Сонце, вітер і солома – запорука енергетичної незалежності

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-09-01 05:35:43

Чи має Україна достатньо власного потенціалу, щоб самій продавати енергію за кордон, а не залежати від імпорту нафтопродуктів? Чому українські виробництва альтернативних систем енергопостачання працюють здебільшого на експорт?

І врешті, як змінити енергетичну політику держави з користю для економіки, довкілля і простих громадян? Відповіді на ці та інші питання шукали виробники енергообладнання, науковці та представники громадськості, які 29-30 серпня взяли участь у виїзному круглому столі “Енерджі Кемп”.

На березі Десни за селом Осещина, що поблизу Києва, працюють невеличка вітроелектростанція та пересувна система сонячних батарей. Поруч тепловий насос набирає та нагріває воду з річки – виключно за рахунок сонячних променів. Це обладнання, розроблене в Україні, демонструє можливості використання альтернативних джерел енергії, і паралельно забезпечує життєдіяльність круглого столу “Енерджі кемп”. За подібними технологіями – майбутнє енергетичної незалежності України, вважає Андрій Музика, заступник голови правління ВАТ “Квазар”.

Українські сонячні батареї – як пророки у своїй вітчизні

Київський “Квазар” є одним з найбільших у Європі виробників сонячних батарей та кремнію для них. Проте левову частку своєї продукції цей та інші українські виробники альтернативного енергетичного обладнання продають за кордон. Зокрема, у Німеччину, яка замість проектувати нові атомні станції, заохочує своїх громадян вкривати дахи будинків сонячними батареями. А потім купує їхню енергію за особливим “зеленим” тарифом. Або Швеції, яка за 10 років навчилася отримувати 90 % тепла та струму із сонця, вітру і біологічного палива. Тим часом в Україні такі перспективні джерела посідають менше одного відсотка в енергетичному балансі. Причина – у відсутності енергетичної стратегії держави, вважає енергоаудитор, голова правління компанії “Екологічні системи” Василь Степаненко.

“В Україні немає теплового балансу країни та окремих міст. Хоча спроби вибудувати його були. на жаль, сьогодні такий баланс господарства міст складається на 98% з природного газу. Через це втратили перспективу і енергетика, і промисловість”, – каже експерт.

За підрахунками Інституту відновлюваної енергетики НАН України, держава здатна повністю забезпечити себе за рахунок сонячної, вітрової енергії та спалювання соломи й відходів деревини, а газ та вугілля власного видобутку дадуть змогу експортувати енергію до Європи. Лише за нинішніх цін економія за рахунок припинення імпорту газу склала б понад два мільярди доларів. І ці кошти можна було б витрачати на подальший розвиток нових джерел енергії, вважають експерти.

Але поки державні енергетичні компанії працюють за принципами радянських часів, без енергозбереження та новітніх технологій, прості українські громадяни самі опановують відновлювані джерела енергії, розповідає фахівець з енергоавтономних систем Юрій Фаворський.

Він навів приклад того, як жителі Васильківського району Київщини Надія та її син Віталій не мали змоги підключити свій будинок до електромереж. Два роки збирали кошти, але встановили сучасну систему з сонячної батареї, вітродвигуна та акумуляторів. Це виявилося дешевше, ніж прокладати до помешкання лінію електропередач. І зараз родина не платить за світло ні копійки.

Проте для становлення енергетичної незалежності країни недостатньо індивідуальних електростанцій на кожній хаті, вважає керівник представництва фонду Генріха Бьолля в Україні Кирило Савін.

“Якщо люди відділяють своє господарство від мережі, щоб забути Україну з її енергонеефективністю – це теж добре. Але ми маємо мислити стратегічно: без структурних реформ, навіть маючи вітряки у кожному дворі, ми ці 2 мільярди доларів на рік і далі будемо втрачати”. Кирило Савін переконаний, що енергетичну ефективність України має ініціювати не держава, а суспільство. Адже в усьому світі саме громадськість змушує державних службовців та енергетичні компанії запроваджувати економію та нові підходи в енергетиці, повідомляє Радіо Свобода.

Обговорити на форумі