Україна після Ющенка

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-07-14 04:03:17

Які шанси Яценюка у президентській кампанії подаються в аналітичних викладках Оксфордського університету.

Західна політична думка, яка протягом останніх років не переставала трактувала Україну як унікальний демократичний проект на пострадянському просторі на чолі із президентом Ющенком, практично одностайно тепер визнає завершення цього іменного проекту і ставить питання у новій площині – “Україна після Ющенка”.

Авторитетна політична школа Оксфордського університету, яка по праву вважається одним із світових центрів політологічного аналізу, присвятила Україні у розділі Global Strategic Analysis ґрунтовну наукову розвідку про майбутнє України.

Oxford Analitika, проектуючи майбутнє держави у контексті президентських виборів, виносить у заголовок доповіді персоналізовану сентенцію “Ukraine: Yatsenyuk capitalizes on public discontent” - “Україна: Яценюк використовує у своїх цілях суспільне невдоволення”.

Саме у такій площині діагностується ситуація, яка склалася в Україні: багаторічне протистояння між Ющенком і Тимошенко створює умови для перехоплення виборців тим третім незайвим, яким нині виявився Яценюк.

До його особи й привертається увага американських вчених, які прогнозують розвиток подій в Україні у постющенківській фазі її розвитку.

Oxford Analytica, як це прийнято у західних політологічних методологіях, розпочинає аналіз із походження політика, яке на Заході, та й загалом в умовах демократії, як для наукового аналізу, так і для масового сприйняття електоратом, має визначальне значення: “Народився у 1974 році в українсько-єврейській родині. Яценюк займав велику кількість керівних посад, включаючи міністра економіки, міністра закордонних справ і спікера парламенту”.

Інше джерело – DailyUA – розвиває тезу оксфордських дослідників: “Дружина Яценюка (дівоче прізвище Гур, на івриті – Гер) так само єврейського походження. Вона належить до відомої династії хасидських цадиків”.

Авторитетна “Електронна Єврейська енциклопедія”, яка видається “Асоціацією з вивчення єврейських общин в діаспорі”, присвячує цій династії окрему енциклопедичну статтю:

“Династія хасидських цадиків із міста Гура-Кальварія (розташоване в 30 км на південний схід від Варшави, відоме також під назвою Новий Єрусалим), у якому майже половина населення у кінці 19 століття складали євреї (після 1941 року загинули у Варшавському гетто, приблизно 3,5 тисяч чоловік)”.

Хасидизм виник у західній Галичині, тобто у західній Україні, тому його послідовники вважають цю землю своєю історичною батьківщиною. В Україні є туристичні фірми, які сьогодні проводять тури західною Україною під тематичною назвою “Слідами основоположників хасидизму”.

“Єврейська енциклопедія” подає широкі відомості про хасидизм як широкий народний релігійний рух, що виник у східноєвропейському юдаїзмі. Характерно, що найстійкіші згромадження цього руху утворилися в Галичині і на Буковині. Зокрема, енциклопедія акцентує на найбільш впливових общинах, як утворилися у таких населених пунктах, як Межиріччя, Корець Рівненської області, Меджибож Хмельницької області, Кути Івано-Франківської області, Чортків, Товсте Тернопільської області, Броди, Сасів, Перемишляни Львівської області.

Хасидизм завжди був ортодоксальною течією в юдаїзмі. Він ґрунтується на ролі нового типу духовного лідера – цадика, який є зв’язковою ланкою між Всесвітом і Богом і який завдяки виключно своїй харизмі користується безумовним довір”ям.

Цадика не вибирали, а визнання до нього приходило спонтанно завдяки духовній тязі його особистості. Існували ці провідники завдяки офірам своїх послідовників, і, як пише “Єврейська енциклопедія, “цадики ставали співвласниками торгових і промислових підприємств без будь-яких затрат зі свого боку”.

Глобальним духовним центром для хасидів усього світу є українське місто Умань, де похоронений цадик Нахман, який був правнуком засновника хасидизму Баала Шев Това і якого його послідовники вважають святим. Його могила – місце паломництва для хасидів, як Єрусалим - для християн чи Мекка - для мусульман.

Згідно з хасидизмом, вилучення іскор святості із нечистот – головне завдання євреїв. Людина повинна служити Богу усіма своїми актами. Звільнитися з полону матерії можна тільки освячуючи її, а не заперечуючи. Сумувати і падати духом не треба ніколи, навіть у момент гріхопадіння.

Помітною подією останнього часу стало відкриття у рідному місті Арсенія Яценюка Чернівцях Міжнародного центру хасидизму, на яке з’їхалися хасиди зі всього світу. Центр розмістили у відновленому колишньому Палаці цадиків, збудованому у XIX столітті.

Як пише у репортажі з нагоди відкриття центру чернівецький журналіст Ігор Чеховський, “за кордоном хасиди – найбагатші релігійні згромадження. Серед них можна зустріти найбагатших людей Нью-Йорка, власників підприємств з обробки алмазів у Лондоні і Брюсселі, власників авіакомпаній у західній Європі, північній Америці, Австралії”.

Найвидатнішим і найвпливовішим хасидом сучасного глобального світу по праву можна вважати багатолітнього голову Федеральної резервної системи США, творця сучасного світового економічного порядку Алена Грінспена, із дзвінка до якому розпочинали свій робочий тиждень чи не усі післявоєнні президенти США. “Фінансовий геній сучасності” Грінспен вважається найвпливовішою фігурою у глобальних структурах Бретон-Вудської системи, в тому числі і в МВФ, з яким теперішнє керівництво України має проблеми. Є твердження про родинні зв’язки Яценюка із глобальними фінансовими колами, чим і пояснюється наявність тої, як говорили в часи СРСР, волохатої руки, яка пересуває його по шахівниці української політики.

Оксфордські аналізи розглядають два варіанти прийняття рішення для Ющенка в нинішніх умовах:

1) піти на вибори, заручившись підтримкою як олігархів Партії регіонів, так і олігарха Дмитра Фірташа, який володіє 45 відсотками кампанії Росукренерго;

2) не йти на вибори, як резонно йому радять, і оголосити Яценюка своїм наступником.

Схоже, радники з Оксфорда схиляються до другого варіанту рекомендацій Ющенку, який не має шансів другий раз стати президентом України.

Далі розглядаються - доволі науково коректно і об’єктивно - ті виклики, які стоять перед Яценюком – кандидатом у президенти.

По-перше, йому дискомфортно бути опозиціонером. Він ніколи не критикував Ющенка і Балогу за його зміщення із поста глави парламенту.

Така беззубість може не сподобатися виборцю, який прагне йти за кандидатом, що опонує непопулярному режиму.

По-друге, йому на заваді його молодість. Адже допустимий для глави держави вік – 35 років – він досяг саме у рік виборів. Така скороспілість може відвернути від нього виборців середнього і старшого віку, які становлять більшість активного електорату.

По-третє, уже добре відоме усій Україні контраверсійне фінансування проекту під назвою “Яценюк”. Олігархи Пінчук і Фірташ дають йому гроші, але тим самим відбирають від нього виборців, оскільки ці та інші олігархи мають різко негативну опінію в українському суспільстві. Не секрет також, що його опікує колишній президент Леонід Кучма, проти якого було піднято Помаранчеву революцію.

По-третє, він є носієм аж ніяк не привабливої ідеологічної аморфності. Поки що він проголошує загальні лозунги про права людини, плюралізм і лібералізм, які не гріють душу пересічної людини, що перебуває під тягарем кризи. Його попередники, які стояли на подібних платформах, зазнавали краху.

Насамкінець, Oxford Analitica називає головну перепону на шляху до президентства Яценюка, - антисемітизм та радикальний націоналізм.

Правда, американські аналітики наголошують, що антисемітизм не й чимось винятковим для України. Він зростає також і у Росії.

Як сказано у доповіді, “особливо характерні анти-єврейські настрої для західній Україні, де Яценюк сподівається перехопити голоси Ющенка і Тимошенко”.

Статус цього регіону як історичної батьківщини хасидизму навряд чи може зіграти позитивну роль. Дослідники Оксфордського університету наголошують на тому, що “навіть члени пропрезидентського парламентського блоку “Наша Україна-Народна Самооборона” проводять кампанію проти Тимошенко, наголошуючи, що вона “не є етнічною українкою (нинішній прем’єр-міністр має вірменське і українське коріння). Президентський секретаріат непрямо підтримує ці етнічно мотивовані атаки”.

“Єврейське походження Яценюка може викликати аналогічні атаки на нього”, - сказано у дослідженні Global Strategic Analysis.

Треба сказати, що такі висновки Oxford Analitica зробила ще до показових виборів у Тернопільській області, яка так широко представлена в історії хасидизму і у якій саме за підтримки президентського секретаріату перемогу отримала, за термінологією американських дослідників, суміш антисемітизму та екстремального націоналізму.

Переможець тернопільських виборів, лідер націоналістичної партії “Свобода”, яка входить за класифікацією Foreign Policy у п’ятірку найбільш екстремістських у світі, О. Тягнибок висловлюється цілком демократично: голосуйте або за українця Тягнибока, або за єврея Яценюка.

У західній Україні, яка була ініціатором Помаранчевої революції і голоси якої були вирішальними при обранні двох останніх президентів, сьогодні лідирує діючий прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. А друге і третє місце на електоральному полі президента Ющенка, який втратив шанси на повторне обрання, ділить цей парадоксальний, космополітично-націоналістичний тандем Тягнибока-Яценюка.

Автор: Артур ТАМПЛІЄР для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі