Гуцульські забавлянки в Прокураві

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-07-21 02:58:30

У віддаленому карпатському селі завершився четвертий фестиваль фольклорної та естрадної пісні “Зелені свята на Гуцульщині”.

Понад берегом маленької річки Пістиньки, 420 метрів над рівнем моря розкинулося по верхах село Прокурава, яке гостинно прийняло тисячі людей з усієї України.

“Ану пишні газди, газдині та газдівські діти, кому сорочки вишиванки, красні гердани, черлені пацьорки, коників з сиру, банушу з грибами, смаженички карпатської, – лунає з розкладеної у центрі села ятки. Чого тут тільки немає. Поруч із вартісними мистецькими творами –китайсько-тайванський дріб’язок та вироби умільців із Кут, які, здається, можуть підробити все, що завгодно, та ще й при торзі не продешевити.

Сотні гостей села, та перші краплі дощу, роззираються, торгуються, їдять, запиваючи місцеві смаколики вогняним прокуравським самогоном. Деякі поспішають до сцени, де трембітарі сповіщають про відкриття фестивалю. “Прикро, що в Україні занепадає народна культура, – мовлять місцеві жителі, – тому основною метою нашого фестивалю було відродження автентичних пісень і танців та показ найкращих зразків українського естрадного мистецтва. Ми віддаємо честь і хвалу тим, які бережуть свою музику, пісню, танок”. Наразі організатори сподіваються, що з кожним роком кількість учасників та гостей фестивалю тільки збільшуватиметься.

Чи допоможе мистецтво Прокураві? У фестивалі взяли участь народні аматорські колективи з різних регіонів країни та популярні артисти Павло Дворський та Оксана Пекун. Також в рамках заходу відбувся музичний конкурс для юних талантів. Окрім співу, виконавці демонстрували ще й вміння грати на традиційних для свого регіону музичних інструментах.

Минулого року село відсвяткувало своє 370-річчя від дня першої згадки. “Але історія наша ще древніша, - розповідає голова місцевої сільради Іван Лесюк. – Назва села походить від того, що кілька століть тому через наші гори їхав якийсь панський економ, або як інакше його називали “прокурат”. Сподобалося панкові в Карпатах і він зостався в селі”.

З того часу багато води у Пістиньці сплило. Прокурава переходила від одних завойовників до інших. Проте не корилися горді гуцули зайдам. Боронили свій край горді опришки. Пам’яткою тих часів на горі Брусний є печера Довбуша, де колись переховувався знаний гуцульський ватажок, що розбивав усі панські комори та кривавий людський гріш бідним повертав.

Нині цю легенду розповідають сотня туристів, яких приймають у своїх садибах горяни, адже “Зелені свята на Гуцульщині” мають стати й доброю туристичною промоцією краю. “Приїжджі матимуть змогу оцінити нашу гостинність, скуштувати традиційних гуцульських наїдків та ще цього або наступного літа знову приїхати в Прокураву, – продовжує пан Лесюк. – Ми сподіваємося, що наступного року фестиваль відгукнеться туристичним бумом”.

У добру путь!?. Такі слова і те, що вдалося зробити мешканцям маленького села втішає. Засмучують дороги та відсутність інфраструктури. Не один водій, що поспішав на свято, проклинав місцеві дороги. Прокурава село віддалене. Від райцентру Косова треба їхати більше десяти кілометрів. Якщо по дорозі до сусідніх Шешорів, де колись також відбувалася всеукраїнська забава, ще подекуди їхати можна, то дістатися фестивального села для багатьох виявилося справжнім випробуванням нервів та машини.

У туристичному гуцульському регіоні, на жаль, таких доріг вистачає. Ремонтувати їх чи прокладати нові ніхто не поспішає. Районне та обласне начальство тільки руками розводить: нема грошей. Чиновники мовлять, що зробити нічого не можуть, адже у паспорті кожного населеного пункту Івано-Франківщини із п’яти проблемних питань, дороги – перші. А фінансування, яке іде напряму через службу автомобільних доріг, мізерне.

Отож будівництво шляхів необхідне, бо це – стратегічні артерії туристичного краю, без яких навіть найпривабливіші куточки Карпат не матимуть популярності й не приноситимуть належного доходу місцевому і всеукраїнському бюджетам.

Автор: Галина Плугатор, Прокурава для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі