не до Китаю”.
Киянин Євген п’ять років навчався у США, в Університеті штату Міссісіпі за фахом менеджера інформаційних систем. І сподівався за кордоном залишитися. Але зрештою вирішив повернутися в Україну. Бо вважає, що вчитися за рубежем варто, а роботу знайти йому все ж таки зручніше на Батьківщині. “Бізнесу навчать там набагато краще. Також зручно, що є предмети обов’язкові, а також треба набрати певну кількість академічних годин необов’язкових предметів. Повернутися сюди з тим дипломом - значить мати набагато більше перспектив. Мені це дуже допомогло. Закордоном важче знайти роботу, а ще важче знайти цікаву роботу”.
Еміграція інтелектуальної еліти - це проблема не останніх років чи десятиліть. Талановиті науковці й митці змушені бути їхати працювати за кордон і п’ятдесят і вісімдесят років тому. І проблема тут не лише у грошах, але й у відсутності середовища, де цей талант міг би розквітнути, вважає народний депутат, член комітету з питань науки та освіти Олесь Доній. “Одна із проблем української нації - це надмірна внутрішня агресивність, заздрісність і небажання радіти успіхам партнерів. Є дуже багато талановитих людей, але щоб проявитися не вистачає не те що попиту, не вистачає доброзичливого середовища”.
Поки в Україні економіка не запрацює ефективно, доти культура, освіта і наука пастиме задніх, наголошує директор Інститут біохімії, академік Сергій Комісаренко. “У мене дуже цікавий є приклад, це Ірландія. Ірландія була повністю сільськогосподарською країною, але приєдналася до Євросоюзу, почала вкладати багато грошей в науку і освіту. І що ви думаєте: науковці, які працювали здебільшого в США, почали повертатися”.
Відтік науковців за кордон не просто загальмувався, наголошує Заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха. Молоді фахівці все активніше повертаються додому. Щоправда, заслуга в цьому не лише самої України. “Йде процес повернення. Хоча б тому, що відбулася певна стабілізація в українській науці, до кризи вдалося суттєво збільшити рівень фінансування науки. Вдалося в окремих пріоритетних сферах покращити ситуацію з лабораторним обладнанням. Тож люди дістали змогу тут працювати активніше. Також на ситуацію вплинуло те, що науковий ринок на заході виявився перенасиченим”.
Якщо брати за відлік відсоток від ВВП, в Україні витрачають на науку утричі менше грошей, ніж у Китаї, в чотири рази менше, ніж у Британії та у п’ять разів менше, ніж у Німеччині. Це констатують експерти. Поки зберігається така тенденція, повністю припинити відтік мізків за кордон просто неможливо, переконаний Максим Стріха. “Ці процеси припиняться тоді, коли рівень підтримки науки в Україні буде хоча б за порядками величин наближатися до того рівня який існує бодай у сусідніх країнах ЄС”, - стверджує він.
Середня зарплата науковців в Україні нині становить у середньому 900 гривень на місяць. У державному бюджеті на фінансування науки та освіти передбачено менше 1 мільярда доларів на рік. В той час як у Росії на ці потреби виділяють 20 мільярдів доларів, у Польщі - 3 мільярди, а у США - 350 мільярдів доларів на рік,
повідомляє Радіо Свобода.
Обговорити на форумі
Як стати програмістом?
2015-12-23 04:30:13
Сьогодні все більше людей задумуються про те, як стати програмістом. Часто з цього приводу висловлюються радикально протилежні думки - хтось каже, що для цього потрібні роки глибокої технічної освіти та ще кілька років практики…
|
"Герой поневолі" в Коломиї
2015-11-16 01:05:30
За просвітницької ініціативи Культурологічного проекту “Коломия – наше місто” (адвокат Михайло Петрів), запрошує вас на презентацію графічного роману “Герой поневолі”, яка відбудеться за присутності авторів 18 листопада 2015 р. в місті Коломиї…
|
ЄC надумав серйозно ускладнити життя Facebook та Google через персональні дані
2015-10-06 11:59:44
6 жовтня Суд Європейського Союзу оголосить рішення у справі щодо захисту даних, що може означати початок важких часів для Facebook та інших інтернет-велетнів…
|
Небезпека виникнення пожеж
2015-10-02 03:02:14
З настанням похолодання значно зростає небезпека виникнення пожеж в житлових будинках. Це пояснюється, в першу чергу, збільшенням періоду експлуатації печей, електронагрівальних приладів, та необережного поводження з вогнем.
|
Про прощання з життям: у Данії існує служба, що виконує останні бажання невиліковних людей.
2015-10-02 01:45:07
У 2006-ому році в Данії, водій швидкої допомоги перевозив пацієнта з однієї лікарні до іншої.
Пацієнт - смертельно хвора людина, що провела три місяці поспіль на лікарняному ліжку. Під час поїздки він дуже хотів побачити канал Влардінген востаннє. Він хотів трошки побути на сонці та вітру, відчути запах води, перш ніж знову повернутися до лікарні.
|
Уряд виділив 140 млн грн на "шерифів" в українських селах
2015-09-23 05:59:57
Уряд передбачив 140 млн грн на реформування служби дільничих міліціонерів у невеликих населених пунктах
|
Молодь витрачає на селфі 54 години на рік
2015-09-23 04:20:29
Згідно з дослідженням компанії Luster Premium White, мілленіали (покоління, що народилося в 90-х - початку 2000-х) витрачають на селфі у середньому 54 години на рік
|
У коломиї розташується гірсько-піхотна бригада
2015-09-23 02:50:02
22 вересня голова облдержадміністрації Олег Гончарук зустрівся з командиром новоутвореної 10-ї гірсько-піхотної бригади, Героєм України, підполковником Василем Зубаничем.
|
За скільки годин можна заробити на новий iPhone 6 в різних країнах світу (інфографіка)
2015-09-23 12:50:31
Швейцарський фінансовий холдинг опублікував рейтинг, в якому підраховано кількість годин, які доведеться пропрацювати середньостатистичним жителям різних міст для того, щоб дозволити собі iPhone 6 (16GB).
|
ООН оприлюднила шокуючий прогноз щодо біженців у Європі
2015-09-22 06:39:49
850 тисяч біженців приїдуть у ЄС впродовж наступних двох років. І це лише мінімальні розрахунки, які оприлюднили в ООН.
|