Чи станемо ми свідками народження ВАТ “Мусульмансько-християнський світ”?

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-07-01 03:15:10

П’ять років тому ісламський джихад досягнув Європи. З вибухами у приміських потягах у Мадриді 11 березня 2004 року розпочалася низка терористичних актів, які поступово перетворили старий континент на поле битви: бомби в лондонських метро й автобусах сьомого липня 2005 року, невдалі замахи на два регіональні потяги в Північному Райні-Вестфалії 31 липня 2006 року, вчасно викриті на летовищі “Гітроу” терористичні плани теракту під час трансатлантичного рейсу в серпні 2006 року, вдале запобігання вибухам у лондонському автобусі, які, проте, пролунали в Ґлазґо 29 і 30 липня 2007 року.

П’ять років тому Жіль Кепель [Gilles Kepel] опублікував свою книгу “Нові хрестові походи”, яка викликала неабияке зацікавлення. Дослідник ісламу, який викладає в Паризькому інституті політичних досліджень [Institut d’Études Politiques de Paris], звертає увагу на конфлікт, наслідок якого для взаємин між Заходом та ісламським фундаменталізмом може врешті-решт стати більш вирішальним, ніж події на Близькому сході. Мова йде про сильні суперечності, що тягнуться за мільйонами мусульман, які походять із Магребу, регіону Перської затоки, Туреччини чи індійського субконтиненту та, починаючи з сімдесятих років, знайшли собі притулок у Франції, Великій Британії, Німеччині чи інших країнах Європейської Унії. Вони на ідеологічному рівні перетворюють Європу на найважливішу сцену протистояння всередині ісламу.

З огляду на тероризм і на межі “Війни проти терору”, згідно з аналізом Кепеля, в європейські передмістя буде перенесено тривалу битву, яка й визначить результат “Війни в серці ісламу”.

Європейська громадянська війна. Тож Кепель завчасно виявив лінію культурного розриву, яку можна нанести не лише на світових картах, але й на мапах міст. Тема, про яку ще п’ять років тому в західному суспільстві говорили доволі сором’язливо, нині демонструє доволі виразні контури. Чи стоїть Європа на порозі “Громадянської війни культур”? Чи можна їй запобігти? Як можна зламати спіраль терору і насильства?

Ці питання надихнули Жіля Кепеля на новий твір, у якому він наділяє європейців центральною роллю як сусідів Близького Сходу та Північної Африки. Ці три території разом утворюють великий світовий регіон майбутнього, поруч із Азією та Америкою. У Європі відлунюють страждання країн Середземномор’я та Перської затоки. Для європейців вони перетворилися на внутрішньополітичні проблеми. Саме на це й звернув увагу Жіль Кепель у своїх дослідженнях.

На його переконання, європейці мають доволі добрі шанси, щоб протистояти цим викликам: попри соціальні труднощі – від відмови приймати до школи до дискримінації у сфері праці, попри чимраз бурхливіші заворушення у проблемних житлових кварталах, тенденція у Європі просувається в напрямку культурної інтеграції мусульман.

Поступ у середовищі мігрантів. “На кінцевому етапі, попри суперечності, які при цьому виникають, спільна ідентичність і спільне майбутнє святкуватимуть перемогу над релігійними відмінностями та ісламськими протестами”, – пророкує Кепель.

Кепель подає переконливі причини для такого доволі рідкісного в наш час оптимізму. “В той час, як у «змішаних» сім’ях народжуватимуться і зростатимуть діти, які вже належатимуть до Європи й водночас частиною свого коріння сягатимуть до Магребу чи до Близького Сходу, перші еліти з іммігрантських груп займатимуть відповідальні позиції в адміністрації, у бізнесі, ставатимуть міністрами, мистцями і відомими спортсменами, вони захоплюватимуться своїми успіхами. У малому масштабі Старий Континент уже продемонстрував, що багато таких бараків обам можуть домогтися непоганого кар’єрного злету”, – стверджує Кепель.

Змішування культур за іншими ознаками він спостерігає на Півдні та Сході середземноморського регіону. Французьку мову в Північній Африці та в частині Середнього Сходу, а також англійську мову у тих самих регіонах і на більшій частині регіону Перської затоки Кепель розглядає як вирішальну передумову долучення до цього глобалізованого світу.

Слабкості Європи. Потоки подорожуючих, ідей, інформації та розважальних програм, що доходять до нас із екранів телевізорів та з динаміків радіоприймачів та ЗМІ загалом, протікають Європою так само, як і арабсько-мусульманським світом. “Таким чином, формується неформальна, буденна культурна ідентичність, яка вже не зводиться до радикальної ворожості щодо Заходу, як це пропагують Великі Оповіді про джихад та мучеництво”, – зазначає Кепель.

Кому все це видається доволі обнадійливим, того Кепель додатково провокує ще однією тезою про те, що така, здавалося б, слабкість Європи, як неспроможність скористатися своєю військовою силою у “Війні проти терору”, що переконливо продемонструвала насильницька опція Джорджа, насправді обертається на її силу.

Джорджеві Бушу, який намагався принести демократизацію згори, альтернативою стає економічна інтеграція Середнього Сходу зі Старим Континентом. Так, на Півдні та Сході Середземномор’я повинні виникати такі підприємницькі кола, які спроможні створити хвилю демократизації. Туреччина, на переконання Кепеля, може слугувати наочним прикладом такого розвитку.

Наскільки правильними можуть виявитися прогнози французького соціолога та арабіста, демонструє вже хоча б зростання кількості арабських інвесторів у таке традиційно європейське підприємство, як Mercedes-Benz. Чи станемо ми свідками народження ВАТ “Мусульмансько-християнський світ”?

Те, що нині звучить як музика майбутнього, вже мало прецеденти в античні часи: Олександр Великий забезпечив розквіт своїй еллінській імперії, коли на великому спільному просторі об’єднав грецьку, середземноморську і перську культури. Весілля в Сузі поєднало Орієнт із Окцидентом. Йому вдалося те, чого нині з нетерпінням очікує не лише Кепель: він зупинив спіраль війни і насильства, якому, здавалося б, не було кінця.

Автор: Томас Шпекман [Thomas Speckmann]
Назва оригіналу: Hurra, bald bekommen wir einen Euro-Islam Джерело: Die Welt, 30.06.2009
Зреферував Любко Петренко, Західна аналітична група
Обговорити на форумі