Шоста колона

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-07-27 06:04:12

Існування “шостої колони” в житті українського суспільства вже важко не помітити. Хоч з першого погляду й розпізнати не просто… Вона зримо продовжує існування “п’ятої” – в переносному значенні йдеться про будь-яких таємних – ворожих – “агентів впливу” в країні.

Але “шоста” маскується дуже вдало: під невинні розваги, цікаві й навіть захоплюючі програми, азартні ігри тощо.

Уже кілька років як в Україні спостерігається зростання кількості віщунів, ясновидців, екстрасенсів, магів, чаклунів, ворожок. Цілих стадіонів своїх прихильників, як колись Анатолій Кашпіровський, вони, правда, не збирають. Замість стадіонів тепер використовують телебачення, радіо, газетні “площі”. Кількість глядачів, слухачів, читачів, які щиро переймаються містикою, ворожіннями, очікуючи рецептів щасливого життя, фінансового успіху і т.п., теж зростає.

Які ж причини цього сплеску ворожбитства і віри в нього? Чи загрожує це суспільству і, якщо загрожує, то чим саме? Де корені цього явища? Що може зупинити “шосту колону”, або чому зупинити її не можна?

Жертви одурманювання – добровільнію Від 40 до 70 відсотків телепродукту сьогодні – продукт розважальний. Останнім часом – безліч так званих “інтерактивних вікторин”. Про них варто б вести розмову окрему, бо йдеться не так про запаморочення розумове, як про легалізований “лохотрон”, викачування грошей з наївних і не надто грішми обтяжених людей. Та ці вікторини теж мають ознаки психологічної атаки, як і решта “розважального продукту” – “еротичні шоу”, “прийом екстрасенса”, “поради провидців” тощо.

Цільова аудиторія всіх таких програм окреслюється широким колом пенсіонерів, домогосподарок, нудьгуючих молодих людей, зокрема безробітних або тимчасово безробітних і тих підлітків, які в силу різних причин мають доступ до телевізорів пізньої пори.

Пропозиції набрати номер, висвітлений на екрані, та негайно розв’язати ту чи іншу нагальну проблему знаходять попит. Адже в усі часи і в кожній країні є люди, які потребують поради чи допомоги. В багатьох країнах у таких випадках звертаються до психологів, психіатрів, інших фахівців. В Україні такі послуги ще не надто популярні. Натомість давні традиції знахарства, ворожбитства – із “приворотним зіллям” чи без тут ще живі. Цікаво, що найвищі гребені хвиль містичних пошуків збігаються з наявністю в країні кризових явищ. Іще не забулися ні сеанси згаданого Анатолія Кашпіровського, ні масове через телевізор “зарядження води” Аланом Чумаком, ні подібні “спасенні” сеанси “ворожки Ірини”, “провидиці Марії” та безлічі їм подібних. І в повні смути 1990-ті роки, і в не менш повні кризових явищ нинішні попит на чаклунів, які негайно допоможуть, існує.

Жертви екстрасенсів і ворожок – завжди добровільні. Деякі канали пропонують прийом відразу кількох екстрасенсів чи ворожбитів, котрі або у відкритому ефірі, або в закритій телефонній розмові дають поради. Серед них багато “тарологів”, себто, знавців ворожби на картах Таро, які розкладають карти і тлумачать те, що “випало”.

Прогнози на майбутнє цікавлять всіх, тому платні телефонні лінії тільки зрідка вільні. Жінок здебільшого хвилює жіноча доля – чи народиться дитина, чи не покине чоловік, або чи повернеться, якщо вже покинув… Чоловіків цікавить більше меркантильний бік життя – чи вдасться втриматися на роботі, чи вдасться взяти кредит, чи буде змога купити авто і так далі. Дуже багато людей запитують в екстрасенсів та ворожбитів про те, як вилікувати ту чи іншу хворобу. Ніхто не залишається без відповіді.

Ніхто не змушує ту чи іншу людину телефонувати до екстрасенса й запитувати про свою долю. Іноді для когось це й справді останній шанс порадитися з кимсь щодо своїх проблем, – в силу того, що до психолога людина або не знає дороги, або йти боїться. Окрім того, психологи, як правило, не підказують, яка “магія” допоможе примножити бізнес і яким чином позбутися невиліковної хвороби.

Чим небезпечна “шоста колона”? Фінансова і політична криза, в яку нинішнє українське суспільство занурилося з головою, – живильне середовище для псевдо-цілителів, шарлатанів, шахраїв усіх мастей, які виконують роль своєрідного “громовідводу”. Тобто, відволікають увагу великої частини суспільства від справді актуальних проблем та занурюють їх у своєрідний “гіпнотичний” (без справжнього гіпнозу) стан, у якому ілюзія порятунку замінює пошук порятунку справжнього.

