“Хоч тут цілковита свобода!”, - не натішаться одні. “Коли нарешті створять інтернет-поліцію!”, - обурюються інші. Ну, а дехто не гає часу й використовує безладдя та безвладдя у віртуальному просторі для своєї мети…
“На цьому відео замотаний у хустку мусульманин, а може й якийсь терорист, співає про священний джихад. На тлі кадрів із вибухами, пожежами, плачем, кров’ю. У пісні згадується, що сам пророк Магомет вирушав у походи проти невірних. На YouTube, одному з найпопулярніших у всесвітній мережі порталі, є сотні кліпів із закликами до запеклої боротьби із США, із західним імперіалізмом,” - розповідає медіаексперт університету в місті Ерланген Єнс Кутчер.
Наводити жах на західну цивілізацію мають і численні коментарі. “Слава Аллахові! Чудове відео! Вогню, вогню, додамо вогню! Нехай він спопелить їх усіх!”, - пише відвідувач YouTube, зареєстрований під ім’ям “Відчайдух”…
У лютому цього року окружний суд Мюнхена засудив правого екстреміста Горста Малера до шести років ув’язнення. За розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Але й кількома місяцями пізніше на YouTube можна було переглянути відеопослання “ревізіоніста”, який, за його власними словами, “викрив найбільшу брехню в світовій історії”: “Я скажу правду, тобто те, що я розумію під правдою: Голокосту ніколи не було. Через це не існує й жодних доказів. Є лише вбиті в наші голови єврейськими мас-медіа голослівні твердження про те, що Голокост був. І той, хто вірить їм, не перевіривши фактів, чинить злочин проти німецького народу.” Через протести користувачів і громадських організацій це відео з порталу зникло. Та багато інших інтерв’ю “борця за правду” залишилося.
“Екстремісти добре вивчили особливості пропаганди в інтернеті й загалом намагаються вести її не так відверто,” - каже Штефан Глазер, керівник відділу боротьби з правим екстремізмом організації Jugendschutz.net: “Це колись неонацисти й виступали як неонацисти. Тепер вони презентують себе сучасно, круто, копіюючи стиль і сленг модних молодіжних течій, зокрема лівацьких. Наприклад, такими гаслами: “Ударимо по системі! Приєднуйтеся до нас!” Ніяких тобі свастик, жодних інших символів, що давали б привід заблокувати сторінку. Але ідейний зміст той самий - прищепити молоді ненависть до “найнижчої касти”, до “потолочі чужинців”…
За підрахунками експертів, у серпні 2009-го налічувалося майже 1800 німецькомовних правоекстремістських сторінок. На сотню більше, ніж торік. “Вільні камеради” та “автономні націоналісти” завойовують Web 2.0 – блоги, онлайн-чати, такі соціальні платформи, як Однокласники, MySpace, Facebook.
“Тому що там важко спіймати на гарячому, – веде далі Штефан Глазер. – Якщо наша організація виявляє сайти расистського спрямування в так званому звичайному інтернеті, ми відразу звертаємося до поліції. У Німеччині це добре функціонує, бо тут діють чіткі правові норми. Провайдер зобов’язаний усунути з мережі контент, як тільки стане відомо, що він протизаконний. Зазвичай на наші протести швидко реагують і власники серверів у інших країнах. Однак із розвитком соціальних веб-мереж неонацисти отримали нову трибуну для своїх проповідей. Вигнати їх звідти буде дуже важко, наразі – практично неможливо.”
Навіть досвідчені інтернет-криміналісти поки що капітулюють перед неосяжністю другого покоління мережних сервісів. Доступ у Web 2.0. відкритий для всіх. Тут можна фігурувати анонімно, повідомляти все що завгодно, брати участь у будь-яких дискусіях, не добираючи слів і не стримуючи емоцій. Приклад “обміну думками” в українській блогосфері: “Вас, клятих москалів-кацапюр треба гнати в шию з неньки України!” “Заткнись, ты, нацист, клоп вонючий! Подождите, хохлы, мы до вас еще доберемся…”
“Образи, наклепи, перекручування фактів в інтернеті заборонені так само, як і в реальному житті. Розгнузданість породжує не відсутність законів, а тверде переконання, що їх можна порушувати безкарно,” – каже юрист Удо Феттер, автор відомого в Німеччині блога з правових питань. Те саме стосується й норм моралі.
“…Видно буквально все. Зазвичай це не просто секс, а жорсткий - хардкор - із батогами, з наручниками, тортурами… Є багато порно з тваринами…”, - розповідає семикласниця Маріта. 42 відсотки німецьких підлітків у віці від 11 до 13 років принаймні кілька разів відвідували порнографічні сайти, свідчить останнє репрезентативне дослідження.
