Україна входить до двадцятки сирних країн світу. Проте на відміну від лідерів – Франції, Голландії Швейцарії, де понад кілька сотень видів сиру, у нас роблять лише 15. Деякі виробники навіть хочуть їх спробувати експортувати в ЄС. Оскільки переконані у їхній якості. Цього місяця перевірити це приїдуть і європейські експерти. Тутешні ж перевіряльники виявили, що в сім’ї виробників не без “виродка”.
Сир без молока – не сир. Замість молока – рослинний жир. Експерти протестували 16 зразків вітчизняного сиру: 8 сорту “голландський” та 8 - сорту “російський”. Це найпопулярніші сорти сиру в Україні і жодного відношення до тих країн , які дали їм назву, - не мають. Їх роблять вітчизняні виробники. У кожному з сортів знайшлось по одному зразку, виробник якого наполовину замінив молочну сировину рослинною. Проте написати про це забув. Отже фактично виготовив фальсифікат. Бо за нормами сиром може називатись продукт виготовлений винятково з молока, з додаванням рослинних жирів – сирний продукт.
“Під час так званої кризи, виробники починають фальсифікувати і додавати рослинні жири в продукцію, якій це насправді не властиво”, – каже Валентин Безрукий, президент науково-дослідного центру споживчих експертиз “ТЕСТ”.
Рослинний жир для організму людини – не шкідливий, він просто дешевший за молоко на 20-30%. Відтак ціна продукту має бути нижчою – кажуть перевіряльники. До того ж потрібно чесно зазначати склад харчу на етикетці.
Голландський сир: “Сирно” – аутсайдер. Серед 8 протестованих зразків “голландського сиру” – рослинний жир виявивили у сирі торгововельної марко “Сирно”. Він отримав найгіршу оцінку “дуже погано”. До речі, цей зразок виявився найдорожчим – 56 гривень.
“Чи не забагато 56 гривен за кілограм фальсифікату? Крім того, цей продукт має невластивий для голландської групи сирів смак. Віднести його голландської групи сирів дуже важко”, – такий вердикт пана Безрукого.
3 сира отримали загальну оцінку “відмінно”: “Шостка”, “Клуб сиру” і “Добряна”. За ціною вони майже не відрізняються – трохи більше 48-ми гривень. Сири торговельних марок “Комо”, “Роси”, і “Славія” отримали оцінку “добре”. Найдешевший “голландський” “Коляда” отримав оцінку “погано” через недоліки маркування.
Російський: підвела “Тульчинка”. Те саме з сортом ” російський”. Один з 8-ми виробників “змахлював”. Ціну не завищив. Але і не спустив. Про рослинний жир також не написав. Аусайдером виявився продукт торгової марки “Тульчинка”.
“З 16-ти зразків , які ми перевірили, у двох були рослині жири. На етикетці ні у “Сирно”, ні у “Тульчинки” цього не було написано. Там написано: молоко, сичужний фермент, пористий кальцій, ще щось, але жодної згадки про рослинні жири немає”, – каже Ніна Кільдій, керівник експертно-аналітичного відділу Центру незалежних споживчих експертиз “ТЕСТ”.
Оцінки “відмінно” у “російському” сирі марок “Шостка”, “Славія”, “Роси”, “Коляда” і “Добряна”. Сири марок “Комо” і “Молочний шлях Пирятин” отримав “добре”. Власне їх і варто купувати тим, хто прагне натурального смаку.
Відповідь виробників : рослинний жир не такий вже поганий. Керівник професійної асоціації, куди входять виробники протестованих марок – перевіркою невдоволений. Каже: дешевий піар.
“Таке тестування мають робити не з метою піар акції. Вони повинні проводитись на рівні державних органів, на рівні Держспоживстандарту”, – каже Олександр Чагаровський, голова українського молочного комітету.
Що ж до рослинних жирів, то в них він не бачить нічого страшного. Хоча погоджується: про це потрібно чесно писати на етикетці. З недобросовісними виробниками обіцяв поговорити.
“Заміна молочного жиру рослинним – це загально усталена світова практика. Це потрібно, по-перше, для того щоб знизити собівартість продукції. По-друге, щоб надати йому оздоровчих властивостей. Бо молочний жир містить холестерин, а рослинний не містить. Але писати про це потрібно. Ми будемо спілкуватись з тими підприємцями, які потрапили в цей список. Їх звинувачують у якійсь фальсифікації”, – обґрунтовує своє обурення керівник професійної асоціації
А ГМО? Перевіряли сири і на ГМО. Експерти генних мутантів в сирах не знайшли. Але вони можуть бути у ферментах тваринного походження, які використовують для їхнього виготовлення, кажуть вони. Проте лабораторій, які можуть їх ідентифікувати, ні в Росії, ні в Україні немає.
“ГМО ми не знайшли, але вони теоретично можуть бути у ферментах. Але ідентифікувати ГМО у ферментах на території Росії та України не можливо”, – каже Валентин Безрукий.
Опоненти експертів запевняють: ГМО немає і у ферментах. Його купують в тих країнах , сертифікатам яких можна вірити.
“Є відповідні структури з Данії та Голландії, які виробляють такі ферменти. Структури дають сертифікат відповідності в яких зазначено: що ці ферменти не є генномодифіковані”, – каже пан Чагаровський.
Науково-дослідний Центр незалежних споживчих експертиз “ТЕСТ”, який проводив тести, обіцяв передати результати до державних органів: прокуратури, міліції, Держспоживстандарту. Хоча на подібні звернення, кажуть, ніхто не реагує. Виняток – Антимонопольний комітет. Він нещодавно розпочав розслідування у справі з фальшованим згущеним молоком,
повідомляє Український Бізнес Ресурс.
Обговорити на форумі