1996-го Коломийський міськвиконком уклав з підприємством “Карпатгеодезкартоґрафія” договір на відновлення меж міста Коломиї. Невдовзі роботи довелося призупинити, оскільки із запропонованою містом межею не погоджувалася Королівська сільська рада. Мляві суперечки навколо розмежування міста й села тривали до минулого року, коли міськвиконком знову уклав аналогічний договір, уже з ДП “Карпатське підприємство геодезії, картографії і кадастру”. Було виконано всі необхідні польові обміри на місцевості, затрачено немало грошей з бюджету, проте й цей договір спіткала доля попереднього. Сільська рада знову виступила проти.
Виною всьому – ділянка площею неповних 5 га, розміщена між заводом контрольно-розподільчих пристроїв і меблевим магазином “Тиса”. Місто вважає її своєю, село – своєю. Суперечки за межу зайшли в глухий кут, незважаючи на те, що цією справою займались і депутати, і прокуратура, і судові органи.
Чим мотивує претензії на спірну ділянку місто. У тому, що ділянка між заводом КРП і магазином “Тиса” належить до міста, в начальника відділу земельних відносин міськвиконкому Миколи Дмитрука немає жодних сумнівів. Межі міста, що існували в 1939-1955 рр., як запевняє М.Дмитрук, були затверджені рішенням виконкому Івано-Франківської обласної ради депутатів трудящих 26 вересня 1966 р. (№479). Цим рішенням Коломиї було виділено в постійне користування земельну площу розміром 4.109 га, в яку входила й ділянка між заводом і магазином.
Правда, Королівська сільська рада посилається на те, що земельна ділянка, на якій розташовані завод КРП і пересувна мехколона №82, перейшла на підставі ухвали Івано-Франківської обласної ради від 23 березня 1992 р. до її, сільської ради, власності. Однак сільські урядовці, зазначає М.Дмитрук, випускають з уваги той факт, що відповідно до ст. 63 Земельного кодексу України, який діяв на той час, встановлення і зміна меж міста належало до компетенції тільки Верховної Ради. Це ж положення, до речі, є і в чинному Земельному кодексі, в редакції від 25 жовтня 2001 р.
Як відреагував на позовну заяву сільради суд. Королівська сільрада звернулася в березні ц. р. до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про визнання державних актів на право міста постійно користуватися землею, на якій розташовані завод КРП і ПМК-82, недійсними. Суд ухвалив припинити провадження в цій справі. Іншими словами, позову сільради не задовольнили.
Щоб не обтяжувати читача детальними поясненнями колегії суддів причин припинення провадження в справі, тобто відмінностями між нормативними й ненормативними актами і т.д., скажемо лише, що суд визнав акт на право постійного користування землею таким, що не має статусу державного чи іншого органу, оскільки виданий на виконання рішення уповноваженого на це органу. Акт посвідчує право на земельну ділянку, тільки й того. А документи, які посвідчують право на земельну ділянку, не можуть виступати предметом спору, на що є відповідне роз’яснення Вищого господарського суду України.
Мало того, у розпорядженні міськради є картоґрафічні матеріали за 1936-1939 рр. і матеріали геодезичних зйомок, виконаних у 1953-1955 рр., а також у 1973 р., які підтверджують: завод КРП і ПМК-82 розташовані на території Коломийської міської ради.
І це ще не все. Навіть якби сільська рада включила спірну земельну ділянку в межі села, як пояснює юрист міськради Любов Сончак, це зовсім не означало б, що місто позбувається права власності на цю ділянку і не може користуватися нею. Спочатку потрібно вилучити ділянку в міста, а рішення про вилучення ніхто не приймав. Отож вона й далі перебуває в комунальній власності міськради.
Держземінспекція: є порушення законодавства. Незважаючи на фактичну відмову в позові, сільські урядовці поводяться так, ніби спірна ділянка вже в їхній кишені. І дозволяють будуватися на цьому масиві громадянам “згідно з поданими заявами”.
- Сільрада виділила для будівництва двадцять дві ділянки, - каже М.Дмитрук, - на них розпочали й земельні роботи, тому ми вимушені були звернутися в Держінспекцію з контролю за використанням і охороною земель в Івано-Франківській області.
Що з’ясували, прибувши на місце, інспектори? Що ділянку, розташовану між заводом і меблевим магазином, яка була в користуванні агрофірми “Прут”, перевели в землі запасу сільської ради. З’ясувалось також, що науково-творча майстерня “Архітрав” розробила містобудівне обґрунтування, в якому запроектовано 20 земельних ділянок для спорудження індивідуальних житлових будинків і одна земельна ділянка для комерційного використання. Матеріали цього обґрунтування затвердила сесія Королівської сільради, вона ж дала дозвіл на виготовлення проектів відведення ділянок у даному масиві. П’ятьом громадянам уже й видано державні акти на право власності на ділянки, 15 проектів відведення перебувають на завершальній стадії. Стосовно ділянки комерційного використання, то прийнято рішення включити її в перелік земельних ділянок, що підлягають продажу на аукціоні.
