У 90-х роках на Донеччині, збираючись на дискотеку, молоді шахтарі іноді примотували до рук молотки, для того, щоб влучніше та результативніше битися. З тих пір пройшло багато часу, шахтарі відв’язали молотки, вдягли дорогі костюми і навчилися діяти цивілізованими методами.
Але існує народна прикмета: якщо вони приходять на роботу без краваток – буде бійка.
Зранку депутати від Партії регіонів без поспіху підтягувалися до сесійної зали з наміром принагідно її заблокувати у разі порушення домовленостей. Але всередині на них чекало розчарування – святе місце навколо трибуни було вже оточене бютівцями, які спеціально прийшли раніше з намірами охороняти голову ВР Володимира Литвина від посягань з боку опозиції.
Регіонали не розгубилися і перехопили спікера до приходу в сесійну залу. А саме – заблокували його у власному кабінеті. Станом на 10 годину ранку у приймальні Литвина опинилася “бійцівська команда ПР”, зокрема у складі Владислава Лук’янова, Михайла Чечетова та Ельбруса Тедеєва, а також троє литвинівців і кілька бютівців.
“Ви подивіться, що вони роблять”, - налягав на зачинені двері Андрій Кожем’якін. Він щойно вийшов з приймальні в коридор, а потрапити назад вже не зміг. Тим часом зсередини лунали зойки та звуки стусанів – протистояння ввійшло в активну фазу.
Через 5 хвилин стало відомо – біля дверей в кабінеті спікера нібито зчинилася сутичка між регіоналами і охороною Литвина, яка прагнула провести свого шефа повз депутатів. Ще пізніше з’ясувалося - вовтузилися депутати від Партії регіонів та блоку Литвина.
Тим часом сам Литвин через деякий час матеріалізувався у сесійній залі, потрапивши до неї через чорний хід.
Далі засідання таки відкрилося. Литвин протягом години оголошував депутатські запити, що накопичилися впродовж майже всієї сесії, народні обранці стовбичили навколо трибуни, розробляючи по ходу план подальших дій. Бютівці готувалися до голосування по порядку денному, а регіонали думали, як цього не допустити.
Завадити вирішили звичним методом – вивести з ладу систему “Рада”. “Зондеркоманда” у складі тих же таки Лук’янова та Тедеєва, а разом з ними - Шенцева і Колесніченка, попрямувала до апаратної і наштовхнулася на зачинені охороною двері. Депутатам довелося здійснили “біг с перешкодами”, перестрибнувши до ложі, де знаходиться апаратна через скляну огорожу сусідньої гостьової ложі.
Опоненти не відстежили намірів опозиції, тому цього разу обійшлося без псування дротів, побиття скла та окулярів. Депутати ніжно повисмикували з розеток комп’ютери і сіли чекати, поки їхні лідери домовляться з іншими.
Система для голосування була розблокована приблизно за півгодини. За словами джерел у ПР, депутати отримали “добро” на компроміс від партійного керівництва.
Після погоджувальної ради парламент розглянув три питання і нарешті закрився до осені, хоча й з натяками на позачергові сесії. У свою чергу обурений Литвин вийшов до преси з заявою про те, що балотуватиметься в президенти. По завершенню засідання “Українська правда” розпитала голову Верховної ради про мотиви цього рішення і про подробиці депутатського протистояння
- Володимире Михайловичу, розкажіть, яким чином ВР мала працювати на позачерговому засіданні? “Регіонали” кажуть, що коаліція порушила домовленості, згідно з якими у порядку денному мало бути лише 2 питання – приведення до присяги депутата від БЮТ замість Лозінського та депутатські запити, однак пізніше було внесено ще кілька питань без узгодження з ПР…
- Це – нісенітниця, я сказав би, навіть, абсолютна дурниця, оскільки, відповідно до регламенту ВР, позачергове засідання ініціює не менше, як 151 депутат, і саме ініціатори пропонують розклад засідання та визначають питання для розгляду.
Була запланована низка питань, але лише половина з них була запропонована до розгляду. А саме: було відхилено розгляд закону про вибори президента, оскільки депутати не мали можливості з ним ознайомитись; відхилено розгляд змін до Конституції у частині продовження повноважень сільським, селищним головам та депутатам органів місцевого самоврядування до 2011 року.
Я виступив категорично проти, оскільки вважаю це політичним хабаром. Крім того, було відхилено зміни до бюджету у частині посилення фінансових можливостей Нафтогазу.
