Війна на мирній території

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-07-29 03:56:56

Минулих вихідних у Яремчі пройшли змагання зі страйкболу — військової гри, дуже наближеної до реалістичних бойових умов. Цього разу змагання будували на основі сценарію, написа-ному за мотивами фільму “Грозові ворота”. Близько 125 учасників із Тернополя, Рів-ного, Стрия, Львова, Івано-Франківська, Калуша, Чернівців, Коломиї та навіть Бресту відчули насолоду від гри у справжніх диких умовах.

Як розповів “Вікнам” командир калуської команди “Black Fox”, президент молодіжної громадської організації альтернативних видів спорту “Адреналін” Андрій Максимків, про страйкбол у нас поки що знають одиниці. Адже ця гра прийшла на Калущину всього кілька років тому. Незважаючи на це, калушани активно беруть участь у багатьох змаганнях, які організовують у різних регіонах.

— У нашому місті сформовані дві команди, — каже Андрій Максимків. — “Black Fox” складається із десяти “вояків”. Проте вхід у наші лави — відкритий, і спробувати себе у страйкболі може кожен охочий. Обмежень практично немає. Хіба що вік учасників гри повинен бути не менше 18 років. Особисто я захоплююся страйкболом уже близько двох років. За цей час брав участь у багатьох змаганнях. Скажімо, минулого року велика гра під назвою “Червона небезпека” проходила на кар’єрі у Калуші. Ми тоді “воювали” на боці УПА. Все було дуже реалістично, а учасники гри з’їхалися із багатьох регіонів України. Щоправда, нам не вдалося завезти техніку на кар’єр, що трошки перешкодило грі. Зате справжньою несподіванкою для супротивників стала “замінована” нами дорога.

Організатором гри у Яремчі виступила коаліція команд із Івано-Франківщини та Буковини — ВО “Захід”: “Гуцули” (Коломия), “Black Fox” (Калуш), “Dead bees” та “Капітошка” (Івано-Франківськ). Гра проходила за сценарієм, написаним за мотивами фільму “Грозові ворота”. Змагання ж — у вигляді гри між двома сторонами: федеральними російськими військами (“червоні”) та горянами-бойовиками (“жовті”).

— На змагання приїхало багато гостей із інших регіонів, — ділиться Андрій Максимків. — Зокрема, були представники із Львівщини, Рівненщини, Тернопільщини, а також спортсмени з Білорусі. Таким чином, гра, заявлена як міжрегіональна, стала міжнародною. Перед грою командувач коаліції Євген Гапич оголосив сторонам короткий зміст сценарію, цілі і завдання місії. Після цього всі промаркувалися червоним або жовтим кольором і вирушили на вихідні позиції. На боці федеральних військ грали команди з Рівного, Львова та Тернополя, бойовиків — Коломиї, Івано-Франківська, Калуша та Стрия.

Почалася гра і бійці кинулися у бій. “Червоні” на висоті утримували бункер під натиском шквального вогню “жовтих”. Бойовики наступали звідусюди. Перша група пройшла хащами вздовж дороги на висоті, прикриваючи праву сторону — каньйон ріки. По ріці, одного за одним “убиваючи” червоних снайперів, відважно пройшла друга група бойовиків. Здавалося, “червоні” були приречені на швидку капітуляцію. Проте, вибити федеральні війська із першої стратегічної висоти було не так просто.

— “Жовті” цілими компаніями по 6-8 чоловік йшли на “мертвяк” — місце, де для респауну (оживлення. — Авт.) збираються “вбиті”, — пригадує Андрій Максимків. — Після 15 хвилин відпочинку у “мертвій зоні” формуються нові похідні групи. І хоча “жовті” кількісно значно переважали “червоних”, проте “мертва зона” до бункера останніх була значно ближче. Відповідно — “жовтим” щоразу йшло чимало сил на нове долання лісової гущавини, завалів, каньйону. Додала клопоту і так звана група Єгорова (за сценарієм, необмежена ігровою територією. — Авт.), яка підступно змусила повернутися у “мертвий аул” цілу групу “жовтих”.

Проте, помста не забарилася: небаченої сили штурм упритул наблизив “бойовиків” до перемоги. У групі федеральних військ було “вбито” і чарівну снайперу, і кулеметника. А поки чоловіки з жовтим маркуванням на руках долали перехід із річки на висоту, із гущавини ліщини щедро палила вогнем супротивників із АКМ-47 молода горянка.

Загалом жінок на змаганнях завжди менше, аніж чоловіків. Проте, як стверджують організатори змагань, юні спортсменки не поступаються чоловікам. До речі, у Яремчі за звання найсильніших боролися п’ятеро жінок. Традиційно чоловіки намагалися прикривати їх у бою. Адже все-таки цей вид спорту є доволі травматичним. Саме тому всі учасники гри перед змаганнями підписують документ про ознайомлення із правилами техніки безпеки. Категорично забороняється знімати окуляри під час гри, адже очі — найбільш незахищена частина тіла. Рідко коли із бою “вояки” виходять без синців. І хоча прицільно постріли у голову та інші найбільш незахищені частини тіла ніхто не робить, від випадкової кулі або рикошету ніхто не застрахований.

Зрештою, “бойовики”, зібравшись із силами, шквальним вогнем та військової хитрістю захопили бункер федеральних військ. Гра — завершилася, і всі учасники вирушили до наметового містечка.

— Після кожної гри ми маємо чудову нагоду посидіти у колі друзів, поспілкуватися із ними, — каже Андрій Максимків. — Не обходиться і без традиційного частування. Адже страйкбол є не тільки динамічним видом спорту, але і багатим на спілкування середовищем. Його навіть можна назвати своєрідним ігровим туризмом, адже у пошуку ігрових місць спортсмени долають не один десяток кілометрів.

Довідка. Страйкбол виник у післявоєнній Японії. Коли після капітуляції їй заборонили мати збройні сили (крім сил самооборони), уряд цієї країни знайшов цікавий вихід: були створені точні пневматичні копії бойової зброї, які збігалися по вазі з реальними прототипами, мали таку ж скорострільність і навіть схожу схему зборки. От тільки патрони для цієї зброї виготовляли із легкого пластику.

Поступово ця витівка переросла у вид спорту, який зараз має величезну популярність у всьому світі. Цікаво, що страйкбол не пропагує насильство та вбивство. На думку психологів, він дає можливість відчути радість від життя, звільниться від зайвих емоцій і агресії, що накопичується у кожному з нас.

Страйкбол максимально наближений до реальних воєнних умов. Місцевість може бути будь-яка: ліс, будівництво, кар’єр — у залежності від наперед продуманого плану і тактики. Часто учасники реконструюють картини реальних війн. А на місце “бою” приганяють військову техніку, використовують піротехніку, сигнальні ракетниці, міни та гранати, виготовлені на основі петард.

В Україні страйкбол не зареєстрований як вид спорту. Тож зараз коаліція команд з Івано-Франківщини працює над створенням федерації. У планах — реєстрація страйкболу як не олімпійського виду спорту.

Автор: Тетяна ЧОЛІЙ
Джерело: Вікна online
Обговорити на форумі