Людина завжди шукає виходу спершу в думці, у своїй вірі, у пораді чи в розраді, – це аксіома. Інша річ, що віра при цьому – в кожного своя. І побутування кількох десятиліть “войовничого атеїзму” на українських теренах зробило свою справу. До екстрасенсів звертаються переважно ті, хто віру або втратив, або й ніколи її не мав. Відомо, що християнські, наприклад, чесноти і звертання до магів, астрологів, екстрасенсів – несумісні. Церква – незалежно від конфесії – в усі часи дотримувалася твердої позиції, що будь-який вид окультної діяльності, сповідування екстрасенсорних явищ і ворожбитства – гріх.

Проте найбільша небезпека “шостої колони”, до якої можна віднести цілу армію хіромантів, “тарологів”, ворожбитів, “спадкових чаклунів” і їм подібних – навіть не в тому, що вони дають людям ілюзію замість надії, забираючи при цьому гроші. Найбільша небезпека присутності в державі масових цілителів – у тому, що діяльність їхня узаконена, але не врегульована правовими актами. Підрахувати моральні та інші збитки від цього узаконення ніхто ще не взявся.

Минулого року Міністерство праці та соціальної політики України ввело до Класифікатора професій такі “актуальні” спеціальності, як цілитель, ворожка, астролог і хіромант. Це означає, що будь-хто з “фахівців чаклунства” може легально зареєструватися як приватний підприємець і на законних підставах надавати відповідні послуги – ворожити на майбутнє, лікувати від раку за допомогою “пасів”, поїти “приворотним зіллям” та віщувати завжди кращу долю спраглим любові, багатства і щастя клієнтам-пацієнтам.

При цьому якість наданих цілителями, ворожками й астрологами вкупі з хіромантами послуг ніхто не зможе проконтролювати – нема таких механізмів.

Протистояти засиллю і дипломованих цілителів (є й такі), і “самородків” – провидців, магів, чаклунів, екстрасенсів ніхто, здається, не збирається. Хоч і пишуть листи-скарги окремі люди та групи людей в різні інстанції. Нещодавно представники різних конфесій Кіровоградщини виступили із заявою, ухваленою на громадських слуханнях в Олександрії. Вони вважають внесення окультних спеціальностей “ворожка”, “хіромант” і “астролог” до Класифікатора професій України “безвідповідальним і таким, що суперечить Основному закону держави, руйнує християнські цінності і тому є небезпечним для майбутніх поколінь”, – повідомляла Релігійно-інформаційна служба України. Учасники слухань ухвалили також відкрите звернення до Президента України, Прем’єр-міністра і Голови Верховної Ради. Під резолюцією збирають підписи в інших регіонах країни.

Але резолюціями і зверненнями навряд чи можна зупинити те, що вже, схоже, перетворюється на масовий психоз – пророцтва, гороскопи, талісмани, сеанси “провісників долі” беруть у свої цупкі лещата все більше жертв. Телебачення й інші види ЗМІ цьому сприяють. Щодо витрачених трудових заощаджень на такі “шоу”, то в Законі України про телебачення немає на цей рахунок якихось застережень. Були б відповідні ліцензії. А вони є. І що не заборонене – те дозволене. Ніхто не може заборонити й редакторам газет чи інтернет-сторінок друкувати платні оголошення “спадкових ворожок”. Як і друк цілих книг та брошур із “рецептами” цілителів ніхто не зупинить – ні Нацкомісія з питань моралі, ні жодна інша комісія. Бо юридичних підстав немає.

Зате попит на таку продукцію є. І свідчить він про те, що суспільство справді потребує зцілення. – Безліч нещасних, хворих, розчарованих у сьогоденні, не впевнених у завтрашньому дні, бідних духовно і матеріально, втомлених від пошуку хліба насущного для себе й своїх рідних, очманілих від перманентних криз людей потребують зцілення. І хто їм що запропонує – замість готових негайно допомогти ясновидців, хіромантів, “тарологів”? В арсеналі яких – і вкрадливо-м’які голоси, і карти, і – головне – безмежний кредит довіри тих, хто хмільний від надії на провидіння… А “кожний захмелілий шкіпер має надію на провидіння, – писав сто літ тому Бернард Шоу. – Та провидіння часто скеровує кораблі хмільних шкіперів на скелі”.

Автор: Надія СТЕПУЛА
Джерело: Радіо Свобода
Обговорити на форумі