Інших домовленостей не було. Так, дійсно, звучала пропозиція – одразу закрити сесію, але ж треба рахуватися з ініціаторами скликання позачергового засідання!
- Добре, що відбулося у четвер? О 8 ранку бютівці стали навколо трибуни, регіонали прийшли, побачили їх там і пішли до вас в кабінет…
- Я знаходжуся на робочому місці, починаючи з 8 години. Сесійна зала відкривається о 8:30, і мене одразу працівники апарату поінформували, що представники БЮТу зайшли до зали і зайняли стратегічно вигідні рубежі.
О 9:30 у моєму кабінеті зібралися представники фракцій і почали вести діалог, і водночас відбулося блокування приміщення.
- Регіонали зайшли до вас і заблокували зсередини двері вашої приймальні?
- Так, вони заблокували двері. Я вийшов через інші двері і зайшов до зали. Я просив не доводити ситуацію до абсурду, вони мовчали і опускали очі.
- А чим вони вам пояснили свої дії?
- Нічим. Аргументів жодних немає. Я розумію, що в них була установка, але додзвонитись до керівників дуже важко. От поки вони не додзвонилися, і не отримали добро на компроміс – компромісу бути не могло.
- А коли охорона намагалася провести вас через приймальню, регіонали завадили, і там відбулася штовханина… Ваша охорона брала у цьому участь?
- Охорона не має права чіпати депутатів. На превеликий жаль, депутати можуть місити охоронювану особу, а охорона не має права.
Отож охоронці стояли, показуючи руки, бо ті (депутати) почали кричати і провокувати на конфлікт. Охоронці казали: “От наші руки, ми стоїмо і нічого не робимо”
- Нам через двері було чутно такі звуки, ніби хтось комусь морду бив…
- Ні, до цього не дійшло. Хоча, можливо і дійшло, коли я вже пішов…
- Так хто з ким сперечався?
- Між собою з’ясовували стосунки депутати. Тут були ще кілька депутатів, які також хотіли вийти, і їх також не випускали. З нашої фракції тут були Катерина Ващук, Микола Шершун і Юрій Литвин. І жінка просила “регіоналів” не робити таких вчинків.
Я говорив депутатам – я ж не забороняю вам заходити в комітети, блокувати сесійну залу! Чому ж ви не даєте мені вийти? Я сказав, що вийду через вікно, якщо це буде потрібно.
- Ви зранку вже знали, що буде гаряче? Депутати ж прийшли без краваток– це вірна ознака бійки!
- Ви знаєте, мене це мало цікавить. Якби це була моя перша каденція, я, можливо, втрачав би свідомість, переживав би. Тепер я знаю, що програють від подібних деструктивних дій тільки їх ініціатори.
- Щодо вашої участі у президентських виборах… Зрозуміло, ви розраховуєте на перемогу, але давайте відверто – хіба у вас є шанси на перемогу, коли ваші конкуренти мають доступ, наприклад, до великого адмінресурсу?
- Я справляю враження людини, яка приймає адекватні рішення – це перше.
Друге – я завжди перемагав сильніших. І я готовий до персонального діалогу з будь-ким на всі теми, які цікавлять людей. Я розумію, на що я наражаюсь, але віддавати країну на поталу не збираюся - зараз таке твориться в депутатському корпусі, а потім всіх людей позаганяють в стійло.
Мені можна багато чого закидати, але не можна сказати, що я не вболіваю за роботу, за стан справ, за країну. І ніхто не може сказати, що я своє особисте ставлю на перший план.
Тому я сьогодні спокійний, мене цікавить не Верховна рада, не посади, мене цікавить, як жити в цій країні. А з приводу всіх наскоків на мене – хай вони на себе подивляться. Я знаю свої помилки і прорахунки, але не їм мене судити. Бо, порівняно з ними, я - святий
- Ви готові до дискусії, але ви ж розумієте, що це буде двобій? Або трибій…
- Хай буде трибій. Але ж ви прекрасно розумієте, що сьогодні відбувається посилене зомбування людей: буде тільки так – і нічого іншого. Побачимо як буде. Це буде моя поразка, але це буде, насамперед, поразка для країни, бо я знайду, як далі жити і працювати…
Автор: Оксана ДЕНИСОВА
Джерело: Українська правда
Обговорити на форумі