“Німецька сексуальна трагедія” – так назвав свою нову книжку відомий репортер Вольфганг Бюшер: “Проблема багатьох молодих людей в тому, що сьогодні, як ніколи легко переступити поріг сором’язливості. Задаєш у пошук слово “секс”, відкриваєш першу-ліпшу з купи сторінок, на запитання, чи виповнилося тобі 18 років, відповідаєш “так” - і дивись собі що завгодно й скільки завгодно. Що кому до того, що тобі й дванадцяти немає?.. Подорослішавши, підлітки потім уже самі не знають, дістають вони від екстрим-сексу справді якесь особливе задоволення, чи швидше займаються ним просто так, зі звички…”
Особливо діти з незаможних, соціально незахищених родин, веде далі Вольфганг Бюшер, сприймають порно-сайти як підручник життя, й не зволікають із практикою: “Якось я запитав одну 13-річну дівчинку: “Зустрівшися з хлопцем, ти відразу лягаєш із ним у ліжко?” “Що ви! - відповіла вона. – Ми перед цим розмовляємо дві-три хвилини…” Найгірше, що це не був жарт. Клятви у вічній вірності, почервонілі від першого поцілунку щоки… Такі підлітки якщо й знають, що все це існує, то з кінофільмів. В інтернеті, звичайно, теж можна знайти щось про “романтичне кохання”, але значно більшою популярністю користуються сторінки “секс із родзинкою”…
“10 років тому одинадцятирічні учні не запитували мене, що таке оральний секс, і чи правда, що всі дорослі полюбляють анальний секс, - розповідає докторка медичних наук Естер Шонброд. Вона веде в школах уроки сексології й нещодавно написала книжку “Поясни мені любов”. – Діти, звичайно, таких термінів не вживають. Вони описують побачене в інтернеті по-своєму. Підбираючи такі слова, з яких, власне, й стає зрозуміло, наскільки все це їх шокує, відштовхує. У цей момент дуже важливо підтвердити, що це здорова, правильна реакція. Інакше, як застерігають деякі експерти, в нас насправді виростатиме “порно-покоління”.
Часто картинки з “супер мега сексом” не треба й шукати. Вони знаходять користувачів самі – наприклад, у спливаючих вікнах на сайті “Реферати з хімії для учнів старших класів”. А студент, який збирає у всесвітньому павутинні матеріали на тему “проблеми мігрантів”, може наштовхнутися на сторінку, де йому порадять “якнайшвидше звільнити країну від цих виплодків”…
У віртуальну скарбничку знань інформація потрапляє майже без фільтрів. На щастя й на жаль. Іще 1996-го року американський інтернет-активіст Джон Перрі Барлов у своїй “Декларації незалежності кіберспейса” проголосив: “Я походжу з нової Батьківщини Духа. В ім’я майбутнього закликаю вас, представники минулого: дайте нам спокій! …Ви лякаєтеся власних дітей, тому що реальність, у якій вони існують, для вас завжди залишатиметься чужою. У нашому кіберсвіті спілкування й почуття - це біти. Ми не можемо відокремити задушливе повітря від того, що розправляє нам крила…”,
повідомляє Німецька хвиля.
Обговорити на форумі
друкувати
За просвітницької ініціативи Культурологічного проекту “Коломия – наше місто” (адвокат Михайло Петрів), запрошує вас на презентацію графічного роману “Герой поневолі”, яка відбудеться за присутності авторів 18 листопада 2015 р. в місті Коломиї…
6 жовтня Суд Європейського Союзу оголосить рішення у справі щодо захисту даних, що може означати початок важких часів для Facebook та інших інтернет-велетнів…
З настанням похолодання значно зростає небезпека виникнення пожеж в житлових будинках. Це пояснюється, в першу чергу, збільшенням періоду експлуатації печей, електронагрівальних приладів, та необережного поводження з вогнем.
У 2006-ому році в Данії, водій швидкої допомоги перевозив пацієнта з однієї лікарні до іншої.
Пацієнт - смертельно хвора людина, що провела три місяці поспіль на лікарняному ліжку. Під час поїздки він дуже хотів побачити канал Влардінген востаннє. Він хотів трошки побути на сонці та вітру, відчути запах води, перш ніж знову повернутися до лікарні.
Уряд передбачив 140 млн грн на реформування служби дільничих міліціонерів у невеликих населених пунктах
Згідно з дослідженням компанії Luster Premium White, мілленіали (покоління, що народилося в 90-х - початку 2000-х) витрачають на селфі у середньому 54 години на рік
22 вересня голова облдержадміністрації Олег Гончарук зустрівся з командиром новоутвореної 10-ї гірсько-піхотної бригади, Героєм України, підполковником Василем Зубаничем.
Швейцарський фінансовий холдинг опублікував рейтинг, в якому підраховано кількість годин, які доведеться пропрацювати середньостатистичним жителям різних міст для того, щоб дозволити собі iPhone 6 (
850 тисяч біженців приїдуть у ЄС впродовж наступних двох років. І це лише мінімальні розрахунки, які оприлюднили в ООН.