Також комісія встановила, що “невідомими особами на земельній ділянці площею 0.25 га, яка розташована між заводом КРП і магазином “Тиса”, порушено поверхневий шар ґрунту”. З приводу цього нараховано шкоду, а матеріали перевірки відправлено в Коломийський міськвідділ внутрішніх справ. Щоб тут встановили особу правопорушника і притягнули винного до адміністративної відповідальності й відшкодування завданих збитків.
“Вважаємо, - роблять письмовий висновок представники Держземінспекції, - що надання у власність чи користування земельних ділянок сільськими, селищними, міськими радами до встановлення меж району, села, селища, міста, району в місті в натурі на місцевості є порушенням земельного законодавства. Крім цього, у ст. 38 Земельного кодексу України для земель житлової і громадської забудови існує норма, яка передбачає наявність цих земель тільки в межах населеного пункту”.
Само собою зрозуміло, що начальник обласної інспекції В. Сікорський вніс до Королівської сільради клопотання про приведення рішення сесії стосовно дозволів на проекти у відповідність до законодавства.
Районна прокуратура: підстав для прокурорського реагування не виявлено. З просьбою вжити заходів щодо припинення земельних робіт на спірній території міська рада звернулася й до прокуратури Коломийського району. Прокуратура розібралася в справі і, як повідомив міськраду прокурор І.Витрикуш, з’ясувала, що сесія Королівської сільради всього лише затвердила розроблене на замовлення агрофірми “Прут” містобудівне обґрунтування місця розташування комплексу житлових будинків. Агрофірма звернулася до сільради з проханням припинити право користування ділянкою площею 4.9868 га, яка належить агрофірмі, і передати цю ділянку в землі запасу сільської ради. Сільрада, звичайно ж, прохання задовольнила.
Після цього сільраді нічого не залишалось, як затвердити проект землеустрою щодо відведення для будівництва й обслуговування житлових будинків на цьому масиві. І передати земельні ділянки в приватну власність громадянам. Отож, робить висновок прокурор, “підстав для прокурорського реагування не виявлено”. Рекомендуючи разом з тим звертатися для розв’язання межової суперечки до суду. З відповідно оформленою заявою.
Коментар заступника голови міської ради Романа Бортейчука: Сприймати будь-які рішення сільської ради з цього приводу за чисту монету навряд чи доцільно, оскільки до моменту розв’язання конфліктної ситуації вони незаконні. Спочатку потрібно вирішити з межею між містом і селом, а тоді вже розпоряджатися масивом. На жаль, є підстави вважати, що за спиною, скажемо так, сільської ради стоїть ще хтось, особисто зацікавлений у будівництві на цьому масиві житла.
Ми, тобто міська рада, бачимо призначення території між заводом КРП і магазином “Тиса” зовсім не в житлових будинках. Для міста це інвестиційно-привабливий об’єкт,тут пролягає високовольтна лінія, можна організувати промислове виробництво, забезпечити з часом працею тих же мешканців Королівки. До речі, ми й пропонували владі села зібрати схід селян і поговорити про спірний масив. Та мабуть, самоврядування в Королівці не дійшло ще такого ступеня…
Чи не пізно вже втілювати плани міськради стосовно масиву між містом і селом у життя? Не пізно, місто могло б обміняти ділянки під будівництво, виділені сільрадою, на ділянки в районі вулиці Аеропортної. І я особисто не втрачаю надії, що спірний масив буде використано з користю як для міста, так і для села, для держави.
Готуючи цей матеріал до друку, ми звернулися з просьбою прокоментувати ситуацію і до голови Коломийської районної ради Дмитра Неміша. Пославшись на те, що райрада не може втручатися в земельні конфлікти в селах, Д.Неміш відмовився говорити на цю тему.
Відмовилися від коментаря й у Королівській сільраді, причому в різкій формі. “Не маю ні часу, ні бажання говорити про це, - заявила п. Куничак, яка заступає сільського голову В.Пньовського, що перебуває у відпустці. І додала твердим, але разом з тим трохи роздратованим тоном: - То наша земля!”.
Не будемо сперечатися, краще почекаємо, що скажуть з цього приводу в Івано-Франківській обласній раді, куди звернулися з проханням допомогти у розв’язанні конфлікту коломийські депутати.
Автор: Дмитро Карп’як, Іван Маруняк, для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі